All we are is dust in the wind. Stardust
Тут будет текст. Потом. Когда головная боль станет не критичной. Когда я найду слова. Для того, что больше похоже на фильм. Правильные слова для раскадровки, для работы осветителя, оператора, звукача.... Потом. Ведь правда?


...and Placebo. In my ears. In my head.
Highways. And beach-houses. And Circus Disco.
Protect me from what I want.
And suicide is painless.
And all the drugs in this world wont save me from myself...
...again.

Фрагмент
читать дальше



@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: rough-drafts, музыка странного сна, Із зошита, що потрапив у зливу, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сюита

All we are is dust in the wind. Stardust
Для себе - скопіювала цікаві пости  tes3m та  Милорд_Фортунат. Вельми вдячна їм за підбірку.

30.06.2009 в 21:54
Пишет  tes3m:

Мужское танго.
Когда мне объяснили, что танго первоначально было мужским танцем, мне стало интересно посмотреть, как оно выглядело тогда. Нашла лишь современную стилизацию.

читать дальше

URL записи

22.07.2009 в 18:40
Пишет  Милорд_Фортунат:

Для танго нужны...
читать дальше
URL записи

en.wikipedia.org/wiki/Tango_(1998_film)

@темы: ссылки, музыка странного сна, комірчина, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо

All we are is dust in the wind. Stardust
Хочу поделиться причудливым узором чужой сказки.
20.07.2009 в 06:27
Пишет  CaerRynn:

История о том, как народы Элинора потеряли и вновь обрели искусство каллиграфии
"не любо - не слушай, а врать не мешай"

URL записи

@музыка: Kings of Convenience - I Don't Know What I Can Save You from

@настроение: cloudy pearl

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, библиотека, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust
Тайники ликованья

Загляни в тайники моего ликованья,
Я живу между двух твоих рук.
Отвернись, я стесняюсь узнать эти тайны,
Тайнознание - участь старух.
В дырки времени сыплется солнечный ветер,
Обветшала обёртка сих дней,
Нынче платье реальности - драные сети
И мы страшно запутались в ней.
И смеются секунды над глупостью стрелок
Словно свежий узнав анекдот.
Мы, гуляя над бездной, букашечно мелки,
Изо рта не надышимся в рот.
Расстегни свои рёбра, там птица томится,
Бьётся, встретиться хочет с моей.
Мы на плоть нанесли свои белые лица
И считаем - так Богу видней.
(с - Ольга Арефьева)
www.ark.ru/ins/pocherk/poems.html
www.ark.ru/




@музыка: Ольга Арефьева

@настроение: serenity

@темы: ссылки, музыка странного сна, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, библиотека, галерея

23:41

All we are is dust in the wind. Stardust
18.07.2009 в 09:08
Пишет  Foruvie:

Сиюминутное
Пусть сегодня будет так, как всегда:
Утекает в море вода, каждый колос полон зерна.
Круглая чашка – марево трав, мятный туман.
За окном опадает клён и плывут облака.

В маленькой жизни моей неважны перемены:
Только имеют значение плед, шоколад и беседы,
Улыбаться морю и ловить в волосы тёплый ветер.
И чудится мне иногда – я пылинка в руках у вселенной.

В голове моей звонко от бестолковых мыслей,
От печали, что день ускользает, от нежности глупой.
И хочется постоянного: ненавязчивого уюта
С садом, где тает смола и где падают листья.

Грёзится мне, что мою смешную, неловкую жизнь,
Полную бисерных слов и каких-то нелепых историй,
На ладони своей горячей, храня от страха и боли
Держит кто-то мне незнакомый, кто выше.

URL записи

@настроение: serenity

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць

23:33

All we are is dust in the wind. Stardust
18.07.2009 в 17:26
Пишет  Klod:

Борис Херсонский

Не стой у порога, пришедший издалека.
Никто никому не откроет как ни стучи.
Тем и хорош маленький истинный свет светляка,
Что никому не укажет путь в летней ночи.

В теплой на ошупь густой, бархатистой тьме
Мы, ушедшие и бесплотные в рост встаем.
Не бойся нас. Просто ты не в своем уме,
Верней, не только в своем, не столько в своем.

URL записи

@настроение: serenity

@темы: маргіналії, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, Сорочье гнездо, библиотека

23:55

All we are is dust in the wind. Stardust
"Печаль убывает не потому, что умирают другие, а потому, что что-то умирает в тебе самом. Нужна большая жизненная сила, чтобы поддерживать неизменным собственное "Я" хотя бы в течение нескольких недель. Его друг не забыл бедного Альфреда. Но он соединился с ним в смерти, а его наследник, сегодняшнее "Я", хотя и любит Альфреда, знает его только по рассказам другого. Это нежность из вторых рук".
(с - Марсель Пруст)


@настроение: Lost in funhouse

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, Сорочье гнездо

07:36

All we are is dust in the wind. Stardust
«Великое создается не одним только импульсивным действием, но и соучастием множества вещей, которые были приведены к единому целому... С искусством, как и со всем остальным: великое не является чем-то случайным, но должно быть создано упорным волевым напряжением».
(с- В. Ван Гог)

Спасибо  tes3m за информацию
tes3m.diary.ru/p69122267.htm


@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust
Пишет  Night:
16.07.2009 в 04:21




читать дальше

URL комментария

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сорочье гнездо, библиотека, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust
Струмінь гарячої води у скроню. Струмінь гарячої води - болісно напруженою спиною. Ш-ш-ш...
І філіжанка кави з бадьяном.

