Кожного ранку я не знаю, чи відкрию вікна на людне перехрестя в центрі мегаполіса, чи на вузенькі бруківчаті вулички - понад горщиками з геранню та смугастими маркізами крамничок. Чи ген на обрії будуть синіти гори. Чи може я чутиму далекий гуркіт моря.
Часом зранку я сервірую маленькі дерев"яні столики і поправляю акварелі на стінах. А буває в залі повсюди лежать книжки - в стареньких сервантах, просто стосиками - на підвіконні, на різномасних столиках, стільцях і кріслах, вичеплених з барахолки.
Я готую латте і гарячий шоколад для мам з дітьми - й звісно, смаколики на десерт. Обережно ставлю еспресо і амерікано поруч з ноутбуками. Приношу каву з прянощами і склянку чистої води для дівчат з планшетами - і будь ласка, тепле молоко для пацючка. В півтемряві розливаю по колу глінтвейн - промочити горло після запального аркана в засніженому саду. Й приймаю купюри і монетки з невідомими профілями, мішечки з запоморочливими прянощами з незнайомими назвами. Напівдорогоцінні камінчики та історії.
Хоч, думаю, я знаю, як впоратися. Захмарене, сутінкове, зоряне - небо завжди буде небом. Тож я кожного ранку безперечно відкриваю вікна каварні на розі. Все інше - чудові деталі.



Мої рукотвори
Вікно в ЖЖ
URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
03:37 

Каваренька там теж є. Заходьте в гості :)

All we are is dust in the wind. Stardust
09.09.2015 в 16:20
Пишет Karolina Cienkowska:


Мы строили и наконец построили :)
Мне давно очень не хватало преимущественно украиноязычного пространства для всяких ведьминских дел, обмена опытом и информацией, празднований и мастер-классов. И я поняла, что верный способ получить такое пространство - создать его самой ) Сегодня мы открыли паблик Вконтакте, потом будет еще группа на ФБ, а где-то с ноября - живые мероприятия, и у меня очень большие планы )
Контент будет в основном на украинском, но некоторые посты будут на двух языках, да и музыка, арт и всякие цитаты не обязательно украинские, так что подписывайтесь)
Відьмина хата
Когда я приглашала разных специалистов на слет на Лысой горе, я думала о таких, как я когда-то была: о девушках, которые ощущают в себе силу и она порой рвет их на части, но им негде найти информацию, учителя, подсказки на пути. Да, когда у меня появился интернет, я нашла Мяву и других, но не все можно узнать через сеть, не все настройки передаются, а некоторым вещам лучше учиться непосредственно через опыт, смотреть, повторять и делать. К тому же, когда я начала говорить с потенциальными сообщниками, то поняла, что создание Хаты - просто-таки ответ на запрос от мира, потому что не раз и не два я услышала "здорово, давно думала о подобном проекте". Нам всем есть, что рассказать и принести туда, и когда я вижу, что в закрытой группе собирается - книжки, цитаты, картинки, статьи, - то я просто в восторге.

URL записи

@темы: мистецтво тисячі дрібниць, ссылки

03:17 

Simple Warmth Toolkit: Аптечка простого тепла

All we are is dust in the wind. Stardust
О 7 ранку я їду на роботу до школи - з околиці Правого берега на Лівий. Коли проїжджаємо міст через Дніпро - радію, мов дитина, - бризкам сонця у воді, зеленим схилам з золотими маківками церков... Сонце немов голубить: "Доброго ранку!"

На роботі бува - попри всі вади системи - вдається поговорити: про прогулянки дахами та закинутими будинками міста, про чарівну владу кави, антиутопії та автостоп. Пожартувати. Обмінятися поглядами порозуміння. І раптом так чітко й радісно усвідомлюю: оцей вияв довіри, ця можливість побачити диво становлення тягне мене до школи. І зрештою, мабуть, допомагає пережити ідіотизм, шум та навантаження. Бо ж дитина - це можливість, обіцянка дива. Й так кортить побачити, як вона "проклюнеться з яйця".

Під час "вікна" можна випити міцної кави з фургончика навпроти - помовчати, помилуватися вихором золотого листя. Послухати кілька улюблених треків. Попоїсти врешті-решт - бананів чи канапок з помідорами. Адже ніщо так не додає сил і не покращує настрій, як вчасно підкинуте пальне.

