Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: дай мне напиться железнодорожной воды (список заголовков)
21:05 

Simple Warmth Toolkit: Let's Go Get Lost

All we are is dust in the wind. Stardust
Занесло мене випадково минулого року в Сванетію :)
В спідничці та сандаліях, зате з наметом та дощовиком. Льодовики біля Местії та Ушгулі я ще в тотих сандаликах облазила - тим паче в пречудовій компанії веселих поляків та пари з Ізраїлю. Льолі! Які ж вони казкові, тоті гори! Особливо як видряпаєшся до озер Карулді, роззирнешся навколо - та так і вростеш в землю серед бузкових квітів, доки душа ширяє в піднебессі.
Так не хотілося з ними розставатися, що мене понесло ще на льодовик біля Ушби (вистачило хоч глузду на саму Ушбу навіть не потикатись, 4690 км :)) Двічі. Бо ж обидва рази розверзалася просто таки хлябі небесні, щойно дійшла до водоспаду (босоніж вбрід :)). Добрі грузинські прикордонники відігрівали мене потому біля грубки та поїли чи не найсмачнішою кавою в житті.
P.S. Ми ще побачимось, Триголова. Сподіваюсь.
P.P.S. А десь в привітному гестхаузі "Кока" в Местії, і в Ізраїлі теж, мо й досі живуть мої ловці снів - з бузковими квітами та бурульками льоду. У чудових людей, з якими звела доля.

photos


Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  5  (100%)
Всего: 5

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, щоденники, галерея, Simple Warmth Toolkit

11:06 

Щоденники: Митт€востi. Коли крiзь тiло промiння

All we are is dust in the wind. Stardust

3 днi в Манавгатi промайнули швидко та непомiтно.
Випили вранiшньо1 кави, поплюскались в басейнi, попрощались з Гiзем - та вирушили в Анталiю.
Вписались через couchsurfing у прикольного дядька-хiпана 53 рокiв, який любить жарти, рок-н-ролл, книжки та драконiв, i вирощу€ вдома коноплю. Не кажучи вже про те, що до моря 3 хвилини пiшки. Тож вечiр був просто казковий: гуляли, милувалися водоспадом, плавали в нiчному морi (нi берега, нi дна), теревенiли ледь не про все на свiтi - на балконi з видом море, танцювали майже до ранку.
Наступного дня Маша та Ферхан зависали вдома - курили на балконi, теревенiли, слухали музику. А мене навпаки зi страшною силою потягнуло гуляти. Пiдiрвалася, подзвонила iншому хлопцю з CS - i вже за годину ми з Барбаром (пообiдавши смачнючим смузi у його виконаннi) загубилися в павутиннi вуличок старого мiста, Kaleiçi. Вешталися, милувалися старим портом... Пили чудовий чай з оливкового листя за вуличним столиком затишного кафе Cello - попiд стiною, заставленою горщиками квiтiв... Посмiхалися i мовчали...
Поночi я таки дiсталася додому, а серце так i лишилось десь там, заплуталося в павутиннi вулиць. Наступного дня повернулися з Машею, випили чаю в саду кафе Demli - з чудовою музикою та купою милих дрiбниць, - зазирнули в Cello, де нас пригостив ча€м химерний хiпан, зустрiлись з Барбаром, вештались мiстом... Для чого менi шукати сво€ серце? Йому й тут добре.
Я забуваю, як дихати - бо повiтря, солодке мов мед. Я вмiю лiтати - бо в легенях солодко вiд свiтла. Й крiзь тiло - промiння.

photos

лiричний вiдступ

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось. Жду продолжения :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

00:51 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Good morning! 1 турецький чувак та 2 хоббiта
Ранок в Афйонi. Маша працю€ за ноутом, зручно вмостившись на подушках, та крутить нам музику. Я готую шоколадний пудинг - з крихтами печива та персиками. Коли наш милий хост Барiш прокида€ться, снiда€мо - пiд музику з "Амелi" та крики барахольщика - та знов в дорогу. В Стамбул.

З Анталь1 в Афйон нас пiдвозив дуже позитивний дiдок Рамазан. Взагалi вiн 1хав в Буджак, але зi словами "А раптом вам на дорозi трапляться поганi люди" вiн привiз нас в Афйон (десь на 160 км далi в один бiк). Нагодував та напо1в ча€м, допомiг додзвонитись до хоста, дочекався, щоб Барiш нас забрав. Та ще й персикiв з грушами дав з собою. Короче, ми в шоцi ^^ А я до того ще й рада повправлятись в сво€му бейсiк туркiш.

