• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
18:07 

Simple Warmth Toolkit: На мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро

All we are is dust in the wind. Stardust

І хтось першим з подивом помітить, що на кухні стало світліше. Вже ранок.
В джезві вже достигає запаморочлива кава зі спеціями, так як готує тільки N. В горнятах чаю кружальце лимона світиться. Й охочі цапають гарячі оладки прямо в повітрі - й ніц не лишається викласти на таріль. Примощую на колінах записник - щоб бодай якось, кількома штрихами, вхопити. Цих людей за столом, горнята, оладки, вино, на колінах гітара, хтось заснув на плечі. Сяє золотом сонце на обличчях крізь вікно. Чи, може, світає від усмішок на вустах.
А може так?
розсип бурштинових ранків

Особисте: я й досі не знаю, як люди складають разом слова. Точніше - як вибирають слова серед тисячі, як в кілька слів вкладають сотні чудових і неповторних ранків - з тими, з ким можна не спати всю ніч.
Як в кілька слів вкласти чудову ніч в Андерграунді, виступ Spiritual Seasons і танці в колі? Хіба що, "ящик водки и всех обратно" (с)
Як пояснити, що "Москва" відгукується в свідомості щонайменше десятками вогників, хоч насправді я майже не знаю цих чудових людей особисто, тим паче близько? Щонайменше достатньо знати, що вони є. Крізь час і простір розливають світло. Й вся наша чудернацька кулька сяє вогниками - мов зоряне небо. Роззирнутися навкруги - всі ми в одному колі, чи б пак на одному небі.=)

@музыка: Сердце Дурака - "Московская": ведь с ними можно не спать по ночам и наплевать, коньяк или чай, когда на мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро (с)

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: Simple Warmth Toolkit, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, музыка странного сна, щоденники

02:20 

Coffee-Stained Stories - І

All we are is dust in the wind. Stardust

Проти світла ліхтарів повільно кружляє зоряний пил...
Кілька хвилин стою на порозі каварні, зачарована видовищем. Поночі тиха вулиця. Бурштинове світло ліхтарів. І зоряний пил. Саме час набирати в баночки та карафки - і побільше. Навіть по дрібці, на кінчику ножа, він завершується швидко. Зранку це буде просто сніг. Хоч зрештою, хіба сніг буває - просто?
Нарешті зачиняю головні двері. Півтемний зал тихий і затишний. Від єдиного бра над баром і кількох свічок темна деревина промениться відтінками коньяку. Гітарні перебори, здається, проходять крізь хребет. Струмом від дотику. Залишаю мідну турочку міцної кави достигати на маленькому вогні. Кілька кубиків коричневого цукру та бутонів гвоздики, паличку кориці і стрічку лимонної шкірки - в металеву каструльку на маленький вогонь. Жадібно вбираю гострий аромат. Заливаю ромом, помішую, доки розчиниться цукор. Проціджую в горнятко, підпалюю і заливаю кавою. Запаморочливий аромат - немов пестливий доторк до шиї чи зап'ястків, там, де тріпоче жилка.
Марево обриває впевнений стук в задні двері, з боку саду. І пустища.
Незнайомців четверо. Троє на сходах, ледь виразні в темряві силуети в чорних пальто і низько насунутих капелюхах. Один - під дверима, в світлі ліхтаря. Розглядаємо один одного крізь скло. Рука в чорній шкіряній рукавичці. Тренчкот в краплях дощу. Криси федори затіняють очі. Звісно, класично вольове підборіддя.
Сцена змушує посміхнутись самими кутиками вуст.
Незнайомець ледь посовує капелюха - так що видно очі. Сірі. Холодні і сталеві. Еге ж.
У відповідь на люб'язність відчиняю двері. Й чекаю, спираючись обома руками на залізну тростину.
Дощить. Рвучкий вітер хитає чорні крони.
- Доброго вечора, пані, - припіднімає капелюха. - Прошу притулку для себе і трьох чоловіків зі мною.
Чітко і зосереджено.
Ледь стримую подив.
Click. My goodness! Of all the words... He must have known...*
- Хоч ми б не відмовилися від кави і чогось міцного, будь ласка, - додає з легким усміхом.
- Welcome. As long as you obey the rules.**
Мить напруження в його очах - як і я, він стримує подив.
- You have my word, m'am. We're much obliged to you.***
Обмінюємося ледь помітними усмішками. І я запрошую гостей до каварні.

