17:08 

Autumn Charms: It's a Jam Day! Jam It Right!

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
В такую погоду, желательно жить вместе:
Ходить по квартире в носках и пушистых халатах,
На кухне готовить пирог и испачкаться в тесте,
В него добавляя орехи, изюм и цукаты...
В такую погоду желательно стать проще:
Принять теплый душ, вместе встав под горячую воду,
Забыть о диете и вечном желаньи быть тощей,
И в чай себе смело добавить немножечко меда!
В такую погоду желательно быть дома!
(Хозяин на улицу даже собаку свою не отпустит)
Добавить в пирог для пикантности капельку рома,
Добавь в любовь для пикантности капельку грусти...
В такую погоду желательно жить вместе!
И пусть за окном целый день вновь бушует ненастье,
Но этой погоде назло, вроде, в качестве мести,
Вдруг просто принять этот день как огромное счастье!
(с) Юлия Олефир
"Що я маю вам сказати... Лайно у нас справи, - з цими словами Ллінн повернулась від вікна до нас.
Цими словами починаються мої муки, дрібні та пришелепкуваті, бо саме мені - йой-йой! був би я знав! - це дівчисько примудрилось доручити говорити - і перекладати, з потаємних комірок пам"яті в дрібні намистинки слів. Й спробуй-но бодай крихту просипати!
Отож, за вікном йшов дощ, сірий, сирий і холодний. Йшов, гупотів, вар"ятив вулицями місяць без упину. Налякані мешканці принишкли по домівках і тихенько перекашлювались, похрипували і похлюпували носом, "Де ж вона, біс із нею, з-золота осінь?!" Здавалось, земля перевернулась - і після веселого літа враз провалилась на саме денце, в найчорніший закуток темної пори року. Так що багацько-хто опинився в становищі бабки-танцівниці. Танцюй-танцюй! А що поробиш? До зими ще ой як далеко. А літні запаси вже впийшли. Підчисту.
"Ти ж був тут раніше. Скажи, як вони готувались? Мали ж бути якісь ще запаси! Щось таке, щоб грітись взимку... - Ллінн вимогливо вдивлялась мені в очі.
"Ну-у... - я пожував губи. - Колись тут перетворювали літні спогади на медвяні намистинки. Вся каварня була прекрашена тими низочками і кісками. Відщепнув кіль, кинув в чай - й теплішає на душі, мов знов на літньому сонечку пригрівся, - я аж примружився від задоволення, пригадавши мерехтіння бурштинових намистинок - немов сонце бризнуло крізь листя. З ними холод дійсно здавався не таким пронизливим. Куди йому! Наготуєш краплинок сонячного світла, назбираєш теплих літніх спогадів, загорнешся в них, зариєшся, ще й друзів на підмогу покличеш - так щоб жодної щілинки не лишилось. Куди там протягам і холоду просочитися? Крізь міцний щит дружнього кола. Ех! було колись! вміли чарувати...
"Не вийде, - хмикнула Ллінн. - Не лишилось у мене спогадів, жодної намистинки. Літо тепер просочується крізь мене - наскрізно. Та й не лише літо. Має бути інший спосіб. Має!
"Це тебе так сильно непокоїть? - озвався Сова, попахкуючи люлькою.
Ллінн пригорнулась до нього, потерлась щокою.
"Те, що у мене більше немає спогадів? Та ні, не дуже. Це лише гра. Крім того... - й вона щось зашепотіла йому на вухо.
Еге ж! Якщо крізь когось тут і просочується час наскрізно і без сліду, то через Сову.
Варто було прочитати прінт на футболці цього худого усміхненого бороданя з тонесенькою ароматною люлькою - "За нез"ясованих причин кожна людина в цьому світі народжується з велетенською діркою прям в центрі грудей. Не те щоб вона створювала дискомфорт, але все-таки якось негарно вона виглядає. Тож люди постійно намагаються чимось її заповнити. Хтось заповнює її релігією. Хтось купує кіпу речей. Дехто навіть інших людей намагається туди запхати. Я залишив свою порожньою, тому що помітив таку прикольну штуку: якщо бігти назустріч вітру, з дірки лунає прикольний свист" - у мене більше питань не було. Жодних.

