Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: щоденники (список заголовков)
19:02 

Litha [Желтый сочный утренний свет]

All we are is dust in the wind. Stardust
Солнце, сердце тепла, света и плодородия, я приветствую тебя в день твоей славы. Вечное Солнце, Царь-Вдохновение, я приветствую тебя в день твоей славы.
Свет растет, вспыхивает, разгоняет темноту - ведь Солнце рождается заново.
Солнце растет и вновь освещает заснеженные поля, время идет своим чередом, жизнь и свет возвращаются, день прибывает.
Еще раз победи темноту - вот трон света, взойди же на него. Твое тепло оживляет зелень на всей пустынной земле. Вместе с тобой я разведу костер и пробужу исцеляющую силу.
Солнце в зените, все сущее наполнилось силой.


Фогель


Медове тепло Літи і трохи музики


@темы: The Cookbook of Good Mornings, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, библиотека, галерея, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, цитатник, щоденники

13:26 

Вибрик - Tréfa [маргіналії в зошиті для самостійної роботи з педагогіки]

All we are is dust in the wind. Stardust
02:20 

[з нотаток велешки]

All we are is dust in the wind. Stardust
Чтобы было время делать что-нибудь нужное, надо перестать делать что-нибудь ненужное.

Сьогодні я усвідомила, чому у мене були чудові вихідні минулого тижня...
Тому що більшість моїх справ так чи інакше належала до списку пріоритетів.
В п'ятницю я потішила "творця в собі" намистинками для намиста і прекрасною друзою агату "кольору води". В пасажі (прохідному дворі) між ЛТ та Шота Руставелі затишно сидіти у "Челентано" в плетеному кріслі і ласувати гарячим шоколадом. Незаплановано - подарунок від світу - зустрітися з Кароліною, на чай, морозивко і "почистити пір'ячко". Потім - фестиваль європейського кіно: ірландський фільм "Королі" (Kings by Tom Collins). Поновлення знайомства з Наталею, розмови за склянкою соку. І запрошення в Ольвію.

про фільм
трейлер

субота
Kiev Fire Fest 2010

неділя, "Вибрик", мистецтво маленьких кроків
трейлер

деякі додаткові висновки

За чудове зображення дякувати Night.

@темы: щоденники, ссылки, світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, Польові дослідження з української культури, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто, Кошкин дом, The Cookbook of Good Mornings

02:25 

All we are is dust in the wind. Stardust
01:37 

lock Доступ к записи ограничен

All we are is dust in the wind. Stardust
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
19:19 

Повільні золотаві дні з ароматом кави

All we are is dust in the wind. Stardust
Praise every breath you take - and every moment taking your breath away.

Мистецтво тисячі дрібниць - це мистецтво дарувати, дякувати і бути вдячним. За диво - ще один день життя.



смакуючи ще один день життя

@темы: щоденники, ссылки, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings

01:23 

lock Доступ к записи ограничен

All we are is dust in the wind. Stardust
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:33 

Повільні золотаві дні

All we are is dust in the wind. Stardust
Не согреть, но осветить – вот что несёт Июнь. Не приютить, но освободить. Так прими же его правила, смотри – вдаль и вверх, над горизонтом! Никогда больше не будет такого простора, никогда не получится так легко окинуть взглядом всю землю. (с - Foruvie)
А гроза - просто есть, здесь и сейчас, со всей полнотой. Потому, наверное, и накрывает такой волной - радости. Восторга. От ощущения бытия и соприсутствия. (с)


коли злива танцює над містом
вчуся подих низати намистом
мов вперше

Чай на балконі - з корицею, ваніллю і пелюстками троянд.
Крок за кроком спостерігати наближення зливи. Ніби хто помалу доливає в вершки ожиновий сік і розмішує точним, відміряним рухом, збиває хмари - в дощові.
Вперіщило - немов вилили повне цебро води, щедро, від душі - травневими зливами земля вмивається. За мить - два кроки від кіоска додому, стискаючи пакет з яблуками, вимокла як хлющ, до кісток. Вулицею-річкою вбрід чимчикую додому.

...і вчуся дихати - немов до того не відчувала глибини подиху.
душу вибілю чисто дощами
на щастя


Арсин, добро пожаловать! Надеюсь, Вам здесь будет тепло и уютно.