P.S. Про1жджали повз велике солоне озеро Бурдур. Наступного разу обов"язково хочу вiдвiдати цю мiсцину, Озерний край. Тут багацько рiзних озер серед мальовничих гiрських кра€видiв.

P.P.S. Згодом ще напишу про Анталью, мiсто, яке вкрало мо€ серце.


photos
запись создана: 16.08.2015 в 10:04

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось. Жду продолжения :)  4  (100%)
Всего: 4

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

22:41 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Побували неподалiк Аланi1 - в гостях у Наталi, з якою Маша познайомилася в потязi Iжевськ-Москва. Наталя та 11 чоловiк Мустафа тримають чудову ферму та кiнний клуб. У них 12 коникiв, на яких вони катають туристiв в гори. А ще 2 чудовi собаки. Карпи в ставку. Кури. Сад - з бананами, апельсинами, кавунами. Зеленi сходинки бананових плантацiй збiгають вниз - до моря.
Такi кумеднi та милi люди: Наталя дуже любить тварин та постiйно пiд"юджу€ свого чоловiка, а вiн поводиться як дитина. Заодно наслухались байок про туристiв: звучить смiшно, але, мабуть, якщо зустрiчати таких кадрiв кожного дня, захочеться лiзти на стiну: от хоч би казах, який дiставав Наталю цiлий день "Я ковтнув води з басейна. Дайте менi протиотруту".

+3 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

16:28 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Ранок в Манавгатi, на березi Середземного моря, розслаблений та повiльний. Кава. М"ятний лимонад. Снiданок. Басейн. Котики.

I - море. Неозоре, солоне, тепле. Так нiжно зваблю€ обiймами хвиль.
Йдемо до нього, правда, довгенько - бо шлях проходить через ру1ни античного мiстечка Сiде. Звiсно я не можу втриматись - "Хайре!" шепочу я та пiрнаю в його порослi жухлою травою вулицi, проходжу кiмнату за кiмнатою, спочиваю у внутрiшньому подвiр"1, серед ящiрок, милуюся театром, довго вештаюся агорою, молюся в храмах... нiжно гладжу рiзьбленi квiти та морди левiв.
Стародавн€ покинуте мiсто знову шумить та буя€ - кафе, ресторани, магазини, човни в гаванi, музика, нестримний потiк людей та смiх. А сонце як i колись пiрна€ в море на горизонтi. Плюсь!
Танцювати на хвилерiзi серед нiчних вогнiв. Сидiти на березi рiчки, що тече через мiсто. Пити найсмачнiший турецький чай на гойдалцi в кафе "07". Або на бортику басейна. Мiшати морську сiль на губах з кавою, а бейсiк тюркiш з англiйською. I знаходити порозумiння. Та смак життя. Тут i зараз.

фото Сiде

Нам щастить. Добралися з Конь1 в Анталiю (Манавгат) швидко та комфортно. Нашi хости поспiшали на весiлля. Сто1мо на дорозi та мiрку€мо, як дiстатися в протилежний кiнець Конь1 долмушами. Наш перший водiй Мерт вочевидь перейнявся нашим положенням, бо вивiз на трасу до Анталь1, хоча було очевидно, що йому не по дорозi. До моря - повз брунатнi пагорби та мальовничi зеленi гори - нас довiз Месут, що 1хав на весiлля доньки.
2 фото

В Манавгатi нас вписала чудова хiпанська пара, клавiшниця Гiзем та барабанщик Омер, в затишнiй квартирцi з трьома котиками та басейном на подвiр"1 - кажуть, тут на Пiвднi це типово. Омер та Гiзем грають в готелях i працюють кожного дня, тож ми мало провели часу разом, але кожна хвилина з ними вiдлунювала 1х розслабленiстю та задоволенiстю життям. <3
Запам"яталось, як вони попросили нас порадити якiсь популярнi хiти для росiйських туристiв (бо ж грати сам лише "Ласковый май" якось... нецiкаво). Залiзли в хащi пам"ятi та видобули звiдти Браво, Чiчерiну та "Полковнику никто не пишет". Кажуть, сподобалось ^^