"Має бути спосіб, - повторила Ллінн голосно. Тепер вона очевидно говорила для всіх. - Такий собі простий людський рецепт ща... Варення! - вона голосго розсміялася і повисла на шиї Сови, мотляючи ногами.
"А? - не встиг я докумекати.
"Ну то я на ринок, - Сова чмокнув її в щоку, накинув куртку і зник.
"Що а? - Ллінн скорчила смішну пику. - Варення ми будемо готувати, ось що!
"А будьте такі ласкаві, мила пані, поясніть мені, з чого ви будете його готувати. Не сезон-с.
"Знайдемо. Не повіриш, скільки ще варіантів є. Банани, лимонний та апельсиновий джем. Яблука.
"Так вони цілий рік свіжі є.
"Так то ж варення! І джем! Хіба ти не розумієш? То ти з нами?
Судячи з інтонації, це було риторичне запитання.
Тож я просто пішов за нею на кухню.
Ллінн відсипала кавових зерен, потримала в долонях, понюхала.
"Говори, - прошепотіла.
"Що?
"Що ти пам"ятаєш про це літо? Що ти побачив тут, у каварні? Що ти побачив - п"янкого, мов аромат трав і квітів, медвяно-золотого, мов сонце, неозоро-синього, нестримного, солодкого, гарячого? Що?
Я відвернувся від незмигного погляду розширених зіниць, хмикнув.
"А хто такий хотів стати прозорим, мов вітер? Хто такий надумав не ховатися від листопада в теплому гніздечку? Передумала, краля? В спогади вирішила заховатись? Та ще й в чужі.
"Не верзи дурниць, - Ллінн відмахнулась. Заторохкотіла кавомолка. Запахло свіжозмеленою кавою. - У мене спогадів як не було, так і нема. Сам знаєш. Не бачу я - куди їх притулити, до якого діла? Тим паче, все так - плинно. Випадково. А от що буває з домом, про який не піклуються, який не ладнають на осінь, я бачила - і не раз. Я може і вийду в листопадове коло вихорове, чом ні. А каваня як? В таку негоду? Погниє. Відсиріє. Вихолоне. А гості як? Не годиться. Не верзи дурниць. Краще - говори. Вона є. Каварня на розі. І вона тебе слухає.
Цукор тане на денці турки, змішується з лимонним соком і прянощами. Насипати кави. Залити холодною водою.
Я це вже бачив. Я вже стільки разів бачив, як ти готуєш каву, Ллінн.
Щойно підніметься пінка, долити трошки холодної води. Щоб осіла гуща. І видушити свіжого імбирного соку. Саме зараз. В жодному разі не варити імбир. Якщо ви хочете насолодитись пряним смоком та ароматом.
Вдячно приймаю горнятко й дослуховуюсь до відтінків лимону та імбиру.
Коли Сова повертається - з лимонами, апельсинами, бананами та мішком цукру, Ллінн як раз наливає новим гостям какао з пряженим молоком, шавлію на молоці, імбирний чай. Тут, на кухні, щоб не відволікатись від приготування крем-супа з гарбуза та квасолі.
"Йой! А ми як раз джем зібрались робити. Лимонний та помаранчевий.
"Здорово! - гостя примружуєтся від задоволення. - Варення! Ммм.
"Приєднаєтесь? - усміхається Ллінн.
"Питаєш? - сміються гості. - Авжеж! Залюбки!
Сова усміхається і запалює свічки.
"А доки варенька варитиметься, можна баночки прикрасити. Прикольно ж!
Спогадів у вас немає? Не знаєте, як попередні утримувачі каварнею опікувались? Авжеж! У вас і так непогано виходить, малі. При-род-ньо! Чи може то просто сама Каварня краще знає, як треба.
Чи не тому Ллінн змінила свої штанці-мілітарі на барвисту брунатну спідницю та шаль? Чи ж вона знає, як схожа зараз на ту, хто порядкував тут раніш? Яку я влітку так силувався знайти в цьому засмаглому дівчиську в ношених чоловічих штанях, з оголеним животом і привітанням Aloha, foa!
Ти хочеш пригадати солодкі миттєвості літа? Ти мене слухаєш, Каварня?
Зачекай трохи. Я лише допоможу приготувати суп і знайду нарешті слова."

З любов"ю.
Один з поціновувачів


Гарбузово-квасолевий крем-суп
Потрібно: часник, спеції, гарбуз, квасоля (з консервованою швидше)
Наливаємо в каструлю (краще з товстим дном) трохи олії, вичавлюємо часник, додаємо спеції (чорний та червоний перець, щоб екстрагувалися в олію). Висипаємо нарізаного шматочками гарбуза, тушкуємо-присмажуємо під кришкою - з незначно! кількістю води. Коли гарбуз стане м"яким, додаємо варену квасолю (в цьому випадку використала консервовану), пряні трави (сушений базилік, кріп, майоран, орегано тощо, різні суміші). Варимо разом 1-2 хвилини, за допомогою блендера подрібнюємо в пюре. Додаємо вершки і варимо ще 2 хвилини. Все! Можна додати подрібнену зелень, свіжий сік імбиру, сухарики. Смачного!