(с - Лена Сотскова)
...Май..., дякую за подарунок

повільні золотаві дні

Червень

практика мовчання

@темы: щоденники, ссылки, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, архив, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings

16:37 

Поетика повсякденності: "Крізь тіло проміння" (с)

All we are is dust in the wind. Stardust
Приємно... рухатись за водою.
Відчувати порух - порух, що приховує бажання, - вловлювати передчуття, в якому миттєвим полиском відбилося власне справжнє ставлення до ...
І рухатися за цими ледь помітними дороговказами.
Звісно, є обов'язки та зобов'язання, але... таке собі мистецтво тисячі дрібниць встановлювати рівновагу між... маршрутом і вітром...
(невзмозі підшукати більш точне пояснення, зацитую вам краще А.Розова)
...Или ты всегда идешь с попутным ветром - но тогда не обязательно с запада на восток, или идешь с запада на восток - но ветер не каждый день будет попутным.
- А как, по-твоему, бывает?
- Ну… Есть твои намерения, и есть ветер. Соотносишь одно с другим, и решаешь, что будет для тебя лучше, с учетом всего этого. Иногда лучше идти, куда решила, даже и против ветра. А иногда, лучше не париться, и идти, куда ветер дует. По-моему, так.
© Rozoff

щоденникові записи: печені яблука, кава на молоці, краплі дощу на шкірі і проміння крізь тіло


(с - Alicja Rodzik)
...Коли крізь тіло проміння...

@музыка: "Коли крізь тіло проміння" (с)

@настроение: sun in the teacup

@темы: щоденники, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, кав'ярня, галерея, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings

00:54 

À la recherche du temps perdu: Київ крізь час

All we are is dust in the wind. Stardust
Благовіщенська церква - на вулиці, що носила тоді назву Жандармська, була зведена в 1887 р. (архіт. В. Ніколаєв) у візантійських формах. Кошти для будівництва пожертвував міський голова І. Толлі. Навпроти храму розташовувалася Маріїнська община сестер милосердя, і вулиця з 1890-х рр.. називалася Маріїнсько-Благовіщенською. Але за радянських часів вона спершу отримала ім'я революціонера Л. П'ятакова, потім артиста П. Саксаганського. Благовіщенську церкву у 1935 р. знесли; одночасно з її розбиранням на цвинтарі виростала нова будівля середньої школи. Збереглося лише колишнє приміщення церковно-приходської школи по вул. Саксаганського, 64.
(с)
читать дальше

Нещодавно ми з CaerRynn поновили наші традиційні блукання містом. Власне зокрема ми пройшлися вулицею Сагайдачного - повз будинок Маріїнської громади сестер милосердя Червого Хреста (Сагайдачного, 75). Пригадую, постановила собі пошукати інформації про будинок і громаду.
...щиро подивовані, зачудовані уламками Старого Києва - таким дорогоцінними, такими рідкісними. І такими незнайомими.
Десь серед того зачудування та обурення - вандалізмом і манкуртсвом - жевріла думка, що мусять бути й у Києва свої дослідники та літописці...
Як Людмила Проценко, наприклад. *Колись шукала інформації про Лук'янівський цвинтар і трафила роботи пані Проценко про Київський некрополь. Власне "Лук'янівський цивільний цвинтар", що тоді був у продажу, поселився у моїй шафці (і цитувався у недоробленому пості про Лук'янівський цвинтар, який зникнув у чернетках...). Пам'ятаю, як важко шукати, коли не знаєш що і як. Коли намагаєшся починати з нуля - замість того, щоб продовжити розпочату іншими справу, долучитись... Бо відрізаний від - і бракує зв'язкової...*
А сьогодні Кароліна докинула про "Интересный Киев". Klod запостив у себе їх проект "Київ крізь час"...
Я не знаю, яких добрати слів, щоб передати відчуття світла - "сонце крізь сорочку світиться" (с) - коли по вузликах пізнаєш візерунок. Коли намацуєш стежку і раптом ніби відчуваєш, як вона лягає під ноги, підштовхує тебе, веде...
Тож - просто поділюся дивами з комірчини, вузликами одного візерунка...
...із зернятком світла - Люмерою - в серці...


зазирнути в комірчину?