+1 photo with cats

Вопрос: Доброй дороги :)
1. пожелать  5  (100%)
Всего: 5

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

14:05 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Наша подорож була спланована так, щоб не напружуватись i не поспiшати: стопимо на вiдстанi в 300-400 км, ато й менше, зависа€мо в цiкавих мiсцях на кiлька днiв, вешта€мось, спiлку€мось з людьми.
Тож, пiсля Каппадокi1 рушили на Пiвдень, до Середемного моря. З промiжною зупинкою в Конь1.
Konya

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось! Спасибо.  4  (44.44%)
2. Доброй дороги!  5  (55.56%)
Всего: 9
Всего проголосовало: 5

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды

00:01 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Daha az kork, daha c,ok sev. Меньше бiйся, бiльше люби

В останнiй день в Ургюпi вирiшили не бiгати по туристичних принадах. Вештались крутими вузенькими вуличками, лазили залишками скельного мiста. А наостанок наш чарiвний хост Гьокай подарував нам просто казковий вечiр. Барбекю пiд стiнами скельного монастиря. Вогнище, яким ми опiкувались з Шарлем. Неперевершено смачнi овочi на грилi (та, певно, не менш смачне м'ясо та ковбаски), якi приготував Гьокай. Гамак, в якому ми валялись з Юстиною та говорили про Мiцкевича, Польщу та Укра1ну. I гiтара. Ми пiдспiвували до болю знайомим роковим та блюзовим пicням. Гьокай грав та спiвав - i здавалося кожен звук торкався серця. Пройшлися нiчним монастирем, помилувалися фресками церкви св.Стефана. Вляглися на схилi - пiд ягiдними гронами зiрок - ловити зорепад.
Не знайду слiв, щоб передати особливу душевнiсть та теплоту цього вечора. Залиша€ться хiба зберегти промiнчик цього свiтла в серцi. Дякую :heart:

+3 photos

Вопрос: Пожелать
1. доброй дороги :)  7  (100%)
Всего: 7

@музыка: Nothing else matters

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

09:06 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  5  (100%)
Всего: 5

@музыка: Baris Manco - Gesi baglari

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды

20:28 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
В Каппадокi1 вiдчува€ш, як сплива€ час. Як все мина€. Слуха€ш, як мiльйони рокiв осипаються скелi, як приходять та зникають люди... Все мина€. Все мине. Все мiня€ться. Немов слiди на пiску. I чи не вперше прийма€ш це - легко, спокiйно...

1 день в Каппадокi1

+3 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  8  (100%)
Всего: 8

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

17:29 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Якщо вдома, в Ки€вi, я роздумувала, чи не час змiнити професiю, то в Туреччинi я реагую на реплiку "я хотiв би вивчити англiйську" як собачка Павлова - одразу пропоную допомогти, обмiнятись контактами тощо - навiть якщо звертались в першу чергу не до мене.
В 1й вечiр в Ургюпi сидимо такi в родинному кафе "Зейтiн" (Олива) - 2 сором"язливi бiдосi. Перед нами поставили хлiбницю та солiння. Поруч американськi гостi нашого хоста Гьокая замовляють собi нормальну вечерю, а я така тоненьким писком "чай!" (насправдi, цiни майже такi, якi в наших кафе, але ж i вони менi не по зубах). Дивлюся я на тотий хлiбчик i солiння i думаю - "ми не замовляли, може 1х приносять безкоштовно, як от горiшки до пива в деяких генделях" - i по троху таскаю той хлiбчик, як горобець. Зрештою таки спитала у господаря (Каппадокiя - туристична мiсцина, тож тут бiльш-менш знають англiйську; але я продовжую вправлятись в турецькiй) - i правда, хлiб i солiння завжди ставлять на стiл i вони безкоштовнi. Звiсно, менi було соромно, що я така бiдачка. Але... вже за кiлька хвилин я почула розмову господаря з вiдвiдувачами за сусiднiм столиком: його доньцi (яка працю€ тут офцiанткою) потрiбно пiдтягнути англiйську. Спрацьову€ умовний рефлекс - i ось я вже дiлюся контактами та пропоную допомогу. Ось так ми потоваришували з родиною, яка трима€ кафе. А чай - чай був за рахунок закладу.
Наступного дня ми знов прийшли в Оливу - бо Машi потрiбний iнтернет для роботи (а наш хост як раз перебирався в нову квартиру, тож вай-фай yok). Нас прийняли, як рiдних, - i доки Маша працювала, я подумала-подумала та й засiла з Озге в куточку - вчити англiйську. Але кожного разу, коли нас пригощають, я продовжую страшенно соромитись. :)

