• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: дай мне напиться железнодорожной воды (список заголовков)
11:25 

All we are is dust in the wind. Stardust
Доброго ранку!


Поїхала в Севастопіль. Слухати хвилі Негостинного моря та оповідки каменів Херсонесу...
P.S. Ніхто ніколи не повертається назад. Той, хто прийде, буде іншим. Тож - всім дякую за увагу. І нехай щастить!
...при бажанні познайомимось ще раз ;-)

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, щоденники, галерея

21:28 

At the doorstep, one foot here, another already in Lemberg, the homeland of my soul

All we are is dust in the wind. Stardust

...ніхто ніколи не повертається, чи не так?
Завжди повертається хтось інший.
Тож "якщо стануть планети, складуться обставини і ляжуть карти" (с), ... буду рада познайомитись ще раз.

Побажання щасливої дороги вітаються ;-)

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

11:00 

All we are is dust in the wind. Stardust
Повернулася до Києва. На світло у вікні, на шепіт, на запах. Виторгувала чергове повернення.
Кожного разу - "exhilaration of skylarks", єднатися з містом, відчувати його обійми, в мовчанні всотувати світло і віддавати світло. Під склепінням Храму, під небом мого Міста чаша повниться золотом меду. Пломінь свічки між ребрами. Дека і гриф сонячної лютні...
...Кожного разу так боляче їхати - ніби йти у вигнання... рвати струни - з кров'ю.
Сумно. Але не боляче. Не так боляче. Тепер.
Між нами - струна світла. Кава на молоці, спогад, слово, віблиск сонця у вікнах - вона резонує, тремтить, співає. Крізь час і простір - відчуваю - Твої обійми, Твоє світло.
Son coeur est un luth suspendu
Sitot qu'on le touche il resonne.

Я повернуся. Одного дня я знову повернуся додому.


Дякую всім, хто долучився до цього дива. Зокрема і вам, [J]Selerian[/J] та [J]...Май...[/J]
Wilkommen!
*не знаю, якими розумними словами сказати, що буду рада можливості спілкуватися з вами :)*



відомості про сінгл Stand By Me - читати

Адміністрація Міста Чаші висловлює подяку Фогелю за "Живое волшебство"

@настроение: sun in the teacup

@темы: The Cookbook of Good Mornings, rough-drafts, Дай мне напиться железнодорожной воды, Кошкин дом, Місто, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, щоденники

23:49 

Лунный аперитив для хамелеона с пигментным истощением

All we are is dust in the wind. Stardust
Коктейль смешанных чувств "Лунный аперитив". Станционное кафе. Полчаса до отправки рейса. Желтые листья, прилипшие к стеклу. Первая сигарета. Промокшие спички. Забытый билет. Капли дождя падают в чашку кофе. Американо а ля блюз. Для девочек, сбежавших из дома, по цене последнего рубля и упаковки свежих синяков и слез - еще тепленьких.
Слушать, как хриплый голос нежно прикасается к плечам и ключицам, к внутренней стороне футляра.
Написать мелодию шагами. Вглубь мокрого судорожного города. Кляксами фонарей и светофоров на асфальте.
Пока мы будем пить - ты свой Агдам, я - твой блюз пополам с иронией, стыдом и вермутом, - буду дергать струны старого контрабаса - малость расшатан, но еще в строю, - укачивая тебя в сон.
Под проливным дождем, босая, с сандалиями в руках - по течению дождевой воды. В дорогу.


Мне нравится коротать ночь в дороге. В тряском автобусе. Прислушиваясь к сердцебиению старого, потасканного жизнью, мотора - ритм блюза. Старики вообще знают толк в хорошей музыке и выпивке. Он мог бы многое мне рассказать. В зеркале заднего вида - потеками дождя на грязном стекле, капелька лунного света, взболтать, но не смешивать, - жизнь. Мокрые поля. Безымянные поселки. Кофе в станционных забегаловках. "Немного смерти, немного любви."
Ночь под чужой крышей. На постоялых дворах чьей-то любви. Притираясь к чужим туфлям. Босиком.
Уходить на цыпочках. Не забывая вытереть отпечатки пальцев с кожи и вкус смешанных чувств с губ. Позвать тень щелчком пальцев.
В дождь.