А після роботи ми сходили на пленер - помалювати казкові будиночки біля Золотих воріт. Здорово бути в компанії таких же психів - себто людей, які тебе розуміють. Радіти підтримці, вчасно позиченому теплому светру, помаранчевим ліхтарям, ультрамариновому небу... - здійсненню мрій, появі нових задумів та відчуттю, що тепер вдається краще.

Ввечері можна вертатись доріжкою на межі парку та лісу, вдивлятись в зелену ще гущавину - та вдихати пряний аромат палого листя. Здається, медвяні ліхтарі підморгують, а золоте листя лагідно шарудить вслід "Добраніч".

Зігрівшись ароматним чаєм та теплом розмов з найріднішими, зручно вмощуся в гнізді з ковдр та прошепочу небу за вікном "Надобраніч."

Серед звичайного робочого дня щедра осінь підкидає ще чарівного зілля в аптечку простого тепла. Дякую.

photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Simple Warmth Toolkit, Autumn Charms

22:41 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Побували неподалiк Аланi1 - в гостях у Наталi, з якою Маша познайомилася в потязi Iжевськ-Москва. Наталя та 11 чоловiк Мустафа тримають чудову ферму та кiнний клуб. У них 12 коникiв, на яких вони катають туристiв в гори. А ще 2 чудовi собаки. Карпи в ставку. Кури. Сад - з бананами, апельсинами, кавунами. Зеленi сходинки бананових плантацiй збiгають вниз - до моря.
Такi кумеднi та милi люди: Наталя дуже любить тварин та постiйно пiд"юджу€ свого чоловiка, а вiн поводиться як дитина. Заодно наслухались байок про туристiв: звучить смiшно, але, мабуть, якщо зустрiчати таких кадрiв кожного дня, захочеться лiзти на стiну: от хоч би казах, який дiставав Наталю цiлий день "Я ковтнув води з басейна. Дайте менi протиотруту".

+3 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

16:28 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Ранок в Манавгатi, на березi Середземного моря, розслаблений та повiльний. Кава. М"ятний лимонад. Снiданок. Басейн. Котики.

I - море. Неозоре, солоне, тепле. Так нiжно зваблю€ обiймами хвиль.
Йдемо до нього, правда, довгенько - бо шлях проходить через ру1ни античного мiстечка Сiде. Звiсно я не можу втриматись - "Хайре!" шепочу я та пiрнаю в його порослi жухлою травою вулицi, проходжу кiмнату за кiмнатою, спочиваю у внутрiшньому подвiр"1, серед ящiрок, милуюся театром, довго вештаюся агорою, молюся в храмах... нiжно гладжу рiзьбленi квiти та морди левiв.
Стародавн€ покинуте мiсто знову шумить та буя€ - кафе, ресторани, магазини, човни в гаванi, музика, нестримний потiк людей та смiх. А сонце як i колись пiрна€ в море на горизонтi. Плюсь!
Танцювати на хвилерiзi серед нiчних вогнiв. Сидiти на березi рiчки, що тече через мiсто. Пити найсмачнiший турецький чай на гойдалцi в кафе "07". Або на бортику басейна. Мiшати морську сiль на губах з кавою, а бейсiк тюркiш з англiйською. I знаходити порозумiння. Та смак життя. Тут i зараз.

фото Сiде

Нам щастить. Добралися з Конь1 в Анталiю (Манавгат) швидко та комфортно. Нашi хости поспiшали на весiлля. Сто1мо на дорозi та мiрку€мо, як дiстатися в протилежний кiнець Конь1 долмушами. Наш перший водiй Мерт вочевидь перейнявся нашим положенням, бо вивiз на трасу до Анталь1, хоча було очевидно, що йому не по дорозi. До моря - повз брунатнi пагорби та мальовничi зеленi гори - нас довiз Месут, що 1хав на весiлля доньки.
2 фото

В Манавгатi нас вписала чудова хiпанська пара, клавiшниця Гiзем та барабанщик Омер, в затишнiй квартирцi з трьома котиками та басейном на подвiр"1 - кажуть, тут на Пiвднi це типово. Омер та Гiзем грають в готелях i працюють кожного дня, тож ми мало провели часу разом, але кожна хвилина з ними вiдлунювала 1х розслабленiстю та задоволенiстю життям. <3
Запам"яталось, як вони попросили нас порадити якiсь популярнi хiти для росiйських туристiв (бо ж грати сам лише "Ласковый май" якось... нецiкаво). Залiзли в хащi пам"ятi та видобули звiдти Браво, Чiчерiну та "Полковнику никто не пишет". Кажуть, сподобалось ^^