А про прогулянки Каппадокi€ю я напишу згодом :)

Вопрос: Пожелать
1. кафе "Зейтин" процветания :)  8  (100%)
Всего: 8

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды

14:36 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust

Вчора добиралися з Сiваса в Каппадокiю, в маленьке мiстечко Ургюп. Вранiшня кава, пластiвцi, якi я завбачливо взяла з дому. Заспаний Фатiх, який попри все провiв нас на трасу - i ось ми в дорозi. Й досi зачудовуюсь: гостинностi людей та готовностi допомогти нам, милозвучностi турецько1 мови, яка да€ться менi все легше, красi кра€видiв навколо... Бiльшу частину дороги нас пiдвозив дуже милий торговець жiночим одягом Нуреттiн. В Кайсерi у нього були справи на кiлька годин, тож ми вирушили на пошуки кафешки з вай-фай, щоб Маша могла попрацювати. В базарнiй частинi мiста з цим туго, але на щастя нам трапився торговець килимами, який знав англiйську та запросив до свого магазину, де був вай-фай, пречудовi килими та милий хлопчик-помiчник рокiв 11, сирi€ць, який пригостив нас яблучним ча€м та трохи знав англiйську. Сподiваюся, ситуацiя на його батькiвщинi прокращиться.
Нуреттiн зробив крюк, щоб завезти нас в мiсто та ще й передав нас з рук в руки нашому хосту Гьокаю. Разом з його гостями з Калiфорнi1 зустрiли захiд сонця над Червоною долиною. Гарно. Якщо бодай на хвильку вiдпустити внутрiшн€ напруження, забути про туристiв навколо, захiд сонця заворожу€...
Якщо очiувати чогось надзвичайного, як обiцяють туристичнi буклети, можна розчаруватись (бо ж зрештою туристи, сонце може сховатись за хмари, та й взагалi хто вас зна€ з вашими критерiями краси). Тут в Туречиинi я вчуся не очiкувати - просто приймати, те що вiдбува€ться - красу, труднощi перекладу, гостиннiсть людей (нашi хости хором стверджують, що мiсцева гостиннiсть - звичне явище, частина культури, але менi бiльше подоба€ться не звикати i зачудовуватись) :)
+2 photos

наша подорож очима Маши

Вопрос: Пожелать
1. доброй дороги :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

14:41 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
День в Сiвасi почина€ться i завершу€ться езаном та мiцним турецьким ча€м. Вiн сповнений молитовного спокою, затишку та порозумiння.
Неспiшно гуля€мо мiстом, милу€мось госпiталем та медресе османських часiв та численними мiсцевими рукотворами, що там зараз продаються. П'€мо турецький чай та слуха€мо нашого хоста Ерджана - про мiсто, про османськi часи, традицi1... про жiнку-духмяну троянду, яка потребу€ захисту гострих шипiв... i без поваги не1 чоловiк не бiльше як тварина.
Будиночок колишнього базару-готелю, перетворений на школу, нинi музей, мiг би видатись черговою iсторичною пам'яткою. Але варто переступити порiг чайно1 кiмнати, як тебе сповню€ душевним споко€м i силою. Колись тут, у домi духовного вчителя, дiлилися ча€м з самовара та думками. Йдемо в кiмнату, де колись читали Коран, й наш хост диву€ться i радi€, коли просимо його прочитати. Так глибоко й музично, що, зда€ться, торка€ться серця без слiв. Розмови залишають вiдчуття розумiння та свiтла всерединi. Радicно, коли вда€ться знайти порозумiння в тому спiльному, що об'€дну€ рiзнi релiгi1, бо ж зрештою вони часто говорять про одне й те саме - мир, вза€моповагу та любов, - все iнше - деталi.
Мила квартирка, перетворена на кафешку R1ht1m (тобто пiрс), чай, нарди та кальян. З другом Ерджана, Фатiхом, навча€мо один одного турецько1 та англiйсько1.
Сади з фонтанами в Aksu, традицiйна турецька музика, чарiвний звук балами - i вiдчуття всеохопно1 любовi.
День в Сiвасi почина€ться та завершу€ться езаном та горням турецького чаю. День, сповнений музики, гостинностi, розумiння та любовi.

