• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: щоденники (список заголовков)
15:24 

Мистецтво тисячі дрібниць - From the Core

All we are is dust in the wind. Stardust
12:31 

The Cookbook of Good Mornings

All we are is dust in the wind. Stardust
Материи для наших душ выбирает Небесный Портной, а нитки - мы сами.
На чём держится твоя душа, что скрепляет её?
Рэттиси



Доброго ранку!


Cinna, wilkommen!


Вчора Всесвіт був навдивовижу щедрий на подарунки.
Копії подаються в коментарях. Enjoy!^^

@музыка: Кому Вниz - Вийди, змучена людьми...

@настроение: sun in the teacup

@темы: The Cookbook of Good Mornings, Із зошита, що потрапив у зливу, Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, комірчина, мистецтво тисячі дрібниць, цитатник, щоденники

00:23 

"Буду ставить тобі храми, доки в небо не ввійду..." (с)

All we are is dust in the wind. Stardust

(c - Helena Nelson Reed)

Мой взгляд босиком обегает горячее солнце не обжигаясь
В ладонях зелёных листьев протянута вечность увитая цветами
Сегодня я умею летать и воздух сгущается мёдом
Сегодня я не буду дышать ведь в лёгких налита сладость света
***
Из горечь-травы этот мёд, из горести
Эта радость,
Эта сладость!
(с - О.Арефьева)


На тазових кістках стоїть чаша. Чаша золотавого сонячного меду. Гіркого та нестерпно солодкого водночас. Так що дихаєш медом, стікаєш медом... сяєш золотом меду...
В чаші - пухнасте золоте сонце, промені навсибіч.
Оплітають чашу змії та червоногарячі маки.
Обороняють чашу білі кістки...

Колесо-сонце шубовсь у воду з гори.
Руки наші, пов'язані червоною хусткою. Твоя мати пов'язувала. Усміхнена твоя мати.

Що це - видіння майбутнього, чи минулого, чи нездійсненного? Що це?
Гірка трава, лиха полинна трава в чаші стає медом...
Слався, Сонце!

Кому Вниz - Вийди, змучена людьми... (на вірш О.Олеся)

@настроение: sun in the teacup

@темы: The Cookbook of Good Mornings, rough-drafts, Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, На іншому боці Місяця, архив, галерея, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, цитатник, щоденники

20:10 

Теплообмін: маргіналії (з незаведеного конспекта)

All we are is dust in the wind. Stardust
05.03.2010 в 08:32
Пишет Фогель:



Если ты хочешь перемену в будущем - стань этой переменой в настоящем.
© Махатма Ганди

URL записи

Закони теплообміну:
1. Не давати і не вимагати більше, ніж необхідно.
2. Не давати більше, ніж інший готовий прийняти.
3. Не вимагати більше, ніж інший готовий дати.
4. Не вимагати більше, ніж ти сам можеш дати та прийняти.
Звісно, є свої випадки, виняти та порушення правил ;-)

Фотозвіт про подорож до Севастополя подіваюся зробити на цьому тижні.
Він - чудовий! *пригадуючи відчуття безпеки та турботу... його солону бороду... і море, коханця з тисячею ніжних долонь*

@темы: щоденники, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, The Cookbook of Good Mornings

11:25 

All we are is dust in the wind. Stardust
Доброго ранку!


Поїхала в Севастопіль. Слухати хвилі Негостинного моря та оповідки каменів Херсонесу...
P.S. Ніхто ніколи не повертається назад. Той, хто прийде, буде іншим. Тож - всім дякую за увагу. І нехай щастить!
...при бажанні познайомимось ще раз ;-)

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Дай мне напиться железнодорожной воды, The Cookbook of Good Mornings, щоденники, галерея

17:52 

Випадкові нотатки під час завірюхи

All we are is dust in the wind. Stardust
Лютий. Зима відчайдушно бореться за свої володіння.
А ми - можемо зручно вмостившись у теплому фотелі спостерігати за битвою - завірюхою за вікном.

Листочок з незаведеного конспекту:
8 типів снігу

"Снег с чрезвычайной легкостью упраздняет внешний мир. Он окрашивает вселенную в один универсальный цвет. Единственное слово - "снег" - полностью выражает мир и уничтожает его для тех, кто находится в доме. В "Пустынях любви" Рембо пишет: "Это было похоже на зимнюю ночь, когда затихает под снегом бездыханный мир"...
Благодаря зиме дом обретает резервы уюта..."