+1 photo with cats

Вопрос: Доброй дороги :)
1. пожелать  5  (100%)
Всего: 5

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

17:29 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Якщо вдома, в Ки€вi, я роздумувала, чи не час змiнити професiю, то в Туреччинi я реагую на реплiку "я хотiв би вивчити англiйську" як собачка Павлова - одразу пропоную допомогти, обмiнятись контактами тощо - навiть якщо звертались в першу чергу не до мене.
В 1й вечiр в Ургюпi сидимо такi в родинному кафе "Зейтiн" (Олива) - 2 сором"язливi бiдосi. Перед нами поставили хлiбницю та солiння. Поруч американськi гостi нашого хоста Гьокая замовляють собi нормальну вечерю, а я така тоненьким писком "чай!" (насправдi, цiни майже такi, якi в наших кафе, але ж i вони менi не по зубах). Дивлюся я на тотий хлiбчик i солiння i думаю - "ми не замовляли, може 1х приносять безкоштовно, як от горiшки до пива в деяких генделях" - i по троху таскаю той хлiбчик, як горобець. Зрештою таки спитала у господаря (Каппадокiя - туристична мiсцина, тож тут бiльш-менш знають англiйську; але я продовжую вправлятись в турецькiй) - i правда, хлiб i солiння завжди ставлять на стiл i вони безкоштовнi. Звiсно, менi було соромно, що я така бiдачка. Але... вже за кiлька хвилин я почула розмову господаря з вiдвiдувачами за сусiднiм столиком: його доньцi (яка працю€ тут офцiанткою) потрiбно пiдтягнути англiйську. Спрацьову€ умовний рефлекс - i ось я вже дiлюся контактами та пропоную допомогу. Ось так ми потоваришували з родиною, яка трима€ кафе. А чай - чай був за рахунок закладу.
Наступного дня ми знов прийшли в Оливу - бо Машi потрiбний iнтернет для роботи (а наш хост як раз перебирався в нову квартиру, тож вай-фай yok). Нас прийняли, як рiдних, - i доки Маша працювала, я подумала-подумала та й засiла з Озге в куточку - вчити англiйську. Але кожного разу, коли нас пригощають, я продовжую страшенно соромитись. :)

А про прогулянки Каппадокi€ю я напишу згодом :)

Вопрос: Пожелать
1. кафе "Зейтин" процветания :)  8  (100%)
Всего: 8

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды

14:36 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Вчора добиралися з Сiваса в Каппадокiю, в маленьке мiстечко Ургюп. Вранiшня кава, пластiвцi, якi я завбачливо взяла з дому. Заспаний Фатiх, який попри все провiв нас на трасу - i ось ми в дорозi. Й досi зачудовуюсь: гостинностi людей та готовностi допомогти нам, милозвучностi турецько1 мови, яка да€ться менi все легше, красi кра€видiв навколо... Бiльшу частину дороги нас пiдвозив дуже милий торговець жiночим одягом Нуреттiн. В Кайсерi у нього були справи на кiлька годин, тож ми вирушили на пошуки кафешки з вай-фай, щоб Маша могла попрацювати. В базарнiй частинi мiста з цим туго, але на щастя нам трапився торговець килимами, який знав англiйську та запросив до свого магазину, де був вай-фай, пречудовi килими та милий хлопчик-помiчник рокiв 11, сирi€ць, який пригостив нас яблучним ча€м та трохи знав англiйську. Сподiваюся, ситуацiя на його батькiвщинi прокращиться.
Нуреттiн зробив крюк, щоб завезти нас в мiсто та ще й передав нас з рук в руки нашому хосту Гьокаю. Разом з його гостями з Калiфорнi1 зустрiли захiд сонця над Червоною долиною. Гарно. Якщо бодай на хвильку вiдпустити внутрiшн€ напруження, забути про туристiв навколо, захiд сонця заворожу€...
Якщо очiувати чогось надзвичайного, як обiцяють туристичнi буклети, можна розчаруватись (бо ж зрештою туристи, сонце може сховатись за хмари, та й взагалi хто вас зна€ з вашими критерiями краси). Тут в Туречиинi я вчуся не очiкувати - просто приймати, те що вiдбува€ться - красу, труднощi перекладу, гостиннiсть людей (нашi хости хором стверджують, що мiсцева гостиннiсть - звичне явище, частина культури, але менi бiльше подоба€ться не звикати i зачудовуватись) :)
+2 photos

