03:25 

Simple Warmth Toolkit: Spring's Coming

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust

Оглядаючи порожнє темне приміщення каварні, вже вкотре думала повісити табличку "CLOSED".
Ми з нею спорожніли й захололи. В кількагодинному судомному перегляді новин, в сльозах, хрипах і безпомічності. В убивчій безпомічності.
Я рада, що знайшлися ті - інші, що працювали в надлюдських умовах, давали їжу і питво, одяг і прихисток на ніч...
Я рада, що впорались. Без мене. Доки я спала.
Я не маю - наразі - відповіді на запитання, чому за тоті найтемніші місяці року живою - ЖИВОЮ - я себе відчула заледве рази зо три. З незнайомими такими рідними людьми, з якими розвозили ліки та стояли на нічному чергуванні в лікарні. Коли дні через три зрештою визріло і вирвалося - і розплакалась, не від відео і фото, від простої свічки, запаленої в холі школи. Та ще, може, коли стелила спати Гатті та химерному дредастому майданівцю з Мурманська, коли збирали сміття на Замковій... Коли ковзаючи в грязюці, затято дряпалась на гору - до зарева понад містом, - вартувати вогнище, в якому корчилась і зникала потворна пика...
..."не дай спати ходячому/ серцем замирати/ і гнилою колодою/ по світу валятись/ а дай жити, серцем жити/ і людей любити..." -
обпікає кожне слово, що так випадково - і ніколи не навпаки - трафилось з необхідності провести виховний захід з нагоди 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка. Отакої, діточки, трапляється і входить в серце. І не дуріть ні себе, ні інших. Когось зачепить, когось - ні. Шукайте тих слів, що проймуть саме вас...
Отакий-то виховний захід...
...я й досі не знаю, чому так склалось...

А в місті весна, з полуденною теплинню і вранішнім бузковим маревом...
А в Центрі сучасного мистецтва М17 на Горького 104 до 17 березня проходить художня виставка "Вогонь любові. Присвята Майдану."
А в Мистецькому Арсеналі до 10 березня триває "Шевченкоманія".
А в "Циферблаті" хендмейкери провели зустріч-обмін різним-корисним. А наступна може бути 9го або 16го березня. Подробиці тут
А ще закликають виходити на суботники. І можна ще, думаю, допомогти на Майдані.
А ще я буду рада бачити вас в гостях або піти разом на прогулянку.

Тож поверх таблички CLOSED я нашвидкуруч вимальовую ВЕСНА ПЕРЕМОЖЕ.



А я завершила шалик і сидушки на підвіконня. І мобіль для маленького Яромира. І хочу вірити, що весна переможе і ми впораємось.
А в коментарях кілька фоток з посиденьок, що припали ще на Імболк.

@темы: щоденники, світлини, мистецтво тисячі дрібниць, майстерня, галерея, Афіша, Simple Warmth Toolkit

URL
Комментарии
2014-03-08 в 03:34 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust







URL
2014-03-08 в 03:37 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
Безмежні кольори світу і їхній танець, що здатний зупинити час на мить. Танець від якого все завмирає навколо і дихати стає так солодко. Повітря гірських річок і лісів п’янить, морських берегів і хвиль захоплює, а свободи зводить з розуму. Лише бачити, чути та відчувати всю красу всесвіти і не передати її жодними словами.
Очі такі дивні, чарівні, безмежні. В них весь світ, зіниці нагадують половинки земної кулі, в кожних свій колір життя. Мов сонце вони сяють коли щасливі, та як загублені ліхтарі в темноті коли нещасні. Які вони очі? Все поглинаючі, все видющі, мудрі, казкові. Вони розкажуть все, що бачили, що пережили, не потрібно слів, достатньо одного погляду і тоді відкривається душа людини. Важко приховати ці два кристалики які мерехтять до останнього подиху і навіть після смерті вони дивляться кудись туди у далечінь, завмерши на якійсь зірці у небі. Можливо у кожних очей є своя зірка яка у ночі освітлює їм шлях бачення всесвіту. І ця зірка ні що не інше як наш зв'язок з безмежним простором світів. Якщо наш погляд згасає тут, то може десь там у іншій галактиці загорає, а якщо зірки це і є наші очі які дивляться на нас, а ми дивимось на них і не знаємо, що там ми також є. Можливо в них живе наша душа і прихована наша сила.
(з листа, написаного перехожим на вікні каварні)

URL
2014-03-08 в 05:32 

Llynn
All we are is dust in the wind. Stardust
В память сотне погибших на Майдане

URL
2014-03-09 в 00:54 

Karolina Cienkowska
Trust your heart, and trust your story.
Хорошо бы каварня не закрывалась никогда ) Зима была нелегкая, да. Но весна уже пришла. Будет легче.

   

Каварня на розі

главная