Я вернулась домой. По крайней мере, на какое-то время. В Киеве - дожди. Промокаю насквозь. Хожу босиком. Пью кофе. Побывала на презентации Таис Золотковской. Гуляла с собаками. И еще тысяча мелочей... Пишу с компа подруги в Белой Церкви. В понедельник еду в Ольвию. Потом - Львов. Иногда кажется, что хочется прожить лето в купе поезда. Или в тишине дачного домика. Разговаривая с миром узорами бусин. Люблю. Некоторых особенно ;-)

@музыка: Billy's Band

@настроение: лунный аперитив для хамелеона с пигментным истощением

@темы: rough-drafts, щоденники, музыка странного сна, кав'ярня, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, Із зошита, що потрапив у зливу

16:51 

In the Road [flashbacks - not to lose]

All we are is dust in the wind. Stardust

Ще сьогодні зранку... Сонце на снігу. Біла безмовність. Горнятко чорного чаю. Довгі самотні прогулянки. Екранізації Джейн Остін. Межа між - скутістю, холодом та стриманістю. Allegro non molto - Largo - Allegro.
...пристрасть зими - у вихорі заметілі... або... таємничому мерехтінні снігу...
Що ви знаєте про стриману пристрасть зими і холод, що опікає?.. сяйво вогню крізь лід?..
...а тепер...




...Бар при дорозі. Червонуватий дорожний пил. Вона з'являється перша. Black Impala 1961 SS. Міцна Гватемала з шоколадним присмаком та Sheridan's... І він. Black Impala 1967. JW Red Label та горіхова Ямайка Blue Mountain. Non timebo mala. Down her dark eyes there are glimmering crimson crescents. I don't need to look at her with my left eye to know. Sure, he's after her. He's been after her for ages. Seems to like the hide-n-seek game...
She comes back in an hour. Arm bleeding. Crimson scratches on her face and shoulders. I bring hot water, bandage and some whiskey. Without a word.
Later do they come. Don't need to take a look with the left eye, or get a gun, or... Better back off and watch out. This land's mine.
...Nice lads. Bright enough to leave without getting the matter worse.
Anyway, she's left already. Through the open window. Into the backyard. And the shadowy moors - between the worlds.

P.S. Так... тень - краем глаза. И, возможно, напоминалка, что ее было бы неплохо отловить и написать. Прекрасный экземпляр для бестиария...

Hester Eir, welcome!
Если найдете что-то по вкусу - угощайтесь. Help yourself.


P.P.S. Sorry... Мені западло шукати кращу фотку чи малюнок))
посмотреть на Импалу?
Знущаюся над стільцем під музику - і святкую звільнення правої руки від гіпсу.

@настроение: Why don't we do it in the road?!

@темы: музыка странного сна, кав'ярня, галерея, На іншому боці Місяця, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, rough-drafts, Amidst the White Silence

14:55 

"Дай мне напиться железнодорожной воды..."

All we are is dust in the wind. Stardust
Сьогодні у нас святкуватимуть Святвечір - Святвечір перед Різдвом.
І треба - розливати зоряне сяйво в горнятка, зоряне сяйво з присмаком дива...
Але... не вловиш на гачок дух Різдва, спів срібних дзвоників, пломінь свічки, не закриєш у пляшці...
Минулося, мамо... Тринадцять чудесних ночей минулися, мамо...
Вибач... Звісно, ми приберемо в квартирі. Звісно, приготуємо 12 страв, узвар і кутю.
Вибач... Я не чую - срібних дзвоників. Не чую - Його кроків.
Вибач...

Вибач... Я чую, як гуде потяг, як чимраз голосніше торохтять колеса.
Я йду. Я йду, мій боже залізних чобіт та житнього хліба... Спити твоєї води - знову.
...і - хто зна - може, "в очах води по вінця повік", темної місячної води - знову... і я гратиму на кіфарі - чи на лютні, чи на колісній лірі - на колісній лірі тіла, знову і знову...








ingadar, welcome! Спасибо, что заглянули.