замовити каву?

NIKKY, welcome!

@темы: музыка странного сна, кав'ярня, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Coffee-Stained Stories

15:57 

Amidst the White Silence - The Heartdrum Is Beating

All we are is dust in the wind. Stardust

Раз у раз глибоко провалююся в сніг. Щораз важче вчасно ухилитися від гілляччя. Обличчя задубіло й подряпини майже не печуть.
Рука вже стомилася тримати ліхтар. Зупиняюся перепочити.
Його мусить вистачити на кілька годин - доки не згорить свічка.
Тихо. Здається, весь світ поринув в глибокий сон під товстою сніговою ковдрою. Непорушний сон.
В місті було б не помітно. В місті - неон, машини та мурашник людей.
Ба навіть місто завмре - під білосніжною ковдрою на ранок після заметілі.
Особливо, якщо пошкодить лінії електропередач.
Спираюсь на старе розлоге дерево.
Кажуть, його теж оповив глибокий сон. І могутнє серце б"ється повільно, ледь чутно. До весни - коли набубнявіють бруньки, репнуть пагонами, потягнуться до сонця...
Кажуть. Та ба, щораз звично притлумлено страшно - сон чорного павутиння гілля такий схожий на смерть...
Весною, кажуть, відроджується життя.
Але зрештою, воно відроджується вже зараз. В маленьких темних бруньках, які раптом впали мені в око
І під шершавою корою потужно б"ється серце.
...горить вогонь.
Гашу свічку й рушаю далі. Скоро світатиме.
Й дерева спалахнуть рудим золотом - коли крізь гілля світитиме сонце. Якщо буде ясна погода, звісно.
Тихо. Тільки ледь чутно вібрує звук. Стук барабана.
Завмираю і дослухаюся. Стук роздвоюється. Й притиснувши пальці до скронь, я слухаю, як б"ється жилка. Як б"ється серце.
Холодно. Й дубіють пальці.
Але б"ється серце. Й пальці слухняно тримають ліхтар, готуть, пишуть, в"яжуть намисто...
Йду на звук. До світанку я встигну додому. Де серед засніженого саду позаду каварні Лінте б'є в барабан.
В грудях б"ється серце. В серці - вогонь.

@темы: галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Letters to the OtherSide, Amidst the White Silence, музыка странного сна

17:29 

Letters to the OtherSide - Amidst the White Silence

All we are is dust in the wind. Stardust


Від морозу тріскаються губи. Злизую кров. Роззираюся.
В темряві хащі поглинають сад. Підступають ближче - під поріг каварні. Чорне гілля стукає у вікна, дряпає двері, шарудить дахом. Прислухається. Є хто? Здається ще мить - і вони заплетуть її, сховають від ока - років так на сто, мов замок сплячої красуні. Темні вікна каварні мовчать.
І я мовчу. Ключ слухняно обертається в руках - зачиняючи двері, стуляючи віконниці.
Сніжить.
"Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота.
Питається сон в дрімоти - "Де ми будем ночувати?"
Ходи до нас ночувати і дитину колисати..."
Я тихенько наспівую колискову в щілини віконниць.
Сніжить. Росте-виростає снігова ковдра на даху.
Тихо-тихо, дрібним кроком - відступаю, наспівуючи.
Сніжить. До ранку не залишиться моїх слідів. І снігові замети сягатимуть вікон.
Рипить.
- Кажуть, в місті почали закликати весну, - стиха каже L.
- На добро. Зарано кликати її сюди.
- Колись ми запалювали свічки і танцювали в колі.
- Один кола не творить, L. Ти бачиш ще когось?
- Може ми недостатньо кликали?
Хочеться кинути їй якусь шпильку. Та що з того? Може, ми недостатньо кликали. Може, їм більше тут не смакує.
- Каварня не існує без відвідувачів, L. Пригадай, хто бував тут за останній місяць. І як не віриш собі - заглянь в облікові книги. Може, зараз не сезон, га? - криво посміхаюся. - Почекаємо до літа? Не забути б дізнатися наймодніші коктейлі і треки сезону.
- Не блазнюй, - обриває вона.
- Може, ми не вшанували зиму - належно? Тоді ще маємо шанс, - я дивлюся на сніг, лапатий білий сніг стіною.
- Тримай, - кидаю їй в'язку ключів. - Може, хтось прийде сюди - зігрітись з дороги. Може, докликаєшся гостей. Весни. Диви тільки горло не зірви.
- А ти?
- Піду просувати рекламу в містах і селах, еге ж, - чергова крива посмішка. Остання.
Не озиратися. Не озиратися. Не озиратися.
Dear L.,
я написала тобі листа - закоцюблими пальцями на вікні.
Я перепалила всі сірники - але так і не засвітила жодної свічки. Вони миттєво гаснуть в тремтячих пальцях.
Чому випала така зима? Для чого випала така зима?
Піду шукати віповідей. Піду шукати вогонь.

