Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
18:00 

Simple Warmth Toolkit: Take Your Treasures Out Of The Box

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Мы – это то, что и как мы делаем.(c) Зау


Повертаюся до каварні бічними вуличками. Повз одноповерхові будиночки з різьбленими віконницями та палісадниками. Повз перших перехожих, з базарними кошиками, собаками або й дитячими візочками. Пухнастий білий красень невідомої породи підставляє почухати голову й пропонує гратися. Сонце. Крізь віти дерев, в мареві перших зелених листочків, - сонце. На мокрих листочках молодої трави виблискує - сонце. Зайчиками на обличчах, на доріжках, крізь вікна - сонце... Вже майже висушило вчорашні калюжі. Лиш пахне - солодко-солодко - волога свіжа земля. Земля, всіяна усміхненими сонечками нарцисів, тюльпанів і перших кульбаб. Проходжу крізь подвір"я, гублюся в білому мареві вишень та абрикос... в арку - й ось я вже на розі перед каварнею.
Сильно, мов відлуння барабанів хребцями, мов земля після зливи, пахне меленою кавою. Отже, L. вже при справі. Складаю покупки на стійку - пучки цибулі, салату, зелені. Вмикаю музику. Й наспівуючи ховаю решту в шухляду - аж-но помічаю купу папірців, що там назбиралася. Переглядаю записочки та фото - деякі старі та потерті, ще зимові, але кожна - теплий дощ на шкірі, сонце на повіках... Не стримую посмішки. І зволікаю - ховати їх назад у шухляду, мої бурштинові намистинки. Нарешті, озброївшись кнопками, прикрашаю цим барвистим ворохом одну з наших дошок для оголошень.


Treasure Map board
"Маленьке сонечко радісно тицяє пальчиком в горнятко і впевнено говорить "кава". Захоплено перебирає кавові зернятка й нюхає їх. Й поривається молоти каву - сама-сама."

"Гойдалася під курячим дощиком. З кожним ривком - небо й сонце ближче."

"Радісно - під час прогулянок на подвір"ї показувати маленькому сонечку дерева і квіти. Піднімати повище - щоб понюхала цвіт абрикосів і вишень, потримала в долонях березові сережки й суцвіття бузку. Радісно - коли вона сміється й ляскає в долоні, помітивши тюльпани, кульбаби, свічки каштанів та іриси. Присідає й нахиляється роздивитись білий цвіт полуниці серед зелені, що обережно розсовую руками."

"Вандрували Містом й дивувалися кожному Його подарунку. Ось нам підморгнули дракони на контрфорсах. Ось на стіні - вірш Макса Фрая. Якщо на мить призабути скільки разів ми вже були тут, скільки ми знаємо про Місто - широко розплющеними очима можна побачити диво. "

"Відчула себе чарівницею: начаклувала іноземцям казкових стежок серед скарбів Міста. Раділа від їх захоплення, легкості та безпосередності.
Кіа, дякую за незабутній драйв)) Кролику, ти відкрила мені дивосвіт дитячого майданчика."


"О кінцеві станції метро та вагончики без кутових сидінь, безмежно дякую вам за можливість танцювати!
Дивовижно, як розповсюджується вогонь. Перебираєш струни гітари - вуух! спалахує вогник - й біжить, тече - елементами танцю, замальовками, ескізами прикрас, - крізь шкіру, крізь посмішку - світиться, бажанням славити дивосвіт, в тисячі обличь. Й обличчя людей навколо раптом - спалахують назустріч - посмішкою. Й може комусь стало вільніше дихати."



25 квітня - Камерний Великодній концерт від Звучі Дочі

"Танцюємо. Ось ти повторюєш за мною рухи своєї улюбленої макарени, маленьке сонечко, і вчишся стрибати.
Ось - я радію з тобою й вчуся танцювати в тебе - вільно, не задумуючись над правильністю руху чи довершеністю танцю. Зате - з повною насолодою від процесу. Нарешті падаємо на килим і заливаємось сміхом. Й коли ти цілуєш мене в щоку, й я відчуваю аромат твоїх пухнастих кучериків, я впізнаю шастя на смак."



"Після плідної роботи в студії можна й трохи повар"ятити. Зрештою, ніщо так не зближує, як вільно займатися спільним ідіотизмом^^"


"Грала на гітарі серед вранішнього парку, що стишено плив крізь море сонця".

"Колись в музичній школі я грала на ф-но "Романс" Марена Маре (французький гамбіст 17-18 с.) й страшенно в ньому кохалася. Сьогодні награла перший голос на гітарі))
А від чого ви не можете відмовитись? Що хотіли б спробувати? В яку мить відчуваєте щастя?


"(18 березня) Перші бруньки. Й весняні струмочки. Сиділи на березі озера. Слухали вуличних музикантів. Грали в піжмурки в парку."
За північ - мовчання. Й дотик музики між нами.