@настроение: in the road

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, галерея, музыка странного сна, щоденники

23:32 

"Дай мне напиться железнодорожной воды..."

All we are is dust in the wind. Stardust
Здається, я не знайду слів, щоб пояснити особливе піднесення, що охоплює, варто лишень вирушити в дорогу - ачи зібратись... Піднесення, що його не можна пояснити виключно бажанням опинитись у точці В (побачити інше місто, зустрітись з друзями, заробити повні штані пригод на свою дупу тощо-тощо...).
Тож доведеться перефразувати кілька рядків з чарівної пісні у виконанні Луї Армстронга та Елли Фітцджеральд...
Can anyone explain the thrill of a kiss? No, no, no...
But when two eager lips are pressed against yours, you'll know. Yes, you'll know...


Can anyone explain the thrill of a road? No, no, no...
But when you get your foot out into it, then you'll know. Yes, you'll know...


Київ-Харків-Київ-Херсон-Залізний Порт-Херсон-Київ... *без перерви на обід і рекламу*
Іноді нестерпно хочеться прожити хоча б місяць - три місяці - півроку - рік - в дорозі, у мандрах листя - за вітром...

@темы: щоденники, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды

13:38 

Гречний привіт з Херсона

All we are is dust in the wind. Stardust
Продовження прогулянки Херсоном я буду поступово друкувати в коментарях до цього запису - не піднімаючи пост.

"Люба К! Гречний привіт з Херсона.
Подорож минулася добре. Приємно подивована, які прості та привітні люди на Півдні..."


Денис зустрів мене на вокзалі та влаштував на ночівлю - в Грецькому передмісті, вул. Пестелевська (або Говардська), а нині - проспект Ушакова, № 16 - до нічного притулку, споруджений Фальц-Фейнами (згодом краєзнавчий та археологічний музей), нині це - Херсонський обласний центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Вважається, що в цьому нічному притулку зупинявся в серпні 1891 р. Максим Горький по дорозі в Крим.
...Доки ж Денис не повернувся з "присутніх місць" (Обласна інспекція з охорони пам'яток історії та культури управління культури облдержадміністрації - в приміщенні меморіального музею-квартири Лавренєва (літературний відділ Херсонського краєзнавчого музею)), я снідаю - на лавці, неподалік Олексіївської спільноти Червоного Хреста, нині - клінічної лікарні. Хліб, сир та молоко. Годую голубів та горобців. Прибираю де-не-де сміття. Немов шукаю спосіб - подякувати за гречний прийом, висловити - радість...
...Над головою склепіння молочного неба, розписане пальметами чорного гілля...

За кілька годин ми гулятимемо містом - до пізнього вечора.
Слухатиму його - вбираючи кожне слово, краплю зоряного сяйва. І в темній воді очей відіб'ється - вулиці старого Херсона, вікна будинків - тут жили Суворов та Ушаков, Сєнявін та Лавренєв, Тьомкіна - донька Потьомкіна та Катерини Великої - і здається, за мить засвітиться і залунає музика та гомінкий сміх веселого товариства, "Наталка-Полтавка" за режисурою Марка Кропивницького, розпашілі офіцери шукатимуть достойного продовження веселого вечора - по-під п'янким чорнооким південним небом... Аби лишень не вибили й друге око майбутньому великому полководцю у п'яній бійці. Не полізли мірятися мужністю - на нічний штурм. І навели переправу - бодай через місяць. Відірвавшись од теплих духмяний грудей.
...Чуєш? Ковила, євшан-зілля та запах крові. Іржуть коні - скіфів, гуннів, половців, татар, козаків та російських солдат. Осипаються піщинки - дихають саги. Споглядають кам'яні баби - понад античними поселеннями, скіфськими городищами, понад затопленою столицею Германаріха, руськими шоломами в Олешші та козацькими могилами, понад степом, сагами та солончаками - день за днем, рік за роком, крок за кроком - сходить сонце.