Особисте:
Коли ми з вами в останній раз танцювали разом? В одному колі? Коли ми з вами в останній раз співали - разом? Розповідали казки? Пекли тістечка і варили каву? Розмовляли - чи мовчали, разом? Коли ми в останній раз чули серцебиття один одного? Чи бодай намагалися слухати?
Ми просто більше не танцюємо в одному колі.
Це не робить нікого поганим. Це не робить нікого ні на Джоуль менш чудесним.
Я рада - чути про ваші успіхи. Я рада чути відгомін вашого танцю. Я рада, що ви є. Я рада, що ви були. І наші долоні пам'ятають тепло.
Ми просто більше не маємо потреби танцювати в одному колі.
Можливо, це зміниться з часом - як вже змінювалося не раз. Можливо - ні.
Гарної дороги всім.

@настроение: white silence

@темы: музыка странного сна, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Letters to the OtherSide, Amidst the White Silence

00:22 

Letters to the OtherSide: Acknowledgements (Intimate)

All we are is dust in the wind. Stardust
Rule #: Happiness is not just getting what you want, but knowing what you love.


Dear L.
часом, коли я падаю в прірву й в розпачі чіпляюся за повітря - в пошуках рятівної соломинки, коли розповзаюся кавалочком мокрої глини - невзмозі взяти себе в руки, часом - на щастя - я чую твій голос.
"Ніхто не знає, що робить тебе щасливою. Ніхто, окрім власне тебе", шепочеш ти зі сторінок мого щоденника.
"Щастя не лише в тому, щоб отримувати те, що хочеш. А в тому, щоб знати, що ти любиш", - відповідаю я тобі сьогодні. Словами, які я шукала минулого року, серед бурштинових намистинок і рецептів доброго ранку.

В півтемряві зачиненої каварні...
...на темному мулкому дні....
... я вмикаю музику. І дозволяю тілу - говорити, жалітися, кричати. Викручуватися - і долати вимушену нерухомість загіпсованої ноги. Безсилля і страх...
...рватися нагору... де мінливе світло обіцяє ковток повітря...
...тремтить тонке світло запалених свічок...
...в чаші між ребер...

To be continued...
(Візерунки та гілочки на руках, просто зеленою гелевою ручкою, роблять мене несподівано щасливою. Щоб бути ще й задоволеною треба знайти слова і дописати лист)

Playlist: Adele - Rolling in the Deep
The Postal Service - This Place is a Prison
Oliver Shanti - Onon Mweng