Meine liebe Frau Holle,
"дякую за подарунки.
За можливість радіти дрібничкам: теплому шалику і кумедним в'язаним шкарпеткам, горнятку гарячого чаю з імбиром чи кави з помаранчевим лікером. Й - сніжинкам, таким різним, дрібним, мов зоряний пил, схожим на квіти та зорі, таким великим, що можна розгедіти кожну пелюстку, пухнастим, мов пір"я...
За те що, коли пройтися кілька хвилин крізь снігові замети та віхолу видається ледь не подвигом, стає очевидно, що і хто дійсно має значення.
Дякую за те, що ти не вимагаєш подяки." (14 лютого)

(24 January) "Heading toward your main goal, recognize your small achievements in between.
...Plaster cast removed yesterday, I can't walk properly. And I dunno when I'll be fit enough to dance. Yet, I congratulate myself on the first dozen steps with a stick. I did it. I'll do the rest. Small victories are victories nevertheless, worth celebrating^^"
(22 January) "Tired of looking at the world from the bottom of the well? Seek the damn salvation! Turn on some really good piece of music and hit the floor. If necessary - literally. You know, folks, broken leg can be damn frustrating - and inspiring. See what you can make of it^^"



***
Щойно я завершила, до зали входить L. з тацею сніданку. Потягує каву й розглядає "намистинкову" дошку. Нарешті виводить крейдою згори - Take your treasures out of the box. (Не ховай свої скарби в ящик. Діставай-но^^ )

Мелодійна трель флейти вітру - перші відвідувачі. Вітаю вусатого дідуся з онуком років п"яти. Обнімаю lle Neste. Ділять з нами сніданок. Какао, зелені млинці з бринзою, цибулею і травами, сирники, кава. Спостерігаємо, як повертається L. Пришпилює до дошки фотографію й підписує "Стрий-Львів-Чернівці-Хотин-Кам"янець-Подільсьский".

- Давай залишимо ще листочків - якщо хтось захоче - поділитися скарбами, - кидає мені L. через плече, чіпляючи збоку блокнот, пачку фломастерів й купу кнопок та магнітів.


Несте розглядає дошку, хмикає й, пошукавши в наплічнику, чіпляє поруч з фото L. ще дві фотографії - з підписом "Щастя".
Малий спостерігає за нею - й, допивши какао, відриває листочок й бере кілька фломастерів. Разом з дідусем схиляються над листочком й згодом урочисто вішають на дошку. "Вчора ходили до зоопарку. Сьогодні поведемо маму - знайомитися з тигром" написано над смугастим звіром, химерним і милим.

***
Ввечері я роздивляюся дошку й радію новим листочкам. Зеленим листочкам, крізь які світить сонце. Розмаїтим намистинкам - дерев"яним, бурштиновим, керамічним, бірюзовим, бузкового скла, - які на очах складаються в слово "Щастя".


Ехала домой с тренировки, пошел ливень, вышла - и за минуту промокла насквозь. Идти под майским дождем - настоящее удовольствие (хотя прохожие, бегущие под зонтами, могли так не думать)). Вместо того, чтобы идти домой, завернула в сквер по дороге, прислонила сумку к дереву - и танцевала среди деревьев, импровизировала под Shiva in Exile, сначала просто в джинсах, потом еще и трайбл-юбку сверху надела, потому что только ее тяжесть позволяет прочувствовать каждую волну, каждый поворот. Потрясающее чувство. (с)

Я благодарен миру за то, что в моей жизни есть люди, которых я действительно люблю. Люди, с которыми можно под одной крышей пить чай и наблюдать как маленькое солнышко с упоением рассказывает о своих приключениях, ведь каждый день она раскрывает для себя новый удивительный мир. Люди, с которыми можно часами напролет гулять по ночному городу, наслаждаясь тишиной уснувших автострад. Люди, с которыми после бесед длиною в пол часа взбираешься по холмам просто потому, что ты так захотел. Люди, которым так хочется протянуть руку. Пить с ними кофе, улыбаться им, обнимать их. Любить их. (с)


Меня внезапно укусило творчество, и я с диким кайфом сотворила невообразимую хуйню из большой латунной пряжки, толстой цепочки и остатков красивого пояса, раздеребаненного на штуки-штуки. Сижу, любуюсь. (с)

Мы это сделали и это нереально клево. Мы написали и нарисовали матчасть по Лесу. (c)



Вчера вот например был чудесный грозный ливень с темным небом и всем таким прочим, правда не очень долго, я ожидала что быть может всю ночь будет идти....но эх... Ждем еще))) В окна заглядывают белые пушистые цветы и пернатые, кто-то уже даже с детворой))) Наша розочка цветет пятью красивыми и еще парочка в бутончиках не раскрытых))) А мы еще одну привезли бедолажку. Подрезали сильно, т.к. у нее как и у первой чернели стебли, и от ветвистого кустика остались две палочки с одним махоньким бутончиком, но надеюсь у нас она наберется сил и тоже поздоровеет как и первая цветунья))) И будет на подоконнике сад из роз, гортензии, мускариков и лаванды...ну и еще цитрусы подтянутся)))) А на кухне мини-огород ^^ (с)

Всю жизнь мечтала исполнить чью-то мечту - и таки исполнила. (c)