(Гастон Башляр "Поэтика пространства")

випадкові нотатки
В серці мого дому - спокійно та рівно б'ється вогник свічки. В руках - піала золотаво-бурштинового чаю з лемоном. Мені ...спокійно... дивитися на заметіль, тому що весна переможе. На колінах мереживо намистинок і та бісеру - листя трави, первоцвіти та зірочник. Крізь товщу льоду я бачу сни маленького озера в лісі - краплі талої води, грудки землі, торішнє листя та перші паростки трави. Бузкові філіжани сон-трави в долонях квітня.

Гавань почти медитационного спокойствия на берегу мира, крокусы и нарциссы в окне. Утекает вода, перемешанная со льдом, под мостом. Прорывается трава из-под замёрзшей земли. Апрель глядит на вас поверх чашки, и на человеческом лице вы видите улыбку сфинкса.
(с - Foruvie)


Mary Black - Song for Ireland та бузкові сновидіння сон-трави

Осенняя Леди, добро пожаловать.
Надеюсь, год переломится к лучшему для Вас

@темы: Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, галерея, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, щоденники

13:08 

Теплообмін: What makes you tick? (з незаведеного конспекта)

All we are is dust in the wind. Stardust
Сила, що крутить педалі велисипеда у моєму світі, - віддача. Feedback. Реакція.
Теплообмін.
Вчинок, слово, ... можна оцінювати в енергетичному (тепловому) еквіваленті. І відповідно витрати енергії на нього (їх) компенсуються за рахунок теплообміну.

Feedback, насправді, може бути досить різним. Але умовно можна перевести його в джоулівський еквівалент, або ж в золоті купони (за Е.Берном).
До речі, частково система може працювати автономно: на обміні фідбеками між елементами "організму". Наприклад, на рішення поніжити тіло в душі з аромамаслами, щіткою і т.і. отримуєте фідбек-вдячність від тіла - відновлення сил, активність, хороший настрій і т.і. Отриману енергію відповідно можна направити у певне русло - на виконання роботи, на творчість, на ... на подолання 100 метрів ожеледиці на підборах з зустрічним вітром. Whatever;-)

Налагоджений теплообмін - основа стосунків, дружніх, пожружніх, робочих.
Щоб довго не пояснювати ламаною мовою, адже я насправді страшний невербальщик (і саме тому вчу філологію ;-)), наведу таку цитату:

"...если уж Любовь посетила мое сердце, то где-то в сокровенных уголках внутремирья, где мало народу гуляет (да-да, вон там за садом, за домом, есть местечко, мы там еще с Драконом шалили ;) ), появляется заводь, которая тоже как отдельный мир... Потому что, не смотря на ее вроде бы миниатюрные размеры, она безмерна и огромна как все мировые океаны... И эта заводь наполняется энергией. Двоих. Один такое никогда не заполнит, а там еще есть источники, и речки, и, в общем, энергия оттуда уходит на разные мелкие вещи и внешнее свечение... Я думаю эффект свечения Любви тоже известен и наблюдаем в массах.
Думаю, если наполнить эту заводь сверх какой-то меры, и некоторое время наблюдать концентрированное содержимое в определенных условиях ухода, холенья и лелеенья, то вполне вероятно, что в тепле и неге там зародится ЖИЗНЬ... Вот та самая. Духи, дети... Тени..."
(с - CaerRynn)

Ефект сяяння... Потужне тепловиділення, що супроводжує закоханих. Випромінення хвиль тепла, настільки потужне, що його часто відчувають цілком сторонні оточуючі.

Нотатки з конфліктології: правильно побудований конфлікт дозволяє перерозподілити енергію та прочистити канали передач в умовах перенапруги, застою та протікання. Зокрема "спустити пар" - подолати перенапругу та перегрівання.
Як водохід на річці: коли річка замулюються і заростає, повінь як потужний, хоча й руйнівний потік води, вимиває намул. І річка очищується. На жаль, наразі у багатьох річок порушено механізм очищення - через ГЕС та водосховища.

Неправильний конфлікт - тут і далі сварка - це витрати енергії без компенсації та відновлення - з низьким ККД, це (неточна цитата) "сім'я, що виливається на землю". Звісно ваш супротивник може вловити кілька краплин (і тішитися брунатними купонами - деякі істоти збирають саме їх), але ...