@темы: rough-drafts

15:34 

Letters to the OtherSide

All we are is dust in the wind. Stardust
Dear L.
Давно хотіла тобі подякувати, що залишила мене піклуватися про цю чарівну місцину - нашу каварню на розі.
Нарешті зрозуміла, що я в жодному випадку не володію нею.
Вона просто існує - сама собою, поза моєю волею. Як трава, дерева чи небо.
Часом, правда, нестерпно хочеться спитати - як тобі вдавалося з цим впоратися?
Кожного ранку я не знаю, чи відкрию вікна на людне перехрестя в центрі мегаполіса, чи на вузенькі бруківчаті вулички - понад горщиками з геранню та смугастими маркізами крамничок. Чи ген на обрії будуть синіти гори. Чи може я чутиму далекий гуркіт моря.
Часом зранку я сервірую маленькі дерев"яні столики і поправляю акварелі на стінах. А буває в залі повсюди лежать книжки - в стареньких сервантах, просто стосиками - на підвіконні, на різномасних столиках, стільцях і кріслах, вичеплених з барахолки.
Я готую латте і гарячий шоколад для мам з дітьми - й звісно, смаколики на десерт. Обережно ставлю еспресо і амерікано поруч з ноутбуками. Приношу каву з прянощами і склянку чистої води для дівчат з планшетами - і будь ласка, тепле молоко для пацючка. В півтемряві розливаю по колу глінтвейн - промочити горло після запального аркана в засніженому саду. Й приймаю купюри і монетки з невідомими профілями, мішечки з запоморочливими прянощами з незнайомими назвами. Напівдорогоцінні камінчики та історії.
Хоч, думаю, я знаю, як впоратися. Захмарене, сутінкове, зоряне - небо завжди буде небом. Тож я кожного ранку безперечно відкриваю вікна каварні на розі. Все інше - чудові деталі.

To be continued...
ithuriell, welcome!

@настроение: sun in the teacup

@темы: Letters to the OtherSide

16:02 

The Cookbook of Good Mornings: Strong Coffee

All we are is dust in the wind. Stardust
to cut a long experience story short

We dance with our whole body. Not just legs or arms. We dance with our breast, and shoulders, and every single finger. We dance with brushstrokes and stitches, strings and spices. With our feelings. And our beautiful minds. As long as we're alive, we can dance. And, who knows, may be even when we're not, we still can.
We're strong coffee.
And as matter of fact, we're yet stronger together.



@настроение: strong coffee

@темы: щоденники, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, Simple Warmth Toolkit

23:56 

Кухня гарного настрою: Cupful of Joy

All we are is dust in the wind. Stardust




"Если не знаешь, куда идёшь, любая дорога тебя туда доставит."
"Ни одно желание не дается тебе отдельно от силы, позволяющей его осуществить".
"Мы не способны изменить длительность своей жизни, но мы можем сделать что-то в отношении ее широты и глубины."

via Голландская рулетка
Радісно.
Слухати дріботиння дощу. Розглядати тіні дерев, смужки світлофорів та ліхтарів на мокрому асфальті. Всотувати й нанизувати рядочки образів.
Радісно.
Відчувати пучки пальців - вже трохи загрубілі, але й досі не звиклі до струн. Імпульс, що проходить крізь руки під час стрільби. Що пронизує тіло в танці. Відгукуючись на кожен порух музики. Дощ на обличчі. Акварель на пальцях і шершавий папір. Хрусткі горіхи. Свіжу випічку. Гарячу каву. М'якість картатої сорочки. Тепло обіймів та поцілунків.
Радісно.
Танцювати в колі. Передавати гітару й співати - навколо вогнища. Тулитися на кухні - з кавою та печивком, з олівцями і намистинками - й штурмувати мозок щодо спільної каварні-майстерні. Гнати разом біса й вар"ятити.
Радісно - вкотре запалювати свічку й повне горнятко світла передавати по колу.
Коли в тисячу голосів славимо світ, "який мереживо казкове".

Радісно - роззиратися навкруги. Щоб побачити сяючі обличчя - тих, хто в колі. Тисячі вузиків та ниточок, що зрештою звели та пов'язали нас разом. Звивисту стежку кроків і крочків - рішень, зустрічей, вмінь, спільних справ - не завжди помітну крізь різнотрав'я. Радісно - кожним подихом наближатися до мети бути.

...хоч мені й досі складно - підбирати слова. Може, у когось є поради та побажання?=)


@настроение: sunshine through the ribs - rediscovered

@темы: щоденники, цитатник, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Simple Warmth Toolkit