@темы: щоденники, ссылки, світлини, мистецтво тисячі дрібниць, У пошуках утраченого часу, Сорочье гнездо, Польові дослідження з української культури, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто

23:34 

The mystery of...

All we are is dust in the wind. Stardust
...taking our breath away...

A tiny bud of rose is sleeping in her cradle - by my sister's bed.

@темы: Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, галерея, щоденники

11:00 

All we are is dust in the wind. Stardust
Повернулася до Києва. На світло у вікні, на шепіт, на запах. Виторгувала чергове повернення.
Кожного разу - "exhilaration of skylarks", єднатися з містом, відчувати його обійми, в мовчанні всотувати світло і віддавати світло. Під склепінням Храму, під небом мого Міста чаша повниться золотом меду. Пломінь свічки між ребрами. Дека і гриф сонячної лютні...
...Кожного разу так боляче їхати - ніби йти у вигнання... рвати струни - з кров'ю.
Сумно. Але не боляче. Не так боляче. Тепер.
Між нами - струна світла. Кава на молоці, спогад, слово, віблиск сонця у вікнах - вона резонує, тремтить, співає. Крізь час і простір - відчуваю - Твої обійми, Твоє світло.
Son coeur est un luth suspendu
Sitot qu'on le touche il resonne.

Я повернуся. Одного дня я знову повернуся додому.


Дякую всім, хто долучився до цього дива. Зокрема і вам, [J]Selerian[/J] та [J]...Май...[/J]
Wilkommen!
*не знаю, якими розумними словами сказати, що буду рада можливості спілкуватися з вами :)*



відомості про сінгл Stand By Me - читати

Адміністрація Міста Чаші висловлює подяку Фогелю за "Живое волшебство"

@настроение: sun in the teacup

@темы: The Cookbook of Good Mornings, rough-drafts, Дай мне напиться железнодорожной воды, Кошкин дом, Місто, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, щоденники

12:53 

The Forest of heart [з нотаток велешки]

All we are is dust in the wind. Stardust
After all, little by little... the puzzle - the odds and ends, dribs and drabs - the so called signs in the air, in the water, and whatever else u need - have matched.
...І між пальцями - не краплі крові - пробивається листя трави...

just shadows of the leaves - and beautiful pics

And finally, I've got it. The Tarot of the Secret Forest.

...and the Catkin Spirit by Janusz Cienkowski

Acknowledgements: Thanx to the Clan^^ CaerRynn, Janusz Cienkowski, Karolina Cienkowska, and recently ...Май... Love ya!
запись создана: 06.05.2010 в 01:58

@музыка: Mark Knopfler - Before Gas and TV

@темы: щоденники, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, rough-drafts, світлини

12:44 

The Forest of heart [з нотаток велешки]

All we are is dust in the wind. Stardust
Listening to Mark Knopfler, swaying gently as if my arms were branches...
Lotus-candle near the bed.
Cards in my hands.
First opening. Yet not unwrapping. Just the first brief encounter, the glimpse.
All of a sudden I got it. Caught a glimpse of the forest. The ferns. The spiderweb.
At the backside of the mind. Reflection in the secret lake - at the heart of the forest.
Not to be disturbed with the threads of the mind, with all the flapping and wading, content and IC analysis.
I fuss too much with the brainwork. And the fragile image on the water surface is gone.
I put the cards back into the box- Glad to meet you. Thanks. See you soon- and fall asleep under the lace of green shadows.

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, галерея, щоденники

21:46 

Щоденники: Awaiting the lilac buds

All we are is dust in the wind. Stardust
I enjoy serenity of April evenings. Sitting on the table, back against the wall, cup of steaming green tea in hands, in front of the sky - serenity of lilac and blue. Contemplating resembles fishing in the lake, that secret lake of mine hidden at the heart of the forest.
I am aware I miss Zhdan - not as a lover, but as a kinspirit. 'cause without that sex is just a machinery.
And definitely I miss our gourmet conversations in Ukrainian. In the morning I phoned my sister just to relish the sound of the mother tongue, taking every crumb in.
There's something like a warm golden haze - welcoming - in the steam capping my teacup. Come. Come here. Drop in.
I smile. I'd be glad to share another bit of talk, another slice of silence - just like an apple pie.
Still, I won't venture any further. I won't insist. You'll come when it's high time for. I hope you will.