Доречно пригадати "закон збереження енергії". Тепло не береться ніхвідки і не зникає в нікуди. Що ж до сварок з низьким ККД, за поданим нижче лінком є корисні поради щодо акумуляції втраченої енергії та деякі закони енергозбереження та ефективних енерговитрат.
rikki-t-tavi.livejournal.com/698591.html

Тож варто затримуватися на роботі, лазити нетом у пошуках додаткових матеріалів - заради віддачі. Заради вдячності своїх учнів, їх радості від усвідомлення, що вони щось вивчили.
Власне гроші та досвід - це також золоті купони енергообміну. Але я невимовно щаслива, що отримала додатковий feedback, золоте пухнасте сонце, енергію, яку можна перерозподілити - на зігрівання дому, на теплопідтримку подруги, на золотаві спалахи у los ovarios, які за певного догляду та зусиль реалізуються в проектах.
І нарешті ефект сяяння як спосіб розсіювання надлишку тепла та зігрвання світу.

Вночі я не змогла вибртись до компа, тож багато слів розгубила. Але впевнена, що ключова ідея доступна і зрозуміла; більш того, вона не нова ;-)

P.S. В якийсь момент я обдумувала запуск "Проекта утепления/согревания" - а потім зрозуміла, що мистецтво тисячі дрібниць та Cookbook of Good mornings, Листики из блокнота, Проект #666, лавка южного горца,Актифф, пасифф... позитифф,Amintiri de Schije, nuclear fire of love и звездопады в холмах, ромашкове полеі т.і. - це і є мистецтво теплообміну та зігрівання світу. За що власне всім низкий уклін.

blue_room, ласкаво просимо на інший бік Місяця!
А яка сила крутить ваші турбіни?


@настроение: exhilaration of skylarks

@темы: щоденники, цитатник, ссылки, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, архив, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, The Cookbook of Good Mornings

23:18 

The Lumber room: Movies on the Wall...

All we are is dust in the wind. Stardust
De-cluttering a lumber-room, you may come across a sharpened piece of memory - jarfull of past, pey do dna! as the Russians would shout out.
Hands bleeding, short of breath, learn to breathe in through the hole in your guts as a piece of glass is gently cutting its way up your veins... [taken from unpublished diary]




Kitchen Witch

@темы: rough-drafts, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, архив, музыка странного сна, щоденники

15:26 

Candles in Thy Hands...

All we are is dust in the wind. Stardust
Candles in Thy hands, oh Queen,
like a sword, and a stem, and a spark to hearth
as the wheel is turning




Февраль! Ночь темнее всего перед рассветом, зима морознее перед началом весны. Сияющие инеевые папоротники на оконных стёклах, злющий вой метели, беснующейся на выстуженных улицах. Это ярость обречённой на поражение зимы. Последний рывок, последний взлёт ледяной стрелы перед тем, как растаять в лучах солнца.


Чтобы отбросить зимний мороз, сразиться с его ледяной яростью нужен волчий дух, сердце хищника. Март несётся на тонких серебристых лапах по ноздреватому снегу, гонит жертву в тупик, к обрыву… неважно. Он не теряет следа. Он не ошибается. Март ещё не умеет взращивать настоящую жизнь – не ростки слабой, едва заметной нежности, не хрупкие корешки в земле… Он не даёт весеннего возрождения. Он убивает зиму.





Колесо порипує-котиться.
В ранковому повітрі - передчуття весни.
Вовки принюхуються, нетерпляче переступають тонкими сірими лапами - готові гнати Зиму, шматувати її старе тіло, доки не залишаться хіба білосніжні кістки, що їх збере і поховає Вовче Хутро, донька своєї матері.
А доти цибулинню спати у темній вогкій глибині...


(c - Loreta)

Від повного місяця по краплинці, по намистинці збирається вінок, сплітаються зірочник-мокрець і первоцвіти, сон і проліски - травинка до травинки, - ховаються в косах, мов у колисці, від лютого. Шепочу їм казки і заколисую.
...Свічки твої, королево, і меч, і листя трави, і жаринка вогнища...
Принесу додому - щоб паростки не побило холодом.