02:07 

Simple Warmth Toolkit: To the Sea

All we are is dust in the wind. Stardust


Закриваю червоні очі й ледь не розтікаюся в фотелі. "Перезавантаження".
Кінець року. Звісно, аврал. Сірники в очах і ломота в м'язах.
Її прохолодні долоні накривають моє обличчя. Легшає.
-Час зробити перерву, чи не так?
Киваю. Невзмозі видушити бодай слово.
-Ходімо. Тільки не відкривай очей. Поки що.
Прохолодні долоні зникають - й вона бере мене за руку.
Сумирно підводжуся й човгаю за нею.
Кілька кроків. Поріг.
Спершу змінюється звук. Віддалене шумовиння.
Скрип дверей. В обличчя вдаряє шорсткий вітер - вологий і солоний.
Запахи. І рокотання.
Відкриваю очі.
Свинцеві хвилі накочуються на берег, піняться між скелями. Свинцево-сині хвилі - до обрію.
...вона встигає лишень накинути мені на плечі товстий плед...
З кожним глибоким подихом щось помалу розпружується, підноситься понад кручі - й ширяє в потоках вітру. Над могутніми сивими хвилями - неозорими.
...переступивши поріг потемнілої рибальської шопи - назад до каварні - йдемо варити какао...

@темы: музыка странного сна, галерея, Simple Warmth Toolkit

14:45 

November: Cinema Night

All we are is dust in the wind. Stardust

До початку сеансу півгодини. Потягую подвійний експресо і розглядаю натовп.
Чудовий вечір. Димний. Чорнильний. Стікають воском ліхтарі. Й тремтить павутиння гілля.
Щоб хоч трохи стримати тремтіння, пошепки наспівую.
Боляче не буде, сонце. Обіцяю.

Дідько! Все так добре починалося. Столиця - багатообіцяючий величезний подарунок в хрусткій обгортці. Хто б міг подумати, що мене вистежать так швидко.
...трохи відірвався. Кілька хвилин. Зникнути. Вдягнути шкіру навиворіт. Розчинитися в натовпі.
А от хоч би й серед кінотеатру.
О! Яка гаряча штучка! Крихітко, я просто втрачаю голову! - голосно видихаю і підморгую їй, пригортаючи до себе й цілуючи - холодні солоні губи.
Обнімає, хапаючи однією рукою за сідниці, - й в очах грають бісики... пройшли... Що може бути простіше, ніж заховатися прямо під носом? Що може бути банальніше, ніж пристрасна закохана парочка? Запускають. Ходімо? - посміхаюся. Вона посміхається у відповідь, бере мене під руку й веде до залу. Чарівна бестія з холодними губами.

приєднатися до глядачів?

Листопад. Павутиння гілля проти темно-синього неба. Тонкий перший лід. Танцювати в парку. Обговорювати за кавою "Фестиваль американського кіно "НЕЗАЛЕЖНІСТЬ" в кінотеатрі Київ, 17-20 листопада.
...а замість очікуваного "IF A TREE FALLS" дійсно показали "MY PERESTROIKA"=)


Дамодара, Катарина Солнечная, welcome!

@темы: ссылки, музыка странного сна, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Афіша

01:08 

З чернеток: November /all of a sudden/

All we are is dust in the wind. Stardust


...холодно. И пахне димом.
Залишаю авто на дорозі. Йду навпростець.
Треба встигнути - перейти поле. Туди, де на темних пагорбах височіє замок.
Доки ще жевріє сонце. І тягнеться-тоньшає-рветься - остання золота струна.
...бодай доки місяць не сховався - дійти.

...вітаю, Листопад...



Photo: (c) Птица синица

homka3509, ~Tassa~, willkommen!

@темы: галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, rough-drafts, Autumn Charms, щоденники

01:02 

The Cookbook of Good Morning: CupFull of November

All we are is dust in the wind. Stardust


Diversity of the world positively amazes me.
Take November, for example.
What is the meaning of it? The implications?
Dreary rain. Morning gloominess. Cold feet and running nose.
Golden leaves withering away to tatters.
Sweaters. Wool gloves. Timberland boots. Hiking the moors. Exploring the woods.
Or the park.
Wading through hips of fallen leaves.
With your dog. Your child. Spouse. Friends. And a camera =)
Kitchen buzz. The scent of cinnamon. Drawing smiles in the flour all over the place.
Evenings by candlelight. With cider and mulled wine.
Ginger buns, muffins and pumpkin pie. Hot chocolate. Mincemeat. And anticipation of Christmas.
Add the flavour of jazz. Stir gently. Serve warm with the streusel of kisses.
Fine?
Or rather go wandering along the city in the rain. Drop in for a pint to a basement boozer. Coffee and cigarettes. Tango or jazz - on your choice.
Soothing coolness of steel close to your heart. Smoke smell and scent of blood almost gone.
Take the train and run away.
To the woods?
And when a hound dog follows you home. When you find that hound dog snooping round your door in the rain and feed it, and take it home. Be ready to take 9 steps down the hell.
Or were you that hound dog?
Or his master?