On the tip of my tongue I feel melting sweetness of honey as silence fills me to the brims.
J'attends. Comme la turquise.

(c - Joanna Sierko-Filipowska)

@темы: rough-drafts, The Cookbook of Good Mornings, щоденники, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ

23:12 

lock Доступ к записи ограничен

All we are is dust in the wind. Stardust
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
22:25 

Marcel Nino Pajot

All we are is dust in the wind. Stardust
В его работах царит вечный карнавал и балансирующая на грани распущенности откровенность. В его работах по плечам девушек растекается расплавленная медь и живое пламя. Его работы - праздник, фейерверк, который на утро тает сигаретным дымом. А его главные героини, ночные бабочки, прячущие лица под масками скорее для создания интриги нежели из-за смущения, разлетаются по своим шелковым гнездам, чтобы с наступлением темноты вновь сгорать под восторженно-похотливыми взглядами.
(c - Ivy Red)



Лісс посміхається крізь візеруни диму. Знаками дощу на склі листопад - чорне пальто, спалах короткого рудого волосся - перебиває зелене різнотрав'я квітня. Перш ніж Лінте заплющить очі, я встигаю помітити червоні скалки місяця крiзь товщу темної води.
Їй подобається гра - поглядів, доторків, півтіней - тоненькі шовкові тенета, крильця метелика, аромат квітів ночі - мистецтво нападів і відступів - майже нестерпне, болюче загострення відчуттів - ледь стримуване нетерпляче тремтіння. Мовчання. Гра важливіше правил. І важливіше перемоги.
Коротка чорна сукня. Прохолодна біла шкіра. Золотаве плече - в пломінні свічки, чи ліхтаря, чи... Живий вогонь тріпоче в склі келиха. П'янкий аромат осіннього диму. Візерунок цигаркового диму. Гаряча і гірка. Кава. Гра доторків. Tango. Півмаска. Оголене стегно. Чи задрапірована вуалями. Доторк тканин, вигини ліній - не менш розкішні та спокусливі, ніж тіло. Загадка троянди - в семи покривалах її пелюсток. Зривай одну за одною, доки не... Вибач. Я загубила вірші, написані на висушених пелюстках.
За чіткими лініями чорно-білого, за уривчастими, хисткими, танучими - туману та диму, за присмаком крові у дощовій воді та ранковій паморозі... іноді - спалохом вогнища руда бестія.
Мені майже ніколи не вдається вхопити образ рудої відьми в тенета слів. Тож просто зазирніть в магічний театр Marcel'я Nino Pajot'а, як раніше в півтемряву каварень Fabian'а Perez'а.

Химерно. Щойно тінь дощу перекреслила обличчя, щойно пригадала він'єтки листопада, щойно відчула її дихання в плече, Janusz Cienkowski повісив у себе роботи Marcel Nino Pajot.
...Давай з тобою будем просто мовчати...
Ще роботи - в коментарях.

@темы: галерея, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Із зошита, що потрапив у зливу, rough-drafts, кав'ярня, мистецтво тисячі дрібниць, ссылки, щоденники

01:15 

Щоденники: маргіналії [вимарано чорнилом]

All we are is dust in the wind. Stardust
Закони теплообміну: не давати більше, ніж інший готовий прийняти і бути вдячним.
Я боюся - важкої хвороби, каліцтва...
Але лякає мене не біль. Тобто я певною мірою боюся болю. Але він лякає мене набагато менше у порівнянні з ...
Ні. Втрачені можливості також не надто мене лякають. Коли зачиняються одні двері, відкриваються інші. І мій шлях не настільки залежний від фізичних можливостей, щоб їх втрата невимовно жахала.
Е ні... Лякає залежність. І вимушена, силувана вдячність. Лякає облікова книга: "Я ж для тебе... Та без мене ти б... Та ти мені все життя винний..." Рахунок, який тобі тицяють в писок за кожної найменшої можливості. Рахунок, який ти ніколи не зможеш виплатити і "погасить". Борг, про який тобі ніколи не дадуть забути.
Та хто ж тобі дасть - знищити цей тонкий інструмент маніпулювання?!
Вічний боржник, позбавлений права керувати своїм життям.
"Я бачила це у снах... В колі пекла навічно ми в'язні корсетів з рахунків за наші борги..."