наша подорож очима Маши

Вопрос: Пожелать
1. доброй дороги :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

14:41 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
День в Сiвасi почина€ться i завершу€ться езаном та мiцним турецьким ча€м. Вiн сповнений молитовного спокою, затишку та порозумiння.
Неспiшно гуля€мо мiстом, милу€мось госпiталем та медресе османських часiв та численними мiсцевими рукотворами, що там зараз продаються. П'€мо турецький чай та слуха€мо нашого хоста Ерджана - про мiсто, про османськi часи, традицi1... про жiнку-духмяну троянду, яка потребу€ захисту гострих шипiв... i без поваги не1 чоловiк не бiльше як тварина.
Будиночок колишнього базару-готелю, перетворений на школу, нинi музей, мiг би видатись черговою iсторичною пам'яткою. Але варто переступити порiг чайно1 кiмнати, як тебе сповню€ душевним споко€м i силою. Колись тут, у домi духовного вчителя, дiлилися ча€м з самовара та думками. Йдемо в кiмнату, де колись читали Коран, й наш хост диву€ться i радi€, коли просимо його прочитати. Так глибоко й музично, що, зда€ться, торка€ться серця без слiв. Розмови залишають вiдчуття розумiння та свiтла всерединi. Радicно, коли вда€ться знайти порозумiння в тому спiльному, що об'€дну€ рiзнi релiгi1, бо ж зрештою вони часто говорять про одне й те саме - мир, вза€моповагу та любов, - все iнше - деталi.
Мила квартирка, перетворена на кафешку R1ht1m (тобто пiрс), чай, нарди та кальян. З другом Ерджана, Фатiхом, навча€мо один одного турецько1 та англiйсько1.
Сади з фонтанами в Aksu, традицiйна турецька музика, чарiвний звук балами - i вiдчуття всеохопно1 любовi.
День в Сiвасi почина€ться та завершу€ться езаном та горням турецького чаю. День, сповнений музики, гостинностi, розумiння та любовi.

враження Маши

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

13:25 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Кiлька годин - i ми в Трабзонi. Перший водiй, як i хотiла Маша, старенький грузин Рамi. Потiм 2 туркiв, 1 з яких добре знав росiйську. I нарештi момент, коли знадобилася моя куца турецька - 2 молодикiв Адем та Мерт, що самi зупинились допомогти нам на розв'язцi, 1 трохи знав англiйську. Тож моя куца турецька, мова жестiв та Машин оптимiзм - i ми в Трабзонi, не без смiшнючих випадкiв :)

Але найяскравiший спогад дня - традицiйна турецька вечеря у батькiв нашого гостинного та турботливого хоста Сервета (мiй перший вечiр у турецькiй родинi, серед цих теплих та гостинних люде вiдчува€ш себе вдома) та нiчний Трабзон, особливо вид на мiсто з Boztepe. А ще - розмови, про все на свiтi, до 4 ранку, пiсля яких залиша€ться вiдчуття сонячного свiтла крiзь ребра та зачудування нашим свiтом, таким рiзним, мiнливим, чудовим.

Подорож - мов танець зi свiтом, запропонований богами. Якщо приймеш запрошення.
Seviyorum!

Дякую Тобi за плоди цього літа.

ось що пише моя попутниця Маша

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer

00:37 

Summer Magic Toolkit: "Летом надо жить на даче"

All we are is dust in the wind. Stardust
"Летом надо жить на даче, носить ситцевые платья, соломенные шляпы и обгорелые плечи. Купаться в речке, есть укроп прямо с грядки, собирать на лице веснушки и гербарий в книжки, и ни о чем не беспокоиться, ни о чем... "
(с)

Зазвичай влітку хочеться так багато встигнути, що бува навіть забуваєш поспати. Еге ж, сотні різних заманливих заходів: фестивалі, концерти, виставки... Танці та барабани під відкритим небом - до глибокої ночі, якщо не до ранку. Мапа, поцяцькована прапорцями чергових "must go" цього літа. Не забути вибратись на набережну, до лісу, на пікнік. Влаштувати фотосесію місту та макрозйомку квітам. Покупатися в морі. Сходити в похід в гори. Записатись на курси, на майстер-клас, спробувати щось новеньке. Поволонтерити в дитячому відділені лікарні чи на міському арт-пікніку... Доки є час. Доки світить сонечко - і треба всотати кожну краплинку його світла, зібрати щедрий врожай як не плодів і трав, то вражень та умінь...
Аж-но одного ранку сонячне світло настільки медово-густе, що плин часу вповільнюється - загусає бурштиновою краплею. Ні вчора, ні завтра. Нікуди поспішати. Нема про що хвилюватись.
Такими ранками хочеться спакувати наплічник та гайнути на дачу.