Today it's easy living. Darkness outside and a golden glimmer of candlelight over my desk. As I'm enjoying Julie & Julia curled in the quilt. Cup of steaming tea in hand - you know blending simple black with a few leaves of milk oolong adds a ravishing warming flavour of cream. Yummy!
What does November mean to you?
What are you feeling - now?
Yeap, why don't we collect the diverse meanings of "November"?

@темы: ссылки, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit, Autumn Charms, щоденники

09:34 

The Cookbook of Good Mornings: Say Something Nice

All we are is dust in the wind. Stardust
Доброго ранку! І чудового дня!



@темы: мистецтво тисячі дрібниць, Сорочье гнездо

01:31 

Rule #: If you can feel the unforgiving minute, ...

All we are is dust in the wind. Stardust
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds' worth of distance run
(c) Rudyard Kipling


Вдих. Видих. Доки сходить сонце. Зачерпнути золотавого світла, змішати з бузковими сутінками, ароматом свіжомеленої кави, шурхотом барвистої індійської спідниці та теплом вовняного светра. Приправити штройзелем з опалого листя.
Вдих. Видих. Замісити підтримку з теплих доторків, дружніх слів, конкретних дій. Подавати з сонячною усмішкою. За бажанням приправити дрібкою солі, перцю чи ложкою меду.
Вдих-видих. Встигнути - за 60 секунд. Провернути, обладнати, знайти компромісний варіант.
Вдих. Приціл. Видих. Розправити плечі. Відпустити стрілу. Вдих. Видих. Вистріл.
Вдих. Пахне димом. Проти сонця пломеніє осіннє листя. Падає долі - за олівцем. Видих.
Вдих. Гарбузи, гострий перець, вино, суцвіття калини. Всі відтінки осені. Видих. Пастеллю по чорному папері. Ковтком глінтвейну. Вибухом сміху.
Вдих. Жива - гітара в руках. Видих. Дрібний дощик. Дитячий майданчик. Пляшка пива. Е-Аm-C-D. Пачка цигарок. Сиве небо.
Вдих. Видих. Долаючи опір. Жадібно ковтати золотий сонячний дощ. Жива, тремтлива - гітара в руках.
Вдих. Видих. Витинатися у вагоні метро. Крок назад. Захльост. Оберт.
Вдих. Пити гарячий чай зі смаколиками. Слухати, запитувати, міркувати, наводити приклади, розповідати байки і гнати біса - одним словом, ткати гобелен дружньої розмови в обрамленні лекції з економіки. Коли в світлі акцій, облігацій та ціноутворення відкриваєш досі незнані відтінки дивовижного світу. Ультрамаринове небо. Видих.
Вдих. Видих. Вдих. Видих. Вдих.

@настроение: libertango

@темы: щоденники, музыка странного сна, галерея, архив, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit

00:39 

Letters to the OtherSide-2 [Indian Summer... мы прощаемся сегодня с ним...]

All we are is dust in the wind. Stardust
We'd sit 'round the fires
Pass around our guitars.
(c) Mark Knopfler

Dear Лінте,
вчора ми влаштували такий собі камерний концерт-сейшн в саду.

Збиратися почали ще на заході сонця. Жінки в довгих візерунчатих спідницях, з барвистими шалями на стегнах чи на голові, в вилинялих сорочках та потертих джинсах. Ножем з-за пояса нарізають яблука та змазують пухкі коржі масним золотим світлом. Готують пиріжки та овочеве рагу, перекидаються оповідками та чутками, жартами з присмаком перця чилі. Наспівують й мелодійно дзвенять численними браслетами, намистами та довгими сережками - срібло і мідь, пір'я та листочки, бірюза й сердоліки, глина та дерево. Їх брунатні пальці пахнуть корицею, мускатним горіхом та перцем, скручують карки курям, розминають стомлені чоловічі плечі та голублять дітей.
Чоловіки з'являються щойно в сутінках. З темним червоним вином, гітарами та м'ясом. Розпалити вогнище перед верандою. Натягти кубло з ліжників та матраців. Спекти гусей, фаршированих гречкою. Зварити пряний глінтвейн - з яблуками, гвоздикою, бадьяном і перцем. Й заправити все щедрою жменею перчених жартів.

