Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust

Лід на каналі крихкий і жовтуватий, а в проталинах вже плюскаються качки. Клубочиться туман, такий густий та білий, що, здається, на ньому можна прилягти - як на перині. Лиш де-не-де крізь нього пробиваються арки мостів - з нізвідки в нікуди. І тріпочуть в мареві вербові коси.
Вогко. Але льолі! - як тепло. Так що раз-у-раз скидаю шалик - й вітер заплутується в косах, мокрих і важких. А відтак знову - в домашнє тепло і затишок, до імбирного чаю, трав"яного взвару, пряних рагу і барвистих клубків ниток. До медвяного світла свічок та теплих обіймів.
Тотам, в теплі та темряві, маленькими крочками твориться, пробивається, жевріє - барвистий шалик, лялечка-мотанка, розсада зелені та ідей. А Сова турботливо облаштовує парник в старий шафі.
То тільки здається, що взимку все мертве. Взимку - все глибше. В землі, там, де коріння.
...і цінніше. Кожен прояв тепла, любові і турботи...

А колесо знай собі крутиться. І якось так зіткалося, що в ніч повороту палахкотіли свічки в мальовах синіх скляночках, тушкувалось пряне рагу з сирним соусом, співалися мантри і котячі дуети, перебирались намистинки, нитки, насіння та плани. Що в гості завітала полум"яна Гатта, Чорна Кішка, Що Гуляє, Як Сама Собі Знає. І рудий, тонкий, мов промінчик, Лисиця...
Так зіткалося. Не я. І не мною. Так зіткалося. Так, як є. Om Tat Sat.

***

"...был ветром, на ивы ветвях игравшим..."
Вчимо уроки, знову і знову, майже те саме, але водночас кожного разу глибше.
Чи ж давно то було, коли здавалось, що вся суціль - туман, в очах води по вінця повік? Коли прийшла до каварні вчитись кропіткої роботи - низати бурштинові намистинки, збирати мед світла, як бджоли - крапля до краплі?
...витягнулась вербовими гілочками та й скинула листя. Й знову - прозора й гола. Так, що наскрізно можна дивитись на місяць.
... і знову рвучка і мінлива - як візерунок вітру на воді, як туман і краплі дощу.
А слова - слова загубились, слова, відчуття і миттєвості проходять наскрізно - не залишаючи слідів. За вітром.

До чого я? Мабуть, до того - що здоровий спосіб життя - це той, який відповідає конституції, тотому неповторному поєднанню тіла й душі, яке має кожен, його потребам і можливостям, може виявити найкращі риси і збалансувати недоліки.
І треба навчитись - балансувати. І облаштовувати свій побут таким чином, щоб не надривати тіло.

@темы: галерея, щоденники, музыка странного сна