поїхати на дачу?

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  8  (100%)
Всего: 8

@темы: Gold in the Air of Summer, The Cookbook of Good Mornings, галерея, кав'ярня, мистецтво тисячі дрібниць, щоденники

14:15 

Summer Magic Toolkit: Збирати трави

All we are is dust in the wind. Stardust

Літо. Саме час попіклуватися про чудодійні чаї та взвари, що будуть зігрівти та втішати, особливо посеред зими. Саме час збирати та сушити трави. Липа вже відійшла. Але ще ж можна назбирати чорниць, чебрецю, м"яти...
Я розглядаю ароматні пучечки, мішечки та пакуночки: звісно, не так багато, як хотілося б; за останній рік-два Каварня кілька разів переїжджала, тож брати доводиться найнеобхідніше. Але колись... - посміхаюсь своїм мріям.
Звісно трави можна купити. Часто ми так і робимо. Але... кожне зібране власноруч зілля цінне не просто своїми цілющими властивостями, ароматом чи смаком. Кожне - чарівна скарбничка спогадів, що може перенести в той літній день, коли його було зібрано. Варто лише запарити чай.
Сьогодні я запарюю останні суцвіття вересу із старих запасів - і ароматний бурштиновий напій переносить мене в Камінне село, 2 роки тому.
ковтнути?

Про тра'янi збори для чаю можна багато дiзнатися в Обители лесной ведьмы. Наприклад, тут

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Gold in the Air of Summer, Simple Warmth Toolkit, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

01:22 

"Стояла я і слухала весну..."

All we are is dust in the wind. Stardust


Якщо вийти з каварні - не в сад, а на вулицю - можна почути відгомін фестивалів та святкувань, що спалахнули містом. Еге ж-бо, літо в розпалі! Чарівне, червоногаряче, вічномолоде літо...
І суголосно сонцю вповні - світиться сонечко посмішки всередині. Бо ж повітря солодке від цвіту та дзвінке від пташиного багатоголосся. Бо ж вродило зела, плодів та ягід, рясно-густо! - і дзбанки вже повні першого квіткового меду. Бо ж вітаємо літо - і крутиться колесо - і життя триває... Диво, правда?
Тихо повертаюсь до каварні та роззираюсь. І крізь перші плоди літа - крізь тоті рясні полуниці-черешні, кріп і шпинат, м"яту та чебрець, акацієвий мед - прозирає весна...

весна

...визріває літніми плодами, застигає на долонях медвяними та росяними намистинками спогадів...
...тими бурштиновими намистинками відмічаю стежку до себе, щоб не заблукати...

P.S. Каварня на розі тепер розмістилася в затишному закутку, між Голосіївським лісом та урочищем Теремки. Запрошую в гості - до себе, чи краще до лісу - на каву, чай, смаколики та посиденьки (поспіванки, танці, приготування смаколиків, створення мотанок, валялочок абощо)

P.P.S. По деяких роздумах вирішила, що від бурштинових намистинок і рукотворів буде більше користі, ніж від скорботи, докорів та самогризоти, що я не знаю, що вдіяти з цією війною. Моя самогризота точно нікого не втішить і не зігріє.
Але якщо ви знаєте, де і що конкретно корисного можна зробити (від волонтерства в лікарні до проектів озеленення Києва абощо), буду вдячна за будь-яку конкретну інформацію.

Фото рукотворів в коментарях. Більше можна знайти за посиланням в епіграфі.

@темы: щоденники, мистецтво тисячі дрібниць, майстерня, кав'ярня, галерея, Simple Warmth Toolkit

03:25 

Simple Warmth Toolkit: Spring's Coming

All we are is dust in the wind. Stardust
Оглядаючи порожнє темне приміщення каварні, вже вкотре думала повісити табличку "CLOSED".