пройтися проспектом Ушакова - від вокзалу до Херсонської фортеці

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, Місто, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Польові дослідження з української культури, У пошуках утраченого часу, галерея, комірчина, щоденники

01:32 

[півподиху - до губ неба ]

All we are is dust in the wind. Stardust
~Совка~, добро пожаловать!

Диво: сьогодні побачила перший кущ, що його бруньки вже спалахнули зеленню...
Нестерпно захотілося ранком - зібрати наплічник, альбом, кілька канапок - і в пущу, в Китаєво, ген за обрій - впасти горілиць в траву, загубитися в зелені. Й так довго нагадувала собі: зарано, ще зарано. Ще півподиху до того буяння, ще півкроку...
Два-три тижні. Місяць.


Півкроку - до пронизливої безмежної блакиті.
Півкрику. До пташиного зойку, що ширяє в повітрі.
Півподиху - до губ неба. Торкнутися - й очі заполонить синню.
...й бурштин медвяних крапель в намисті щемно пахне - полином на сонці, глицею та дорожнім пилом...

Крізь гілля ольвійських верб прозирає берег Росі, між колонами стої - мов марево - стіни фортеці в Старому Селі, хрести Крехівського монастиря, львівські костели... Оплутані тріщинами стежок автобусних та залізничних шляхів. Застиглі в живиці сонячного проміння. В глибині бурштину - неподільність часу...

Дороги открыты. Весна...
"Дай мне напиться железнодорожной воды..."

Nolwenn Leroy - Tri Martolod clip

@темы: щоденники, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

11:46 

Let's Go Get Lost [road trippin']

All we are is dust in the wind. Stardust
Весняний вітер в обличчя. Сонце на повіках.
Наплічник з канапками та альбом для малювання. Давай загубимося - давай заплутаємося в павутинні вулиць Києва, сп'янілі від сонячного меду.


snapshots

Шановні пані та панове!
1. Я хочу (збираюся) поїхати до Кам'янця-Подільського та Хотина - певно, весною. Приєднуйтесь!
2. Я хочу на море - в Севастопіль та Одесу. Весною та влітку. Буду рада компанії. P.S. Якщо хтось захоче зі мною перестрітися та погуляти - буду рада. Якщо хтось знає, де в Одесі можна зупинитися за помірну ціну (або вписатися) - буду дуже вдячна.
3. Гуляти по Києву. The MUST.

@темы: щоденники, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

00:28 

Things to Remember: "Представьте, что жизнь - это корзинка со свежими фруктами" (c)

All we are is dust in the wind. Stardust
16 правил успеха в работе и жизни
читать дальше
(c Голландская рулетка)


Золотий мускат ллється у вікна та келихи, на бруківку та обличчя. Повітря солодке від вишневого та абрикосового цвіту та сонячного меду. Незліченні сонечка кульбаб в шовковій траві. Проміння крізь гілля, на гребенях перших каштанових драконів. З кожним днем - з кожним ковтком медвяного повітря - набирають сил, готові розправити крила й злетіти...

зазирнути в кошик
Playlist:






@темы: Simple Warmth Toolkit, Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, галерея, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, цитатник, щоденники

00:43 

Road Trippin': Your Smiling Eyes Are Just a Mirror for the Sun

All we are is dust in the wind. Stardust
Rule #n: You do it because you can. Not because you have to, or because you think you should, but because you want to.
(c) Charles de Lint

Сонце крізь повіки. Сонце на кінчиках пальців. Сонце крізь гілля дерев. Сонце на горизонті. Сонце на гребені гір з вікна міжміського тролейбуса. Сонце засліплює - немов очищує очі вогнем. Сонце в серці. Сонце повертається. Кожного дня. Кожного року.
За півподиху до губ сонця. За півкроку. Спалахую. Й з червоних маків народжуюся.

...уривки з хроніки 3 чарівних днів

+1
P.S. Кілька слів стосовно подорожей (окремим пафосним постом я це вже не напишу):
зазирнути в пам'ятку

P.P.S. В коментарях не мої фотки чарівного Криму.