Крізь ніч повного місяця прозирає "сонце у кухлику чаю"
Дослухаюся до темряви - чи не заскрипить бува колесо - до першого поштовху, поруху, передчуваючи, як репне і розірветься...
...І між пальцями - не краплі крові - пробивається листя трави...
The Sun in the Teacup




@темы: комірчина, галерея, библиотека, Сорочье гнездо, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, The Cookbook of Good Mornings, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, ссылки, цитатник, щоденники

11:37 

The Cookbook of Good Mornings: The Sun in the Teacup (з нотаток велешки)

All we are is dust in the wind. Stardust
"Я там, где желтый донник зацвел" (с)



(c - Karel Veprik)
Зранку мене збудило сонце.
Золотаві промені - мов теплі долоні - і тріпотливі тіні листя.
Пахне чебрецем, м'ятою, мелісою... травами, що ми зашивали у подушки, переплітаючт казками.
Пахне кавою, чаєм з лимоном, гарячими пиріжками...

Чай на веранді. Аромат нагрітого дерева. Кружальця лимона схожі на колесо сонця.
В саду назбираю меліси та м'яти до чаю. Кинеш погляд - яблуні та черешні, зелені хвилі високої трави аж до ставу, а за ставом - верби, а там, ген, поле - золотаві хвилі. І блакитні очі волошок.
Коли передаватиму тобі кухлик, візьмеш мої долоні в свої - мов диво-квітку. І либонь самими пучками побачиш... поле, верби над водою, пагорби понад Россю, чи бір над Стугною, очерети на Козинці, виноградники Соль-Маргеріт, а мо' й сади вздовж рукавів Ками-Люмери...
Доки я питиму чай, ти перебиратимеш струни гітари...


(с - С.А.Тутунов)
Десь у червоному куті моєї пам'яті маленька фотокартка залитої сонцем кімнати. Де ти сидиш на канапі і граєш на гітарі. Де я стою на порозі з оберемком квітів. І якщо придивитися - побачиш перші волошки, що пробиваються у моїх пшеничних косах... І округлий живіт...
Колись, колись давно я так снила тією фотокарткою, знаєш, я спробувала намалювати і ту кімнату, і сонячне світло, і твою гітару, і квіти...
вимарано чорнилом

У кімнаті, залитій сонцем, я ледь торкаюся твоїх чорних кучерів.
Крізь час і простір.
Твоє волосся пахне ромашкою, К'єллін.

Поїхали! Поїхали - а хоч би в Дешки.
Битим шляхом курить. Чекатимемо старенький автобус. В косах - колоски, волошки та маки. Заплющь очі. В лісі будем тільки ми. Я відведу тебе до озера в лісі. Туди - where we belong...

Доброго ранку!


Тягне і рветься. Репає.
І між пальцями - не краплі крові - пробивається листя трави.


..."и сплетаются нити дорог в ожерелье бессонных ночей - лишь затем, чтобы мне однажды уснуть на твоей плече" (с - Fleur)

@музыка: Mylene Framer - Laisse le vent emporter tout

@темы: мистецтво тисячі дрібниць, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, The Cookbook of Good Mornings, музыка странного сна, щоденники

16:06 

Нотатки велешки: пташиний клинопис

All we are is dust in the wind. Stardust
Босоніж на сніг. У білій сорочці, не вишитій.
Оголена душа вистигає до дзвінкої прозорості.
Доки не станеш глибоким озером, що снить під крижаною ковдрою.
Доки не побачиш зимові сни дерев, повільні та глибокі, за мереживом чорного гілля.
Тиша. І прохолода ключа під язиком.
Доки не торкнуться тебе руки північного вітру - і не станеш струною, між небом і землею...
Лишень в тугих косах ховаються квіти сон-трави, до весни.



Pasque flower, prairie crocus, wind flower...

А коли вистигнеш до тої срібно-кришталевої дзвінкості, коли висповідаєшся першому снігу і приспиш у косах цибулинки квітів до весни...
... шукаєш сонячного тепла. Та його відбитків у дрібничках: раптових золотавих сплесків у вікнах, гарячому шоколаді, дружніх обіймах, перших фіалках на підвіконні...
...У мерехтінні намистинок, здається, бачиш сни перших весняних квітів... у передчутті пробудження...
...Кароліна, дякую за дрібку сонця в холодній воді...
...окрім темних, чорнильних фіалок, розпустилася перша біла...