А в місті весна, з полуденною теплинню і вранішнім бузковим маревом...
А в Центрі сучасного мистецтва М17 на Горького 104 до 17 березня проходить художня виставка "Вогонь любові. Присвята Майдану."
А в Мистецькому Арсеналі до 10 березня триває "Шевченкоманія".
А в "Циферблаті" хендмейкери провели зустріч-обмін різним-корисним. А наступна може бути 9го або 16го березня. Подробиці тут
А ще закликають виходити на суботники. І можна ще, думаю, допомогти на Майдані.
А ще я буду рада бачити вас в гостях або піти разом на прогулянку.

Тож поверх таблички CLOSED я нашвидкуруч вимальовую ВЕСНА ПЕРЕМОЖЕ.



А я завершила шалик і сидушки на підвіконня. І мобіль для маленького Яромира. І хочу вірити, що весна переможе і ми впораємось.
А в коментарях кілька фоток з посиденьок, що припали ще на Імболк.

@темы: щоденники, світлини, мистецтво тисячі дрібниць, майстерня, галерея, Афіша, Simple Warmth Toolkit

20:50 

The Cookbook of Good Mornings: Be Good To Yourself

All we are is dust in the wind. Stardust
12:06 

Simple Warmth Toolkit: A Cosy Den With A Window Into Brigth World

All we are is dust in the wind. Stardust
Бува вдосвіта прокидаюся в холодні сутінки - так що відчуваю вогкі пальці застуди на своїй горлянці. Тож треба закутатись в старий до коліна меланжевий светр і прокрастися нишком в маленьку кімнатку за кухнею. Там за грубкою тепле кубло з ковдр, сушениця, мішечки з зіллям, похідний пальничок і старезний чайник. І чарівне віконечко, забране барвистими фіранками. Можна загорнутись в кубельце, гріти долоні горням з запашним чаєм і спостерігати - на подвір"ї бавляться діти, виростають дерева в стінах, а маленька працьовити феєчка збирає гостинці для лісових звірят.
Можна натягнути у свій закуток барвистих клубків - і в"язати, загортаючись в мушельку з ниток. На дні мовчання.
Якщо пригадати, що за кухнею є маленька кімнатка з чарівним віконечком.

@темы: ссылки, галерея, Simple Warmth Toolkit, Amidst the White Silence

15:23 

Щоденники: Повертаючи ключі...

All we are is dust in the wind. Stardust

Задумливо кручу в руках мішечки з травами – і зрештою вішаю на вікно кухні. У Домі-на-Пагорбі вони висіли на люстрі посеред кімнати. І по центру – низка ключів. Тут ки вони тягнуться вервечкою вдовж стін, і вікон, і занавісок, що перетворили кімнатку на шатро. Тут. У Домі-понад-Рікою. У Домі-за-Мостом. Авжеж, кожне місце не схоже на інше. Обживаємо їх, вписуючись у химерну кристалічну решітку. Ніби рак чи равлик, що заповнює своїм тілом мушлю. Хоч, звісно, бува ми змінюємо простір, або ж він більш-менш змінюється під нас.
читать дальше

P.S. Несс, Дар, дякую. Щасливого нового року.
P.P.S. Фото на пам'ять в коментарях.

@темы: архив, музыка странного сна, світлини, щоденники

01:36 

Autumn Charms: Coffee Rites Shall Not Be Forgotten

All we are is dust in the wind. Stardust

Кофе. В полдень. Еще холодными пальцами, только с улицы, за окном дождь и сыро, все, как я люблю, прикоснуться к горячей поверхности чашки. читать дальше
Американо в полдень – это ритуал, традиция, обряд. Добавить немного молока. Не сейчас. Не вначале. Вначале ни в коем случае нельзя. Первый глоток должен быть девственно чистым. Иначе вся чувственность момента исчезнет. Это уже потом, после, можно смешивать черную, вязкую густоту с легкой пенкой подогретого, должно быть паром, а как же еще, молока. Но сначала, сначала легкая пенка, нежно коричневого, кремового цвета, волнообразной спиралью оседающая на поверхности. Ее еще называют «крема». Говорят, если американо без «крема» (и ударение обязательно на последний слог, пусть звучит по-французски), то он не настоящий. А значит, имеешь полное право потребовать новый. Здесь, в этой уютной кофейне, притаившейся в углу огромного торгового центра, (подумать только, а ведь я помню этот проспект непримечательным, поросшим сухой колючей травой пустырем), мне всегда подают американо с крема. И мило улыбаются. Самыми уголками губ. Но это даже не важно. Главное, что искренне…
- Вам повторить?
- Да, пожалуйста.
- Флаер оставьте себе.
- Спасибо.
Кофе. В полдень. И длинный проспект. Бывший когда-то пустырем. И дождь. За окном. И почему-то очень тепло. Но это даже не важно. Главное, что искренне…"
Сладкий Император