@музыка: Road Trippin'

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: щоденники, ссылки, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

01:29 

Time to...

All we are is dust in the wind. Stardust
Time to walk
Time to run
Time to aim your arrows
At the sun
Takes it easy, baby
Take it as it comes
(c) The Doors

Time to remember - we are all stardust.
В кишені - квитки. В наплічнику - альбом, яблуко, кефір, одяг на трайбл. В грудях - серце. В голові - вітер. На обрії - сонце.
Чимчикую до залізничних кас - по живу воду. Залізничну. Себто по квитки. До Тернополя. А там і до Львова - близенько.
Час - воліти. Час - приймати рішення, обмізковувати та шукати варіанти. Час - питати порад і не питати дозволу.
Вітер в обличчя. Яблуневий цвіт. Плутані вулички Солом'янки. Назустріч несеться чорний лабрадор. Присідаю - і, увага! - радісно його чухаю.
Час - розширювати межі. Час - розфарбовувати небо. І всотувати його барви. Час - посміхатися.
Поспішаю на трайбл.
Час - не опускати рук, приділяти увагу й рухатися вперед, хоч би й дрібними крочками.
...Весна. Час - танцювати посеред грози. І жити - немов рай вже на землі. Чи принаймі - стає ближче з кожним кроком.


Playlist:




+3 pics

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, Simple Warmth Toolkit, щоденники

17:52 

Not All Who Wander Are Lost (c)

All we are is dust in the wind. Stardust
It takes the first step out to hit the road and get carried away. To whatever it may bring.

On the way anywhere I try not to be in a rush to get right to the end. Strolling round my hometown all on my on, I revel in every present the road is willing to give. I enjoy the sunshine, the heat, the gentleness of drifting poplar tuft. Cool water fleeting past my feet as I'm standing on the step of the fountain. Ice-cream, scent of fresh-brewed coffee and lilac. Gentle stroke of branches. Art Nouveau architecture. Tiny passages, sloping roofs and crooked stairs among the greenery and vegetable plots juxtaposed along the busy avenue. Sitting beneath the trees in the park. Bumping into handsome African-Americans and old friends for a little chit-chat and a cup of coffee. Watching street performers. Buying flowers from the gypsies. Climbing the fence to smell the lilac and take a glance at the garden fountain by the House of Chimeras.
And I smile - shining a little light - to the wonders of my world.

Tired of lookin' at the world from the bottom of the well? Get out of there! Hold out your hand. Shine a little light. Smile. Sing. Go wandering. Push the pedal down and watch the world around fly by. Alright?
Playlist:


OST Bones

+2

Picture by Ефремова Елена on www.kalen-dar.ru/

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer, щоденники

12:48 

The Cookbook of Good Mornings: Термос кави з цинамоном на двох

All we are is dust in the wind. Stardust


Пішла рано. Спакувала маленький наплічник - термос кави з цедрою і цинамоном, грейпфрути, альбом.
Чекає за порогом. Злегка куйовдить коси. Задивляюся в усміхнені очі - чисте небо, пронизане вранішнім лагідним сонцем. Півкроку - і небо цілує повіки. Півкроку - і небо торкається губ. Бере за руку й веде за собою - і пустотлива посмішка розсипається сонячними зайчиками.
З шумних проспектів пірнаємо в арки внутрішніх двориків та бічні кручені вулички, задіваючи чолом зелене гілля.
- Диви, - веде вузенькими сходами.
За парканом - в затінку вишень і яблунь - ховаються маленькі будиночки, з різьбленими дерев'яними віконницями і верандами, заплетеними виноградом.
- Диви, - нахиляє розлогу гілку, й чекає, доки ласую дрібними золотими абрикосами.
Сонце високо. Йдемо в затінку дерев - повз вулиці-змійки, що сонно дивляться вслід крізь зелень. Повз хрести, що пломеніють золотом.
- Диви, - з фресок на уступах фортечних мурів пронизують поглядом живі очі на напівстертих обличчях.
Помішками обмінюємося з перехожими - мов променями світла.
Влаштовуємось в парку на схилах - ласувати кавою, грейпфрутами, солодким повітрям і срібним мерехтінням ріки.
Падаємо вгору - повз хмари і небесних риб. Наосліп намацую альбома. Коли на дні неба Він вплітає хмари в мої коси.