@музыка: Мельница - Господин горных дорог

@темы: мистецтво тисячі дрібниць, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Із зошита, що потрапив у зливу, rough-drafts, галерея, архив, На іншому боці Місяця, щоденники

13:25 

The Cookbook of Good Mornings

All we are is dust in the wind. Stardust
Ingredients:
- sunny winter morning
- the beloved ("не считая собаки")
- good music
- coffee, tea, or hot ginger drink
- small talks (up to you how small it should be)
- beads ("мистецтво тисячі дрібниць") to taste
- violets on windowsills to taste


Для достижения нужного эффекта мягкости и воздушности - вплоть до преображения реальности, - необходимо в процессе приготовления "солнечного утра" пропитать солнечным светом кожу, предметы обстановки, стекла, цветы на подоконнике и другие ингредиенты.

"Сонячні ранки" особливо вишукано смакують з кавовими медитаціями, виготовленням прикрас (зверніть увагу на відтінки кольору та смаку скляних намистинок), теплими розмовами та листами з Відня і чудово підходять до прибирання та інших ритуалів очищення.

Гурмани рекомендують завершувати трапезу "Синіми сутніками".
Ingredients:
- twilight flavoured with deep-blue (up to violet) shadows
- the beloved
- hot ginger drink
- deep-blue ceramic cups
- memories and reminiscences

Для приготування гарячого імбирного чаю треба:
- нарізати свіжий корінь імбиру кубиками
- змішати імбир з цукром та спецями (чудовий млинок зі "Спеціями до кави та десертів" (кориця, гвоздика, кандирований цукор, кардамон і ванілін) - новорічний подарунок від Karolina Cienkowska "з любов'ю")
- насипати ароматну суміш у каструлю, залити водою та варити на маленькому вогні, помішуючи дерев'яною ложечкою та розповідаючи казки
- золотавий напій зняти з вогню, розлити у сині керамічні філіжанки та додати лимонний сік
Вживання імбирного чаю супроводжується спогляданням синіх сутінок за вікном та нових пропозицій в Інтернет-магазинах для хенд-мейду

Enjoy!

(c - Llynn)




@темы: The Cookbook of Good Mornings, Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, галерея, кав'ярня, майстерня, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, світлини, щоденники

02:04 

All we are is dust in the wind. Stardust
Backside of the moon
Coffee-house "At the Corner"
December, 28th


Night hours are eating away at her.
She seems worn to the thread, to the marrow of her bones.
Gazing absent-mindedly at the walls, and da panels, and da windawz with dreamdamnlike worlds.
Glass orbs with snowflakes.
Merry Christmas, kiddy!

So, I am currently in charge of the coffee-house. Throwing polite smiles at stunned customers.
From behind a mask.
Match-point! Set! Game!
I've got plenty of masks since my face washed away a year ago.
Chosen a Venetian one - not to scary the flock out. Carnival Merry-Christmas-like variant.
December cookbook: some tangerines, coffee with cinnamon, gingerbuns and glint.
And Kinkade-style snow-covered merry houses behind glass panels.

When I enter the kitchen, I know for sure there've been two more stabs in her belly.
For all the weakness, and yellowness.
Last December she seemed to know how to light'em up.
I wonder why she's never released it. Wanted to master to perfection?

'What is there behind your window?
'Snow-covered forest, she wispered.
I sometimes catch the flashbacks. The black forest. The glimmering snow. A goblet with some dark tarn-looking wine. Her tiny bare feet leave no traces - no footstep - on the snow. He dances to the beat of her tambourine...
There are always rubies under the snow. And a crescent moon down her eyes.
Still, she is too timid. And a new stab is to follow. And he'll wake up in his bed with a headache...
and a pinch of suspense.

A cigarette in the corner of her mouth - a coffee-mug on the floor, - she is sunk in the armchair. And a broken radio has chosen the best tune possible. Twisted with desires in her blue alcove, burning from the inside, she invites a coat-hanger to tango. Irresistible. Seductive. Lusting. Grieving her loss. Throwing her soul to the pandemonium. Lying on the wooden flour breathless.

I make her a hot spicy drink. We sit at the counter silent.
Upon my word, she's gonna be just fine.