враження Маши

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея, щоденники

23:19 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Сиджу на пiдвiконнi над вулицями Сiваса та слухаю езан, заклик до молитви.
Кожен день приносить плоди, часом солодкi, часом гiркi.
Вчора добиралися з Трабзона в Сiвас. Наш хост Сервет потурбувався про мапу для нас, снiданок, навiть домовився iз знайомим водi€м бензовоза пiдвезти нас в Ерзiнджан. Наступнi кiлька годин пройшли серед мальовничих гiр, в компанi1 привiтного та турботливого Алi Кемаля. Але в Ерзiнджанi ми не захотiли чекати, доки Алi Кемаль вивантажить бензин та знайде нам iншого водiя, та поспiшили ловити наступну машину. Ми зловили фуру - та пригоди на свою дупу. Висновки: дорожнi знаки не брешуть, i якщо водiй везе вас в протилежному напрямку - виходьте. All is well that ends well. На темнiй трасi наляканих нас пiдiбрав старенький азербайджанець Явуз, вислухав, втiшив, нагодував вечер€ю та довiз в Сiвас. В Удмуртi1, на Машинiй батькiвщинi, у нього лишилась родина, кохана дружина та маленький син. I як нормальна людина вiн теж хоче, щоб люди жили в мирi та злагодi один з одним. Кожна зустрiч з такими людьми, як Явуз, або Сервет, або наш хост в Сiвасi Ерджан, це дар :)
Хоча ми дiсталися в Сiвас по першiй ночi, Ерджан зустpiв нас та привiв додому. В студентську пацанську зйомну квартиру, але ж таку по-сво€му затишну. Певно, тому що нам знов пощастило опинитись серед хороших людей.
Дякую Тобi за кожен урок.
P.S. Хочу пiдкреслити, що сволота не ма€ нацiональностi або вiросповiдання, i може трапитися на вашому шляху будь-де.

ось що пише про нашi пригоди Маша у Фб



+2 фото

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  11  (100%)
Всего: 11

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings

13:25 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
Кiлька годин - i ми в Трабзонi. Перший водiй, як i хотiла Маша, старенький грузин Рамi. Потiм 2 туркiв, 1 з яких добре знав росiйську. I нарештi момент, коли знадобилася моя куца турецька - 2 молодикiв Адем та Мерт, що самi зупинились допомогти нам на розв'язцi, 1 трохи знав англiйську. Тож моя куца турецька, мова жестiв та Машин оптимiзм - i ми в Трабзонi, не без смiшнючих випадкiв :)

Але найяскравiший спогад дня - традицiйна турецька вечеря у батькiв нашого гостинного та турботливого хоста Сервета (мiй перший вечiр у турецькiй родинi, серед цих теплих та гостинних люде вiдчува€ш себе вдома) та нiчний Трабзон, особливо вид на мiсто з Boztepe. А ще - розмови, про все на свiтi, до 4 ранку, пiсля яких залиша€ться вiдчуття сонячного свiтла крiзь ребра та зачудування нашим свiтом, таким рiзним, мiнливим, чудовим.

Подорож - мов танець зi свiтом, запропонований богами. Якщо приймеш запрошення.
Seviyorum!

Дякую Тобi за плоди цього літа.

ось що пише моя попутниця Маша

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: щоденники, галерея, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer

03:03 

Щоденники: Митт€востi

All we are is dust in the wind. Stardust
3 ночi. Я сиджу з червоним вином в Батумi - на вписцi у подруги Маши з Росi1 - слухаю 11 улюбленi пiснi гурту Бумбокс та Один в кано€ (про останнiй я вперше вiд Маши й почула) - та водночас вчу турецьку.
Цiлком задоволена собою, бо кiлька годин тому допомогла Машi через скайп отримати американський Employment Identification Number.
Kargia!

(Не мо€ фото Тбiлici, чарiвного мicта, з яким я познайомилася минулого року. Menetreba!)