Моя сестра, інвалід дитинства, вдруге заборгувала нашій матері життя. Вишуканий, гаптований корсет, який їй не під силу зняти.
А я... А що я? Я не можу втиснутись в нього. Бач хвіст заважає. Вуха вибиваються з-під капелюшка. Тож мусять відсікти все зайве.
Я вже заборгувала народження. І цей рахунок мені ніколи не закриють. Як не закривають набагато дрібніші рахунки, зокрема "гроші на магістратуру". Рахунок так зручно скрутити в такий собі дубчик - поганяти норовливу теличку.
Я боюся заборгувати життя. Бо це означатиме своєю ж рукою врізати все "зайве", вдягнути ярмо і не мати права нарікати на нього - ніколи.

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, щоденники

23:42 

"Мое тело - как еще не окрепший дождь..." (с)

All we are is dust in the wind. Stardust
Вен небесных просинь
Вторглась в мои сны.
Это просто осень
Поперек весны

(с - Г.Л.Олди)


Мое тело - как еще не окрепший дождь... Я сжимаю в руке свое имя, (камень среди прочих камней)... В моих глазах - прохлада и зной узоров, оставленных мне матерью и отцом, прошедших мимо моей жизни, как это делает ветер, покачивающий своими розовыми подкрылками... Выжженная земля чернеет вдалеке: это - мое будущее... Если посмотреть под ноги - можно разглядеть настоящее. Мое настоящее - это узкий веревочный мост над рекой, текущей в ущелье, где я - стою и смотрю вниз, на спины снующих подо мной птиц (птицы же - смотрят на спины снующих в воде рыб)... Мое тело - как еще не окрепший дождь... Если бы не мое имя, которое я сжимаю в руке (камень среди прочих камней) - меня бы унес первый же ветер, проходящий мимо, покачивающий своими сонными подкрылками...
Что-то подобное саду синеет вдали: это - мое будущее...
Шамиль Пею
***

маргиналии - мелким неровным почерком

... однажды ночью
ты слышишь стук в дверь, как стук сердца.
За дверью женщина в тумане:
волосы - ветки, а платье - водоросли,
роняющие капли зеленой озерной воды.
"Я - это ты, - говорит она, -
я пришла издалека.
Пойдем со мной, мне нужно тебе что-то показать..."
Она поворачивается, чтобы идти, ее накидка распахивается,
и вдруг - золотой свет... повсюду золотой свет...
(C.P.Estes, Rowing Songs For the Night Sea Journey: Contemporary Chants)

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: щоденники, цитатник, мистецтво тисячі дрібниць, библиотека, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ

00:01 

Закони теплообміну, або гірка мікстура на ніч

All we are is dust in the wind. Stardust
Счастлив тот, кто живет в гармонии с собой. Расстройство начинается тогда, когда вас заставляют жить в гармонии с другими.
Оскар Уальд.


"Проблема в том, что этим страдают почти все маленькие послушные девочки ("делай это, делай то, говори так, одевайся так, встречайся с этим"), которые потом превращаются в женщин, болезненно зависимых от одобрения старшего. Они не могут отличить свои желания и намерения от тех, которые были им вложены в голову еще в раннем детстве, и живут, каждым своим поступком надеются заслужить одобрение - но чаще всего получают только новую порцию наставлений и устаревшей морали. Это невыносимое "ну похвали меня, я же такой хороший! я сделаю все, что ты хочешь, и даже больше". Это действия без запроса, излишняя, ненужная помощь, которая не обеспечивает награды (потому что о ней не просили и иногда она откровенно в тягость - а иногда ею бесстыдно пользуются). Это люди, которые не могут сказать "нет", потому что у них есть "надо". Неважно, что очередной рывок ради идеи/другого/работы сожрет их последний ресурс и свалит с ног.
Это тот самый корсет Леди, о котором писала Княжна в "Зависимостях". Жесткий, неудобный, вгрызающийся в плоть и выедающий душу. Каждое нарушение правила вызывает приступ самонаказания. "Добби плохой" - и головой в стенку. И чем дольше носишь корсет, тем меньше шансов снять его с минимальными потерями.
И я не понимаю, какого черта я должна жить по чужому образу и подобию, когда у меня есть свой путь."
Karolina Cienkowska

@темы: щоденники, цитатник, мистецтво тисячі дрібниць, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом

Каварня на розі

главная