Аромат кави в холодному повітрі лоскоче нерви - як відчуття, що ось-ось маєш пригадати щось дійсно важливе. Перший ковток - такий солодко-болісний. Зараз, ось-ось обпече озарінням. Зараз, певно, мабуть. Роззираєшся навкруги в пошуках примарного хвоста. Даремно. Разом з чорною гіркотою на самому денці ковтаєш непомічені сльози і викидаєш паперовий стаканчик. Може іншим разом...
Щось облітає разом з листям, розсипається, губиться, серед бруду і сміття непомітно зникає. Лише бува аромат диму чи кави в холодному повітрі пронизує болісним щемом. Я забув, що я забув...
Роззирнувшись розгублено навкруг, кваплюся назад до школи...



@темы: Autumn Charms, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, галерея, музыка странного сна, щоденники

18:00 

Simple Warmth Toolkit: Take Your Treasures Out Of The Box

All we are is dust in the wind. Stardust
Мы – это то, что и как мы делаем.(c) Зау


Повертаюся до каварні бічними вуличками. Повз одноповерхові будиночки з різьбленими віконницями та палісадниками. Повз перших перехожих, з базарними кошиками, собаками або й дитячими візочками. Пухнастий білий красень невідомої породи підставляє почухати голову й пропонує гратися. Сонце. Крізь віти дерев, в мареві перших зелених листочків, - сонце. На мокрих листочках молодої трави виблискує - сонце. Зайчиками на обличчах, на доріжках, крізь вікна - сонце... Вже майже висушило вчорашні калюжі. Лиш пахне - солодко-солодко - волога свіжа земля. Земля, всіяна усміхненими сонечками нарцисів, тюльпанів і перших кульбаб. Проходжу крізь подвір"я, гублюся в білому мареві вишень та абрикос... в арку - й ось я вже на розі перед каварнею.
Сильно, мов відлуння барабанів хребцями, мов земля після зливи, пахне меленою кавою. Отже, L. вже при справі. Складаю покупки на стійку - пучки цибулі, салату, зелені. Вмикаю музику. Й наспівуючи ховаю решту в шухляду - аж-но помічаю купу папірців, що там назбиралася. Переглядаю записочки та фото - деякі старі та потерті, ще зимові, але кожна - теплий дощ на шкірі, сонце на повіках... Не стримую посмішки. І зволікаю - ховати їх назад у шухляду, мої бурштинові намистинки. Нарешті, озброївшись кнопками, прикрашаю цим барвистим ворохом одну з наших дошок для оголошень.

розглянути Treasure Map board

Організаційне:
Якщо хтось з власників бурштинових намистинок проти їх оприлюднення і використання, я приберу його листочки з дошки. Сподіваюся, я нікого не образила.
Так чи інакше - ці слова вже проросли крізь мене - ірисами.

@музыка: Creedence Clearwater Revival

@настроение: sunshine through amber

@темы: щоденники, цитатник, ссылки, світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, Дай мне напиться железнодорожной воды, Афіша, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit

02:20 

Coffee-Stained Stories - І

All we are is dust in the wind. Stardust

Проти світла ліхтарів повільно кружляє зоряний пил...
Кілька хвилин стою на порозі каварні, зачарована видовищем. Поночі тиха вулиця. Бурштинове світло ліхтарів. І зоряний пил. Саме час набирати в баночки та карафки - і побільше. Навіть по дрібці, на кінчику ножа, він завершується швидко. Зранку це буде просто сніг. Хоч зрештою, хіба сніг буває - просто?
Нарешті зачиняю головні двері. Півтемний зал тихий і затишний. Від єдиного бра над баром і кількох свічок темна деревина промениться відтінками коньяку. Гітарні перебори, здається, проходять крізь хребет. Струмом від дотику. Залишаю мідну турочку міцної кави достигати на маленькому вогні. Кілька кубиків коричневого цукру та бутонів гвоздики, паличку кориці і стрічку лимонної шкірки - в металеву каструльку на маленький вогонь. Жадібно вбираю гострий аромат. Заливаю ромом, помішую, доки розчиниться цукор. Проціджую в горнятко, підпалюю і заливаю кавою. Запаморочливий аромат - немов пестливий доторк до шиї чи зап'ястків, там, де тріпоче жилка.
Марево обриває впевнений стук в задні двері, з боку саду. І пустища.
Незнайомців четверо. Троє на сходах, ледь виразні в темряві силуети в чорних пальто і низько насунутих капелюхах. Один - під дверима, в світлі ліхтаря. Розглядаємо один одного крізь скло. Рука в чорній шкіряній рукавичці. Тренчкот в краплях дощу. Криси федори затіняють очі. Звісно, класично вольове підборіддя.
Сцена змушує посміхнутись самими кутиками вуст.
Незнайомець ледь посовує капелюха - так що видно очі. Сірі. Холодні і сталеві. Еге ж.
У відповідь на люб'язність відчиняю двері. Й чекаю, спираючись обома руками на залізну тростину.
Дощить. Рвучкий вітер хитає чорні крони.
- Доброго вечора, пані, - припіднімає капелюха. - Прошу притулку для себе і трьох чоловіків зі мною.
Чітко і зосереджено.
Ледь стримую подив.
Click. My goodness! Of all the words... He must have known...*
- Хоч ми б не відмовилися від кави і чогось міцного, будь ласка, - додає з легким усміхом.
- Welcome. As long as you obey the rules.**
Мить напруження в його очах - як і я, він стримує подив.
- You have my word, m'am. We're much obliged to you.***
Обмінюємося ледь помітними усмішками. І я запрошую гостей до каварні.

замовити каву?

NIKKY, welcome!

@темы: музыка странного сна, кав'ярня, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Coffee-Stained Stories

20:09 

Autumn Charms: It's a Jam Day! Jam It Right! - II

All we are is dust in the wind. Stardust
Доброе дело # Приготувати варення. Пригостити всіх бажаючих.



Кружальця лимона схожі на сонце. На колеса. І на розетки костелів.
Знаєш, ми завжди під куполом неба. І крізь розетку сонця так невимушено - так божественно щедро - ллється світло. Де б ми не були - над нами купол храму.
Засипані цукром, лимони пускають сік. А я шепочу і шепочу - в кожну золотаву краплину.
Ти слухаєш, Каварня? Слухай.
Так багато було цього літа - сонця, неба, вітру. І стукоту коліс.

зазирнути в літо?


@темы: музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, Gold in the Air of Summer, Autumn Charms, світлини

17:08 

Autumn Charms: It's a Jam Day! Jam It Right!

All we are is dust in the wind. Stardust
В такую погоду, желательно жить вместе:
Ходить по квартире в носках и пушистых халатах,
На кухне готовить пирог и испачкаться в тесте,
В него добавляя орехи, изюм и цукаты...
читать дальше
(с) Юлия Олефир
"Що я маю вам сказати... Лайно у нас справи, - з цими словами Ллінн повернулась від вікна до нас.
Цими словами починаються мої муки, дрібні та пришелепкуваті, бо саме мені - йой-йой! був би я знав! - це дівчисько примудрилось доручити говорити - і перекладати, з потаємних комірок пам"яті в дрібні намистинки слів. Й спробуй-но бодай крихту просипати!
Отож, за вікном йшов дощ, сірий, сирий і холодний. Йшов, гупотів, вар"ятив вулицями місяць без упину. Налякані мешканці принишкли по домівках і тихенько перекашлювались, похрипували і похлюпували носом, "Де ж вона, біс із нею, з-золота осінь?!" Здавалось, земля перевернулась - і після веселого літа враз провалилась на саме денце, в найчорніший закуток темної пори року. Так що багацько-хто опинився в становищі бабки-танцівниці. Танцюй-танцюй! А що поробиш? До зими ще ой як далеко. А літні запаси вже впийшли. Підчисту.
читать дальше

Гарбузово-квасолевий крем-суп
читать дальше


Усі бажаючі запрошуються в гості до Каварні на розі - на приготування варення та консервації (планується лимонний, помаранчевий та банановий джем; крім того, приймаються пропозиції), а також прикрашання баночок для варення, посиденьки-поспіванки й навіть гру на фортепіано та гітарі в процесі. Пропозиція діє кожного дня до кінця цього тижня - потім за домовленістю. Каварня відкрита за адресою: Логово Змієве, Дім-На-Пагорбі

P.S. Вітаю нових відвідувачів Каварні. Смачного!

@темы: музыка странного сна, кав'ярня, галерея, The Cookbook of Good Mornings, Autumn Charms

Каварня на розі

главная