мiй вчорашнiй скетч Маши - обережно, фотка велика

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, щоденники

14:15 

Summer Magic Toolkit: Збирати трави

All we are is dust in the wind. Stardust

Літо. Саме час попіклуватися про чудодійні чаї та взвари, що будуть зігрівти та втішати, особливо посеред зими. Саме час збирати та сушити трави. Липа вже відійшла. Але ще ж можна назбирати чорниць, чебрецю, м"яти...
Я розглядаю ароматні пучечки, мішечки та пакуночки: звісно, не так багато, як хотілося б; за останній рік-два Каварня кілька разів переїжджала, тож брати доводиться найнеобхідніше. Але колись... - посміхаюсь своїм мріям.
Звісно трави можна купити. Часто ми так і робимо. Але... кожне зібране власноруч зілля цінне не просто своїми цілющими властивостями, ароматом чи смаком. Кожне - чарівна скарбничка спогадів, що може перенести в той літній день, коли його було зібрано. Варто лише запарити чай.
Сьогодні я запарюю останні суцвіття вересу із старих запасів - і ароматний бурштиновий напій переносить мене в Камінне село, 2 роки тому.
ковтнути?

Про тра'янi збори для чаю можна багато дiзнатися в Обители лесной ведьмы. Наприклад, тут

Вопрос: Понравилось?
1. Да :)  7  (100%)
Всего: 7

@темы: Gold in the Air of Summer, Simple Warmth Toolkit, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

16:29 

Кава з полином і попелом - ...вечная жажда у кромки бегущей воды...

All we are is dust in the wind. Stardust

Ранок пахне кавою - і трохи морем. Доки відвідувачів немає, нарешті влаштовуюсь за столиком, що його останнім часом облюбувала L. Спершу вона просто надовго засиджувалася тут - з ноутом і мапою. З тим шалено сконцентрованим виразом обличчя, коли людина не завважить навіть гарматного обстрілу. Зрештою їй, певно, набридло таскатися туди-сюди - й відтак в каварні з"явилася нова окраса, столик з мапою під склом. Й то був лише початок. З"являлися фотографії і світлини, вирізки з газет, записки, збиралися стосики книжок, гуртувалися люди, один за одним порожніли кавники... L. лишала собі записки, щоб подумати у вільну хвилинку. Й хтось першим наважився відписати їй на тому стікері. Закрутилося...

...все так просто починалося... Ми ж бо просто хтіли в Карпати автостопом...

Саша Скандинавия, ласкаво просимо!

@настроение: вечная жажда у кромки бегущей воды

@темы: музыка странного сна, комірчина, галерея, архив, У пошуках утраченого часу, Польові дослідження з української культури, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, ссылки, світлини

18:00 

Simple Warmth Toolkit: Take Your Treasures Out Of The Box

All we are is dust in the wind. Stardust
Мы – это то, что и как мы делаем.(c) Зау


Повертаюся до каварні бічними вуличками. Повз одноповерхові будиночки з різьбленими віконницями та палісадниками. Повз перших перехожих, з базарними кошиками, собаками або й дитячими візочками. Пухнастий білий красень невідомої породи підставляє почухати голову й пропонує гратися. Сонце. Крізь віти дерев, в мареві перших зелених листочків, - сонце. На мокрих листочках молодої трави виблискує - сонце. Зайчиками на обличчах, на доріжках, крізь вікна - сонце... Вже майже висушило вчорашні калюжі. Лиш пахне - солодко-солодко - волога свіжа земля. Земля, всіяна усміхненими сонечками нарцисів, тюльпанів і перших кульбаб. Проходжу крізь подвір"я, гублюся в білому мареві вишень та абрикос... в арку - й ось я вже на розі перед каварнею.
Сильно, мов відлуння барабанів хребцями, мов земля після зливи, пахне меленою кавою. Отже, L. вже при справі. Складаю покупки на стійку - пучки цибулі, салату, зелені. Вмикаю музику. Й наспівуючи ховаю решту в шухляду - аж-но помічаю купу папірців, що там назбиралася. Переглядаю записочки та фото - деякі старі та потерті, ще зимові, але кожна - теплий дощ на шкірі, сонце на повіках... Не стримую посмішки. І зволікаю - ховати їх назад у шухляду, мої бурштинові намистинки. Нарешті, озброївшись кнопками, прикрашаю цим барвистим ворохом одну з наших дошок для оголошень.

розглянути Treasure Map board

Організаційне:
Якщо хтось з власників бурштинових намистинок проти їх оприлюднення і використання, я приберу його листочки з дошки. Сподіваюся, я нікого не образила.
Так чи інакше - ці слова вже проросли крізь мене - ірисами.