посидіти біля вогнища

послухати Cherokee Girl

Playlist - Summer 2011

@музыка: round the fire

@темы: Gold in the Air of Summer, Letters to the OtherSide, The Cookbook of Good Mornings, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, галерея, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна

16:33 

Letters to the OtherSide-1 [Gold in the Air of Summer]

All we are is dust in the wind. Stardust
Dear Лінте
кожного дня я подумки пишу тобі листи, листівки та записки на холодильнику.
Хочеться так багато тобі сказати - а я не можу добрати слів. Напружено шукаю єдино вірне поєднання доступних нам відтінків штампованого бісеру та бурштинових намистинок.
Має рацію моя знайома: серед штампів ми так болісно шукаємо слова - написати - про осінь. Про море. Про небо. Про...
Але знаєш, за неоковирними розмальованими фігурками в сільській церкві бачать сяючі лики святих, а за ними - світло. Ті, хто мають чарівний золотий ключик. Хто дивиться крізь штамповані намистинки напросвіт. Інакше задихаємось розрідженим повітрям стратосфери.

Ось і зараз на сонячному світлі я плавлю ще одну скляну намистинку.
І коли вона охолоне - як ти мене вчила - "до дзвінкої прозорості", крізь скляну шкаралупу - "подивися напросвіт" - сонячний вересневий ранок. Фотель на веранді в сад. Теплий плед з брунатним листям. Жовтий кухоль гіркого гарячого шоколаду з перцем чілі - диви, парує. Іржаве листя вона змітає докупи з доріжок, і тонке павутиння сонячних променів заплуталося в її волоссі...


... з-посеред намистинок у скринці маю одну - відтінку липового меду - для тебе. Нагріваючись в долонях, вона ледь вловно пахне морем, духмяною сосновою глицею, травами на сонці і медом...
...коли розлите в повітрі серпневе сонце медвяними цівками стікає з гілля...
...визріває крутобокими яблуками - прохолодними, ледь зеленкаво-жовтими зранку, золотими опівдні, червоногарячими пополудні і винними надвечір.
... застигає в долонях - краплями бурштину...

потерти бурштинову намистинку

Аэнур, добро пожаловать!

@настроение: последний день лета

@темы: музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings, Letters to the OtherSide, Gold in the Air of Summer, щоденники

11:12 

Letters to the OtherSide

All we are is dust in the wind. Stardust

Dear Лінте,
Вирішила написати тобі. Повідомити, що у нас все гаразд.
Наглядаю за каварнею, як ми й домовлялися.
Замикаю наніч двері, і не зачиняю вікон.
Зранку запарюю каву. Мелю. Прогріваю турку з тростинним цукром та спеціями. Корицею, якщо ранок пахне яблуками. Імбиром та гвоздикою, якщо затягнуло на дощ. Перцем - до світанку з гіркуватим ароматом диму...
...припрошую кавових фей, перш ніж зняти шапку... Часом збиваю молоко в пухнасті білі хмаринки...
Вдень - чай з сонячним колом лимону. Ввечері - з імбиром та гвоздикою.
Хоч буває по-різному... Часом вітер такий пронизливий, що доводиться додавати в чай бальзам чи ром. Готувати какао. Ба навіть глінтвейн та гарячий яблучний сидр з корицею та бадьяном...
Готую запаси. Мед. Сушеницю. Варення. Ходжу на базар.
Рясно вродило яблук. Вдень повітря таке густе і солодке, що його можна нарізати на золотаві скибочки і подавати до чаю замість меду.
Я вже не уявляю, що з ними робити. Сік. Джем. Шарлотки. Оладки... Яблука, здається визрівають прямо з повітря. З сонячного світла - прохолодного, ледь зеленкаво-жовтого зранку, золотого медвяного опівдні, червоногарячого пополудні і винного надвечір.
Закрили помідори й аджику. Кухня вся палахкотіла червоним та жовтогарячим. Аж голова паморочилася від пряних ароматів - що здавалося, варто сказати потаємне слово - й враз опинешся серед гамірливого заморського базару - десь на тому боці Місяця.
Тра ще щось придумати з виноградом, малиною та інжиром...