А ведь три года тому назад я и подумать не могла что второй раз буду ждать тепла что бы взять чашку чая и высунуть ноги из окна, осторожно касаться ступнями горячего метала на козырьке над дверью грея ноги весенним солнцем... (с) Хельга

Я колись про таке могла тільки мріяти - подорожувати удвох з коханим машиною, голосно підспівувати пісень з програвача, розглядати краєвиди за вікном, купувати придорожні червонобокі польські яблука і зупинятись, щоб попити чаю з термоса з німецьким шоколадом, а далі - дорогадорогадорога... Це все було насправді і це щастя розповідати про це в минулому часі. (c)



Одуряюще пахнут травы. Их запах смешивается с ароматом каштанов, боярышника и сирени, от этого воздуха кружится голова, как от золотистого яблочного сидра, и хочется сидеть до утра на одной из многочисленных киевских гор (необязательно даже лысой) и смотреть на огромную яичную луну, лениво убывающую после майского полнолуния, и далекие росчерки молний где-то на краю неба.
Грозовые тучи гоняются друг за другом по всему городу; там, где они сталкиваются, пешеходы стремительно разбегаются по укрытиям, пережидая короткий весенний ливень. Алый шелк на плечах намокает мгновенно, и город смеется - не только северному его брату любоваться тонкой мокрой тканью. Только если Чертоград предпочитал фиолетовый, то Змиево Логово больше любит красный.
В чаше смешиваются хмель, мед поэзии, солнечный, теплый виноград, терпкая мята, и легкая горечь полыни, сопровождающая любой ритуальный напиток. Что делают чудеса? Как и положено им, случаются.
"...и пусть никто не уйдет обиженным". (с)



Пофарбували шафи в студії в білий. Готуємо творчу платформу на Трипільське Коло.

Мне бы сейчас колдовать над глиной - косточки и дерево, земля, молочный обжиг бусин!
Ай, куда там. Море. Понимаешь - море за окном плещется, к подоконнику подходит. Натянула всякой мелочи - пуговицы перламутровые, ракушки, камень с дыркой, штурвал старый, стеклышки какие-то, железячки и жемчужинки... Я же только кулон хотела, маленький, на три подвесочки! Вот такусенький, крохотный, ну честно! - ну да, хихикает море. Хотела она. Знаем-видели. Доставай еще перламутр, вон в уголке завалялся, и парусник не забудь. И почеши вот здесь, ага, где волна. (c)


Ось тобі - водоспад Шипіт. Ходімо в кінці червня днів так на 6?
Слухаю Creedence Clearwater Revival. Спробуй Down On The Corner))



Maxima – Золота й небесна жінка (щойно зможу - вставлю музику)

Організаційне:
Якщо хтось з власників бурштинових намистинок проти їх оприлюднення і використання, я приберу його листочки з дошки. Сподіваюся, я нікого не образила.
Так чи інакше - ці слова вже проросли крізь мене - ірисами.

@музыка: Creedence Clearwater Revival

@настроение: sunshine through amber

@темы: щоденники, цитатник, ссылки, світлини, музыка странного сна, мистецтво тисячі дрібниць, галерея, Сорочье гнездо, Дай мне напиться железнодорожной воды, Афіша, The Cookbook of Good Mornings, Simple Warmth Toolkit

URL
Комментарии
2012-05-24 в 18:04 

Серая чайка Чарли
Кожне оповідання - мистецтво. Довершене, як чашка правильної кави.

2012-05-24 в 18:07 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Дякую, зірко))
За добрі слова. Й за намистинки світла на мапі моїх скарбів))

URL
2012-05-24 в 18:12 

Серая чайка Чарли
Та й тобі щиро дякую. Ой, треба тебе запросити в гості, будемо варити каву, пити і чаклувати. Давай, якщо хочеш, на вихідних?

2012-05-24 в 18:15 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Дякую. Може, в неділю?)

URL
2012-05-24 в 18:25 

Klod
"Если ты будешь верить в меня, я буду верить в тебя."(с)
Як же добре стало на серці, дякую!

2012-05-24 в 18:40 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Klod, я рада)
І Вам дякую - за коштовні записи)) Стільки чудесного можна дізнатися про Київ, Україну, вірші, музику.

URL
2012-05-24 в 21:54 

Птица синица
Красота никогда не давалась легко (с)
Llynn, спасибо за приветствие! :sunny:
И спасибо за пост ) Очень приятно было оказаться в такой компании )

2012-05-24 в 23:24 

Karolina Cienkowska
Trust your heart, and trust your story.
Спасибо) Чудо, правда) Столько счастливых людей и счастливых слов)

2012-05-24 в 23:47 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Птица синица, рада)
Давно хотілося поділитися "Класифікацією". Вона - дивовижна))
P.S. Колись серед каварняних книжок така обов"язково мусить бути.


Karolina Cienkowska, )) відкриваєш фленту й розумієш - скарби))
Це - маленька часточка, вічко на дверях в чудесний світ. Й крихти на порозі - приманити охочих))
Захотілося запам"ятати - і поділитися. Раптом ще хто знайде для себе щось цікаве))

URL
2012-06-07 в 21:59 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
URL
   

Каварня на розі

главная