Tairna, спасибо, что заглянули.


To be continued...
Шестовиця... Фіолент... Ольвія... Звук огортає медом. Звук пронизує світлом. Ніжить прохолодними хвилями. Підштовхує в спину...
Згодом медвяний глей застигне крапельками бурштину, і з нього сплету намисто.
Я слухаю стукіт коліс і шепіт хвиль. Я шепочу: "Боже, дай мені спити залізничної води". Я відчуваю - здіймається вітер. Добрий вітер.
...буду в Києві 17 серпня...

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: музыка странного сна, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто, Дай мне напиться железнодорожной воды, rough-drafts, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer, щоденники

18:07 

Simple Warmth Toolkit: На мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро

All we are is dust in the wind. Stardust

І хтось першим з подивом помітить, що на кухні стало світліше. Вже ранок.
В джезві вже достигає запаморочлива кава зі спеціями, так як готує тільки N. В горнятах чаю кружальце лимона світиться. Й охочі цапають гарячі оладки прямо в повітрі - й ніц не лишається викласти на таріль. Примощую на колінах записник - щоб бодай якось, кількома штрихами, вхопити. Цих людей за столом, горнята, оладки, вино, на колінах гітара, хтось заснув на плечі. Сяє золотом сонце на обличчях крізь вікно. Чи, може, світає від усмішок на вустах.
А може так?
розсип бурштинових ранків

Особисте: я й досі не знаю, як люди складають разом слова. Точніше - як вибирають слова серед тисячі, як в кілька слів вкладають сотні чудових і неповторних ранків - з тими, з ким можна не спати всю ніч.
Як в кілька слів вкласти чудову ніч в Андерграунді, виступ Spiritual Seasons і танці в колі? Хіба що, "ящик водки и всех обратно" (с)
Як пояснити, що "Москва" відгукується в свідомості щонайменше десятками вогників, хоч насправді я майже не знаю цих чудових людей особисто, тим паче близько? Щонайменше достатньо знати, що вони є. Крізь час і простір розливають світло. Й вся наша чудернацька кулька сяє вогниками - мов зоряне небо. Роззирнутися навкруги - всі ми в одному колі, чи б пак на одному небі.=)

@музыка: Сердце Дурака - "Московская": ведь с ними можно не спать по ночам и наплевать, коньяк или чай, когда на мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро (с)

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: Simple Warmth Toolkit, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, музыка странного сна, щоденники

18:00 

Simple Warmth Toolkit: Take Your Treasures Out Of The Box

All we are is dust in the wind. Stardust
Мы – это то, что и как мы делаем.(c) Зау


Повертаюся до каварні бічними вуличками. Повз одноповерхові будиночки з різьбленими віконницями та палісадниками. Повз перших перехожих, з базарними кошиками, собаками або й дитячими візочками. Пухнастий білий красень невідомої породи підставляє почухати голову й пропонує гратися. Сонце. Крізь віти дерев, в мареві перших зелених листочків, - сонце. На мокрих листочках молодої трави виблискує - сонце. Зайчиками на обличчах, на доріжках, крізь вікна - сонце... Вже майже висушило вчорашні калюжі. Лиш пахне - солодко-солодко - волога свіжа земля. Земля, всіяна усміхненими сонечками нарцисів, тюльпанів і перших кульбаб. Проходжу крізь подвір"я, гублюся в білому мареві вишень та абрикос... в арку - й ось я вже на розі перед каварнею.
Сильно, мов відлуння барабанів хребцями, мов земля після зливи, пахне меленою кавою. Отже, L. вже при справі. Складаю покупки на стійку - пучки цибулі, салату, зелені. Вмикаю музику. Й наспівуючи ховаю решту в шухляду - аж-но помічаю купу папірців, що там назбиралася. Переглядаю записочки та фото - деякі старі та потерті, ще зимові, але кожна - теплий дощ на шкірі, сонце на повіках... Не стримую посмішки. І зволікаю - ховати їх назад у шухляду, мої бурштинові намистинки. Нарешті, озброївшись кнопками, прикрашаю цим барвистим ворохом одну з наших дошок для оголошень.