...сонячно. Поміж зелених дерев вітер вже кружляє жовтим листям, й прозирає червоногаряча горобина. І небо, чисте неозоре небо над головою...
Відвідувачів не багато, але вистачає. Часом сонячними днинами накриваю старим друзям у веранді в сад.

У нас все гаразд. Ти теж бережи себе. Пиши. Пиши, добре?

З любов'ю і світлом на кінчиках пальців.

P.S. Листа залишу в дуплі старого дуба. Певна, тобі передадуть.

cazarova, welcome!

@настроение: gold in the air

@темы: музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, rough-drafts, The Cookbook of Good Mornings, Letters to the OtherSide, Autumn Charms

12:48 

The Cookbook of Good Mornings: Термос кави з цинамоном на двох

All we are is dust in the wind. Stardust


Пішла рано. Спакувала маленький наплічник - термос кави з цедрою і цинамоном, грейпфрути, альбом.
Чекає за порогом. Злегка куйовдить коси. Задивляюся в усміхнені очі - чисте небо, пронизане вранішнім лагідним сонцем. Півкроку - і небо цілує повіки. Півкроку - і небо торкається губ. Бере за руку й веде за собою - і пустотлива посмішка розсипається сонячними зайчиками.
З шумних проспектів пірнаємо в арки внутрішніх двориків та бічні кручені вулички, задіваючи чолом зелене гілля.
- Диви, - веде вузенькими сходами.
За парканом - в затінку вишень і яблунь - ховаються маленькі будиночки, з різьбленими дерев'яними віконницями і верандами, заплетеними виноградом.
- Диви, - нахиляє розлогу гілку, й чекає, доки ласую дрібними золотими абрикосами.
Сонце високо. Йдемо в затінку дерев - повз вулиці-змійки, що сонно дивляться вслід крізь зелень. Повз хрести, що пломеніють золотом.
- Диви, - з фресок на уступах фортечних мурів пронизують поглядом живі очі на напівстертих обличчях.
Помішками обмінюємося з перехожими - мов променями світла.
Влаштовуємось в парку на схилах - ласувати кавою, грейпфрутами, солодким повітрям і срібним мерехтінням ріки.
Падаємо вгору - повз хмари і небесних риб. Наосліп намацую альбома. Коли на дні неба Він вплітає хмари в мої коси.

Tairna, спасибо, что заглянули.


To be continued...
Шестовиця... Фіолент... Ольвія... Звук огортає медом. Звук пронизує світлом. Ніжить прохолодними хвилями. Підштовхує в спину...
Згодом медвяний глей застигне крапельками бурштину, і з нього сплету намисто.
Я слухаю стукіт коліс і шепіт хвиль. Я шепочу: "Боже, дай мені спити залізничної води". Я відчуваю - здіймається вітер. Добрий вітер.
...буду в Києві 17 серпня...

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: музыка странного сна, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто, Дай мне напиться железнодорожной воды, rough-drafts, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer, щоденники

17:32 

The Cookbook of Good Mornings: Чай із м'ятою і чебрецем

All we are is dust in the wind. Stardust
UPD: /дописала/


Вирішили піти до ближнього ставка. Встали раненько - щойно розвиднілося. Нашвидкоруч зварганили якесь снідання, зібрали наплічник та рушили. За хутір. Через поле - пригладжуючи зелені жита, перевиті блакитними волошками - мов заквітчані коси. Хоч, хто зна, чи не споглядали за нами зеленкаві очі крізь колосся.
Через луки - босоніж, перекинувши зв'язані сандалії через плече. Повітря - мов мед, золотий від сонця й солодкий від аромату квітів.
посидіти на березі ставу

пара на воді і гранітні кар'єри - просте фантастичне пояснення

Дощі. Дивлюся Anne of Green Gables та Road to Avonlea.
Эласия Эрленд, спасибо за наводку и добро пожаловать!=)
:juliettka:, ласкаво просимо! І запрошуємо на каву.

запись создана: 06.07.2011 в 18:47

@настроение: lost in the rye

@темы: музыка странного сна, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer

16:39 

/по цей бік ночі, просочуючись крізь скло очей/

All we are is dust in the wind. Stardust

Каварня на розі

главная