Усі бажаючі запрошуються в гості до Каварні на розі - на приготування варення та консервації (планується лимонний, помаранчевий та банановий джем; крім того, приймаються пропозиції), а також прикрашання баночок для варення, посиденьки-поспіванки й навіть гру на фортепіано та гітарі в процесі. Пропозиція діє кожного дня до кінця цього тижня - потім за домовленістю. Каварня відкрита за адресою: висилається умилом

P.S. Вітаю нових відвідувачів Каварні. Смачного!

@темы: музыка странного сна, кав'ярня, галерея, The Cookbook of Good Mornings, Autumn Charms

URL
Комментарии
2013-10-02 в 17:31 

Janusz Cienkowski
Uwaga! Dobry pies, ale ma słabe nerwy.
за каким там там адресом все открыто?

2013-10-02 в 17:44 

Серая чайка Чарли
Я дуже-дуже хочу, певно. Як не дивно. Логово Змієве... це так символічно ^_^

2013-10-02 в 17:48 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Imaja Neste, давай) у мене ще була думка якихось соусів закрити і в"ялених помідорів - якщо вже сезон фруктів-ягід минув. Які пропозиції? (Ну, і банани можна повторити:))

URL
2013-10-02 в 17:49 

Серая чайка Чарли
Я б скоріше була свідком, в мене руки не з того місця. Але подивлюсь. Може, фундатором частини продуктів.

2013-10-02 в 18:02 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Imaja Neste, буду вдячна, якщо ти купиш продуктів (наприклад, 1 кг уцінених бананів в Форі або АТБ та 1 кг цукру). Гроші є. Я їх одразу поверну.
А відтак можна буде щось почарувати:)
Дякую)

URL
2013-10-02 в 20:37 

Птица синица
Красота никогда не давалась легко (с)
Хорошая история ) Немного теплее стало )

2013-10-02 в 22:16 

Арсин
Не цапля, не зебра, не мишка, Не мамонт, не кобра, не гусь, Я зверь очень редкий - Котишка, Я в сказочных джунглях вожусь.
Llynn, оу, а вот и пропажа :-) С возвращением! Твоих тепло-вкусно-ароматных постов не хватало.

2013-10-02 в 23:01 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Птица синица, Арсин, шкода, що ви далеко. Була б дуже рада вас бачити на варенько-посиденьках :)
До речі, які у вас побажання до меню? (про що цікаво буде почитати?)

URL
2013-10-02 в 23:04 

Арсин
Не цапля, не зебра, не мишка, Не мамонт, не кобра, не гусь, Я зверь очень редкий - Котишка, Я в сказочных джунглях вожусь.
Llynn, ну, я не так уж и далеко :-))
Пиши как пишется, для меня этого довольно

2013-10-02 в 23:16 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Арсин, мрррр) може якось перетнемось.
Мені наразі майже і не пишеться. Є кілька "заборгованих" постів, ті самі "Листи на той бік". А потому - я не знаю, чим ще пригостити. Відтак і питаю. Може в тебе є якісь улюблені страви? Побажання до меню? Що, що хотілося б дізнатись? Щось новеньке, що хотілося б тут спробувати? мрррр)

URL
2013-10-02 в 23:48 

Арсин
Не цапля, не зебра, не мишка, Не мамонт, не кобра, не гусь, Я зверь очень редкий - Котишка, Я в сказочных джунглях вожусь.
Llynn, осенняя жизнь, пироги с яблоками, блюда из тыквы, маленькие осенние радости, горячие напитки без алкоголя, истории про счастливых кошек - как-то так :-))) Мррр!

2013-10-02 в 23:51 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Арсин, :kiss: дякую

URL
2013-10-03 в 15:59 

Птица синица
Красота никогда не давалась легко (с)
Llynn, и я просто рада видеть тебя в ленте ) Мне нравятся эти истории про кофейню и посиделки, разговоры ни о чём и одновременно о самом важном, мне нравится идея прогонять дурное настроение/неудачи/плохую погоду при помощи простого бытового волшебства - варенья, тыквенного супа или чашки кофе с пряностями. Ну, и просто мне нравится твой стиль письма, и я буду рада, если записей станет больше.)

2013-10-03 в 16:29 

Серая чайка Чарли
Сахар. С меня. Все равно надо )

2013-10-05 в 01:15 

Karolina Cienkowska
Trust your heart, and trust your story.
О, ты снова тут )) Приятно тебя читать, пиши еще - хоть про рецепты) А где ты сейчас живешь?

2013-10-05 в 14:42 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Птица синица, :kiss:

Karolina Cienkowska, дякую)) там же, куди і переїхала минулої осені) квартира твого рольового дитинства))

URL
   

Каварня на розі

главная