@музыка: Creedence Clearwater Revival

@настроение: sunshine through amber

@темы: щоденники, цитатник, ссылки, світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, Дай мне напиться железнодорожной воды, Афіша, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit

18:07 

Simple Warmth Toolkit: На мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро

All we are is dust in the wind. Stardust

І хтось першим з подивом помітить, що на кухні стало світліше. Вже ранок.
В джезві вже достигає запаморочлива кава зі спеціями, так як готує тільки N. В горнятах чаю кружальце лимона світиться. Й охочі цапають гарячі оладки прямо в повітрі - й ніц не лишається викласти на таріль. Примощую на колінах записник - щоб бодай якось, кількома штрихами, вхопити. Цих людей за столом, горнята, оладки, вино, на колінах гітара, хтось заснув на плечі. Сяє золотом сонце на обличчях крізь вікно. Чи, може, світає від усмішок на вустах.
А може так?
розсип бурштинових ранків

Особисте: я й досі не знаю, як люди складають разом слова. Точніше - як вибирають слова серед тисячі, як в кілька слів вкладають сотні чудових і неповторних ранків - з тими, з ким можна не спати всю ніч.
Як в кілька слів вкласти чудову ніч в Андерграунді, виступ Spiritual Seasons і танці в колі? Хіба що, "ящик водки и всех обратно" (с)
Як пояснити, що "Москва" відгукується в свідомості щонайменше десятками вогників, хоч насправді я майже не знаю цих чудових людей особисто, тим паче близько? Щонайменше достатньо знати, що вони є. Крізь час і простір розливають світло. Й вся наша чудернацька кулька сяє вогниками - мов зоряне небо. Роззирнутися навкруги - всі ми в одному колі, чи б пак на одному небі.=)

@музыка: Сердце Дурака - "Московская": ведь с ними можно не спать по ночам и наплевать, коньяк или чай, когда на мягких лапах-лучах на кухню пробирается утро (с)

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: Simple Warmth Toolkit, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, музыка странного сна, щоденники

12:48 

The Cookbook of Good Mornings: Термос кави з цинамоном на двох

All we are is dust in the wind. Stardust


Пішла рано. Спакувала маленький наплічник - термос кави з цедрою і цинамоном, грейпфрути, альбом.
Чекає за порогом. Злегка куйовдить коси. Задивляюся в усміхнені очі - чисте небо, пронизане вранішнім лагідним сонцем. Півкроку - і небо цілує повіки. Півкроку - і небо торкається губ. Бере за руку й веде за собою - і пустотлива посмішка розсипається сонячними зайчиками.
З шумних проспектів пірнаємо в арки внутрішніх двориків та бічні кручені вулички, задіваючи чолом зелене гілля.
- Диви, - веде вузенькими сходами.
За парканом - в затінку вишень і яблунь - ховаються маленькі будиночки, з різьбленими дерев'яними віконницями і верандами, заплетеними виноградом.
- Диви, - нахиляє розлогу гілку, й чекає, доки ласую дрібними золотими абрикосами.
Сонце високо. Йдемо в затінку дерев - повз вулиці-змійки, що сонно дивляться вслід крізь зелень. Повз хрести, що пломеніють золотом.
- Диви, - з фресок на уступах фортечних мурів пронизують поглядом живі очі на напівстертих обличчях.
Помішками обмінюємося з перехожими - мов променями світла.
Влаштовуємось в парку на схилах - ласувати кавою, грейпфрутами, солодким повітрям і срібним мерехтінням ріки.
Падаємо вгору - повз хмари і небесних риб. Наосліп намацую альбома. Коли на дні неба Він вплітає хмари в мої коси.

Tairna, спасибо, что заглянули.


To be continued...
Шестовиця... Фіолент... Ольвія... Звук огортає медом. Звук пронизує світлом. Ніжить прохолодними хвилями. Підштовхує в спину...
Згодом медвяний глей застигне крапельками бурштину, і з нього сплету намисто.
Я слухаю стукіт коліс і шепіт хвиль. Я шепочу: "Боже, дай мені спити залізничної води". Я відчуваю - здіймається вітер. Добрий вітер.
...буду в Києві 17 серпня...

@настроение: sunshine through the ribs

@темы: музыка странного сна, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто, Дай мне напиться железнодорожной воды, rough-drafts, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer, щоденники

Каварня на розі

главная