Yours whatever,
EMANON



lyrics


(c - Fabian Perez)

@темы: щоденники, музыка странного сна, кав'ярня, галерея, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ

14:14 

Щоденники: листочки клену між сторінками

All we are is dust in the wind. Stardust
2... листопада.
Сонячний день. Доплітаєш жовтневе намисто. Бо такі сонячні дін нагадують останні подарунки жовтня, останній помах рухою - Осінь вже сіла в потяг - і лишився тільки цей жест затягнутої у рукавичку руки крізь тьмяне сіре скло. В сонячний променях палахкотять скляні листочки і сяють краплі дощу на тоненьких чорних гілочках. На диво мої місяці помінялись місцями - листопад в жовтні і жовтень в листопаді....

Останні дарунки жовтня. Міцна кава на балконі, тіні дикого винограду на обличчі, тріпоче на вітрі тоненька крепдешинова спідниця - під важким теплим пальто. На робочому столі - листочки платану та клену - мов червоне саше "на вдачу".




Вона спить - під ковдрою листя та жухлої трави. Болотяна велешка. Я приспала її - колисковою бузкового туману. Вона спить і перебирає дрібненький бісер, з якого низала намисто квітів. Доки не визбирає весь, вона спить...
...тільки сліди на шиї завжди залишаються...
численні порізи та подріпини на долонях, білі павутинки шрамів... Цього разу відбулися малою кров'ю.
Я приспала її ніжною колисковою - і добрий вітер листопада оминув нас.
Або ж мені тільки здалося.

@темы: майстерня, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Із зошита, що потрапив у зливу, The Cookbook of Good Mornings, щоденники

12:24 

Accidental: ідеологічно-політичного та морально-етичного послання не містить

All we are is dust in the wind. Stardust
Дощ іде, біжить, падає, заливається слізьми. Бу-бу-бааааа - реве дощ і пускає бульбашки.

Прибуває вода. Ту-ту - гуде вода, сигналізуючи про своє прибуття на колію. Пасажири висипали на перон і нумо ломитися в двері вокзалу. Молекули Н2О все прибували і прибували - групами, сім'ями, бригадами, загонами. Нарешті розлючений натовп увірвався в приміщення вокзалу. Мого помешкання. Руйнуючи ненависні сліди старого режиму. Мене повалено.

Пригадуючи лекції з сучукрліту. Суспільно-історичної та морально-етичної, тим паче художньо-естетичної цінності не має.

Language is a playground. Of course, you are supposed to know the rules. What if you don't? What if you set up your own?

@темы: комірчина, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Із зошита, що потрапив у зливу, щоденники

14:47 

All we are is dust in the wind. Stardust
Кулею під ребро - листопад. В Люмері кажуть Місяць Туманів...
В молочному небі павутиння гілля. І пташині зграї.
Запястья у птиц тоньше страниц...
...краплі води виблискують, мов намистинки. Бузковий туман...



листопад



бузковий туман

"Я знал все слова, которые лгут. Но тут не помогут ни те, ни эти..."
Кожне слово виходить з горла кров'ю. Кожне слово - химерне, викривлене... Тікає, плутається в роті...
Залишається співати, чи плести намиста чорних гілочок, чи бачити світ в танці... Немов якийсь бісів хореограф - не можу це висловити інакше, ніж танцем. Волію так, ніж словами. В стилі контемпорарі під "Оборотень" (Ольга Арефьева). я знаю потаємне значення кожного поруху, вигину, жесту... Але я не пам'ятаю жодного слова... Не встигаю донести їх - в жмені...

запись создана: 10.11.2009 в 19:50

@музыка: Ольга Арефьева - Оборотень, Faun - November, Ольга Арефьева - Черная флейта

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, маргіналії, майстерня, галерея, архив, На іншому боці Місяця, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Місто, Зачем ты сделал это с миром, говнюк?!, щоденники

00:37 

lock Доступ к записи ограничен

All we are is dust in the wind. Stardust
Уривки спогадів, які вичитую з листя. Суспільно-політичної, економічної та художньої цінності не мають

URL
15:43 

Октябрит

All we are is dust in the wind. Stardust
Cубота. Полудень.
Неочікувано розкішний подарунок - сонячний жовтневий день.
Хочеться, мов кішка, розлягтися на підвіконні і всотувати тепло.
Мереживні тіні дерев. Дикий виноград нагадує палітру художника, змішалися зелені, жовті та червоні барви. Де-не-де вже достигли його маленькі чорнильні ягоди.
П'єш чорний чай з медом. Гілочка винограду, рясно вкрита червонястим листям, стукає у вікно. Тиша. Горнешся в червону хустку. Вигріваєш, розпружуєш душу.
Мовчиш.