розглянути Treasure Map board

Організаційне:
Якщо хтось з власників бурштинових намистинок проти їх оприлюднення і використання, я приберу його листочки з дошки. Сподіваюся, я нікого не образила.
Так чи інакше - ці слова вже проросли крізь мене - ірисами.

@музыка: Creedence Clearwater Revival

@настроение: sunshine through amber

@темы: щоденники, цитатник, ссылки, світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, Дай мне напиться железнодорожной воды, Афіша, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit

16:29 

Кава з полином і попелом - ...вечная жажда у кромки бегущей воды...

All we are is dust in the wind. Stardust

Ранок пахне кавою - і трохи морем. Доки відвідувачів немає, нарешті влаштовуюсь за столиком, що його останнім часом облюбувала L. Спершу вона просто надовго засиджувалася тут - з ноутом і мапою. З тим шалено сконцентрованим виразом обличчя, коли людина не завважить навіть гарматного обстрілу. Зрештою їй, певно, набридло таскатися туди-сюди - й відтак в каварні з"явилася нова окраса, столик з мапою під склом. Й то був лише початок. З"являлися фотографії і світлини, вирізки з газет, записки, збиралися стосики книжок, гуртувалися люди, один за одним порожніли кавники... L. лишала собі записки, щоб подумати у вільну хвилинку. Й хтось першим наважився відписати їй на тому стікері. Закрутилося...

...все так просто починалося... Ми ж бо просто хтіли в Карпати автостопом...

Саша Скандинавия, ласкаво просимо!

@настроение: вечная жажда у кромки бегущей воды

@темы: музыка странного сна, комірчина, галерея, архив, У пошуках утраченого часу, Польові дослідження з української культури, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, ссылки, світлини

14:15 

Summer Magic Toolkit: Збирати трави

All we are is dust in the wind. Stardust

Літо. Саме час попіклуватися про чудодійні чаї та взвари, що будуть зігрівти та втішати, особливо посеред зими. Саме час збирати та сушити трави. Липа вже відійшла. Але ще ж можна назбирати чорниць, чебрецю, м"яти...
Я розглядаю ароматні пучечки, мішечки та пакуночки: звісно, не так багато, як хотілося б; за останній рік-два Каварня кілька разів переїжджала, тож брати доводиться найнеобхідніше. Але колись... - посміхаюсь своїм мріям.
Звісно трави можна купити. Часто ми так і робимо. Але... кожне зібране власноруч зілля цінне не просто своїми цілющими властивостями, ароматом чи смаком. Кожне - чарівна скарбничка спогадів, що може перенести в той літній день, коли його було зібрано. Варто лише запарити чай.
Сьогодні я запарюю останні суцвіття вересу із старих запасів - і ароматний бурштиновий напій переносить мене в Камінне село, 2 роки тому.
ковтнути?

Про тра'янi збори для чаю можна багато дiзнатися в Обители лесной ведьмы. Наприклад, тут

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Gold in the Air of Summer, Simple Warmth Toolkit, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

03:03 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
3 ночi. Я сиджу з червоним вином в Батумi - на вписцi у подруги Маши з Росi1 - слухаю 11 улюбленi пiснi гурту Бумбокс та Один в кано€ (про останнiй я вперше вiд Маши й почула) - та водночас вчу турецьку.
Цiлком задоволена собою, бо кiлька годин тому допомогла Машi через скайп отримати американський Employment Identification Number.
Kargia!

(Не мо€ фото Тбiлici, чарiвного мicта, з яким я познайомилася минулого року. Menetreba!)

мiй вчорашнiй скетч Маши - обережно, фотка велика

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, щоденники

Каварня на розі

главная