Удивительная вещь - осенние листья. Так тянет и щемит, и совершенно непонятно, что с ними делать, потому что ни одно из привычных действий - сфотографировать, набрать букетик и принести домой, попинать носками туфель - не приносит полного удовлетворения, не избавляет от занозы где-то внутри. Хочется быть среди них и, наверное, в идеале, просто быть ими.
(с - Kitchen Witch)

Тиждень - щоб помалу, пташиними крочками розпружити, розплутати клубок нервів-дротів, кутастий кавалок в горлі.
Найбільш дієвий сигнал небезпеки, що його може подати змучене, забембане тіло, що йому конче необхідно відпочити - баста! - це звалити зловмисника з його надміру розпухлим Супер-Его в ліжко. Лікар напише "ГРВІ". А ти подумаєш: "Говорили много слов, но невпопад и не про то."
Стримували крик, заливаючи в горло "Коктейль Дружба": 200 мл тем для підтримання вічливої розмови, 100 мл псевдо-важливого дріб'язку, гумор на кінчику ножа - без приправи той непотріб був би занадто огидним - і збовтувати-збовтувати - енергійніше, дівчатка!
Тиждень, щоб відхаркати, викашляти той бісів коктейль, виблювати врешті-решт. Тиждень абстиненції, щоб вивести тоті токсини з крові. Тотой п.... на ймення Катєнька, "мешок истерии и социопатии".
Тиждень, щоб помовчати тобі про найважливіше - помовчати тобі на вушко.
"Она молчала оттого, что не пела. А говорить она не умела."

Тиждень, щоб вивчитися співати.
Починаючи з п'ятниці. З новосілля у Веселки-Райдуги. Змастити заіржавілі vocal cords мускателем, присмерком, п'янким присмаком "Дороги в рай".
І дивитися, як танцює твоя Смерть - "по горячей дороге, ведущей в Рай, и даже пытается что-то петь".

Розкладати на колінах старовинну карту - до Selva Subterranea у пошуках скарбів - затерту на згині, з мініатюрами чудовиськ морських і печерних, лісових і болотяних. З вишуканою "ружею вітрів" - пробачте мою французьку. Де кожен вітер - мелодія, що напинає твої вітрила. І говорить те, про що ти мовчиш.

В зюд-зюд-вест я вже не відрізню сокола від чаплі - така-от перверзія під нічні крики мертвого півня. Зате я не боюся сказати, чого я боюся. І не боюся танцювати зі своєю Смертю, підвівши очі вуглинкою - відчуваючи самими лишень пучками пальців вигин її шиї, її зап'ястка - "Запястья у птиц тоньше страниц", чуєш, моя Смерте!
Чуєш, як міниться вітер! Ми підемо на болото, танцювати на листі туберози з жовтими зміями, чуєш. Можна було б покликати "начальника департамента глюков и монстров", якби він не ховався у шафі.

Пускати в землю тисячі корінців, усотуватися темною гарячою кров'ю - відчувати, як крізь нас ростуть трави і гілки - з очниці в мене цвіте ромен.
І більше не боятися смерти, принаймі не своєї, бо від листів з записом sad news у суб'єкті хочеться розтрощити голову, розправивши сизі крила - кричати до тебе з того боку темряви....... "Позови меня из огня - если не поздно."

На руках моих - древесная кора,
На ногах - рыбья чешуя,
За плечами - двух серебряных крыльев размах,
Так кто же я?
О, я хотела бы плыть в воде
И в небе лететь,
Я б хотела расти в лесу зелёной сосной,
Господин мой Смерть...

(с - Ольга Арефьева)


Тиждень, щоб усвідомити, що маю "счастья полные сети" і що тоте щастя носить вітром мов білий пісочок. Що я була дурна.
Щоб почути Божий глас, що маю знайти собі голку - виправити свої снасті. Піти на болото та знайти свою голку із срібним вушком.
Взяти тоту тоненьку голочку - голочку для бісеру - правити плетиво тоненьких чорних гілочок та бузкового квіту. Тими-то квітами-гілочками були помережані сукеньки та шалі молодих люмерчанок у місяць Туманів.
Пригадуються уквітчані богині та німфи Боттічеллі - у мережаних квітами шатах.

На балконі дівчина та стара. В задумі дивляться на аметистові води Ками. Тягне холодом. Кутаються в плащі. Де в юначки підігнувся край плаща, проглядає сукня, мережана тоненькими чорними гілочками з дрібними бузковими квітами. На волосся спадають молочні вуалі. Стара накинула на голову теплу чорнильну шаль. На колінах - вишивка. Візерунок не видко за балясами балкону. Дівчина тримає в руках чорну флейту.

Листопад, місяць Туманів, вже зовсім скоро, вже зовсім поруч, стоїть за лівим плечем.


(c - Joanna Sierko-Filipowska)

Тайлин, welcome!


@музыка: Ружа вітрів: Ольга Арефьева - Башня Rowan - Мертвий Півень - Плач Єремії; Пикник, Агата Кристи, Сурганова, Fleur - сезонні

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: щоденники, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, маргіналії, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Із зошита, що потрапив у зливу

02:47 

All we are is dust in the wind. Stardust
"Не бойся стука в окно - это ко мне.
Это северный ветер..."

Жовтень. Медово-золотий, бурштиновий жовтень.
Ще рано. Ще цілий місяць до... Самайна?
Але у сутінках, у примарному сяйві місяця, у димно-морозному передранковому вітрі... передчуваю...
За бузковим присмерком, за сивою памороззю...
Болотні вогні.
... И Дикую Охоту.

Під холодним дощем - тоненьким парапетом мосту - за вітром, за вітром. З кожним посвистом батога репає шкіра, рам'ям спада одяг, рам'ям-листям. За вітром, за вітром. Тоненькими струмочками акварелей сплива обличчя, личина на білій масці - за водою, за водою.

Що сказати Тобі? Тримай мене, тримай міцніше! Загорни мене в плед, напої чорним чаєм з медом. Не пускай мене, не пущай! - дивитися на дощ.
Чи...

Винюхую повітря, рию носом землю...
Майже те, що треба.





Що сказати Тобі? Що сказати Тобі, коли робитиму крок - за вікно, мов у двері?
"Он молчал, пил на кухне горький чай
В час когда она летала по ночам"

Пам'ятаєш?
"Двері тобі відчиню, хто б ти не був..."
Відчини. Коли повернуся. Хто б не повернувся.

..."Она плавает в формалине..."

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: Із зошита, що потрапив у зливу, Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, мистецтво тисячі дрібниць, музыка странного сна, щоденники

20:25 

All we are is dust in the wind. Stardust
September, we remember you.
Bis bald.
Золотавий аромат яблук, смужки сонця, синь.
Зелена шаль. Брязкальця і намиста.
Теплий светр. На колінах Джейн Остін та Джоан Харріс.
Долоні пахнуть корицею і яблуками. І зовсім трішки ваніллю.
Долоні в муці. І фарбі. У глині та в чорнилах.
Затишок фотелю і філіжанки кави, чаю з лимоном...
Зранку повітря тягне димом. Передчуваєш цей аромат. Осені.

Соковиті плоди жухнуть - мов старі фотокарти і згоряють.
Горить осінь. Чи іржавіє?
П'є каву з коньяком.
Пахне димом. Ніздрі тріпочуть, вбираючи аромат. Стискаєш пальці, не насмілюючись торкнутись - тендітної руки, затягнутої у рукавичку. Прохолодної прозорої шкіри.
Милая N... Надолго к нам?

Тінь крил - на повіках, кружляє листя - падає - в небо - мов іскри вогнища...
Тссс... час спливає за водою, за золотаво-червоною річкою. Ще мить - і останній листок... зірветься - і полетить на захід.
Яка ж вона тоненька, ця межа, між картатою спідницею, букетом листя, гарячим чаєм з лимоном... - і бузковою глибиною присмерку, обпікаюче холодним вином у келиху...
Дощ в обличчя. Не забудь, любий: не став ножі і ножиці у раму вікна...

Змети мене з підвіконня...
По краю, по краю, глибше - до самого серця - горить і згоряє рік за плечима, крок за кроком.
Горить верес.

Рясний дощ, змокла до кісток, сміялася мов навіжена, причинна.
Дощ змиває фарби і білила, намальоване обличчя стікає підборіддям...
Ще мить... Листя іде за водою. Листя іде за вітром.
....... .......... . ..... .. ....

@темы: мистецтво тисячі дрібниць, архив, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Кошкин дом, Із зошита, що потрапив у зливу, щоденники

Каварня на розі

главная