Храм Реехаані в Люмері - на іншому боці Місяця. У кам'яних долонях - прозора вода. Струмок. Зело. Мереживо гілля. І небо над головою. Panis angelicus fit panis hominum.

Ще одна ніч. І райдужні уламки у кожному ковтку.
...Дощ дріботить. Мансарда-"курник". Віконечко. Свічка. Пальці простягнутих рук ледь торкаються один одного...
...Кава. І примарна цигарка. Слова відчуваються спинним мозком. І болісно видряпуються на папіпці у тьмяному сяйві місяця. "Червоним на білому". "Мамо, ти казала, не можливо побачити мить, коли розкривається пуп'янок. Мамо... Червона квітка вибухає у грудях. Гар...но... мить-постріл. синє небо Каліфорнії. білий хітон-простирадло. червона квітка. Liberté, Égalité, Fraternité." "Завжди залишайте останню струну."
...Якось ми зустрічатимемо Новий рік у вовняних шкарпетках (я обов'язково зв'яжу нам кілька), тулячись один до одного і потягуючи запашну домашню каву.
...Давай постоїмо на балконі. Подивимось тишу. Ти цілуватимеш мене у скроні - там, де болить. Слухатиму твій голос наче плюскіт хвиль.
...Дерев'яна стійка. Аромат кави. Captain Black Cherry. Little black dress. Fancy a dance? Руки, що вміють зцілювати, вміють і вбивати. Ледь торкайся губами тоненьких пташиних ключиць. І не дивися мені в очі. І не думай про... завтра? Просто танцюй. Ще кілька годин до світанку. "Я не плАчу, я плачУ" (с).
...Холод. І протяги. Антураж аля "Падіння дому Ашерів". Традиційний сюжет про мертву наречену. Зіграймо в карти на його душу? Зіграймо, Біла Панно. Так боляче бути нічним метеликом, нічним метеликом з ніжними крильцями - хоч зараз до рани прикладай, - битися в колі світла і горіти - серце-ліхтарик, made in China.
...Між стовбурами дерев ледь блимають зеленкаві вогники. Мелодія для флейти. Це ельфи танцюють при світлі місяця. Тсссс... Не поруш чари. Пірнатимемо у зоряне море. Дихатимемо на повні груди. Один ковток на двох.

у ночі є чарівні рукавички
шовкові зовні.
та сталеве нутро
на ранок хворіють
лущаться червоним пилом.
тільки сліди на шиї... завжди залишаються

(с - Llynn)

Наши демоны - мы сами.




@музыка: Dire Straits - Telegraph Road

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: маргіналії, rough-drafts, Із зошита, що потрапив у зливу, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сюита, мистецтво тисячі дрібниць, На іншому боці Місяця

02:24

All we are is dust in the wind. Stardust
Shit! Wanna a cigarette, a coffee, a wiskey and an old good car... Get outta here, take a jacket, borrow - nice words, huh? - a car, and... Fancy a joy ride, honey? Nope, 2 much afraid to lose control, this girl. Red light. Danger. Take some pills and go to bed, girlie. 2morrow gonna be better. If it'll come. Promise to bring yr body back S&S. Nope? Hell with u, ass! I wanna have real good time at your expense. Makes u mad, huh? Wanna go get some nice girl with bubbies and light fingers, and tounge. God bless the tounges of the call girls and by-the-road girls! Amen! Could you possibly be so kind as to let me use your phone? To make some private call. What wud u do to stop me? What can u?
Shit! Like a log in my eye! All fun's gone... Bitch! Does it make any diference for you? To prevent a good guy from having some fun.
Fuck! No cigarettes. No alcohol - but for some meds. What the hell of a house have I got in?!

Bye-bye, sweetie! Shall I promise to bring u back, oh, yeah, yr body back?
Have a good time 2night. Sth like...

One mad girl from Saskatoon eats her out with silver spoon!

Like this one? Oh, no silver spoons? Pity!

Bye,
Your Jack

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: Із зошита, що потрапив у зливу, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Сюита

01:19

All we are is dust in the wind. Stardust
The fundamental sign of absence of cultural permission is the lack of words in the language of the dominant culture which would suffice to describe an experience. - Anthony Temple

@темы: МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник

01:10

Who's here?

All we are is dust in the wind. Stardust

@настроение: с водоразделом между реальностями, проходящим по переносице...

@темы: ссылки, комірчина, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, библиотека

14:46 

Доступ к записи ограничен

All we are is dust in the wind. Stardust
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

12:25

All we are is dust in the wind. Stardust
14.07.2009 в 03:58
Пишет  Karolina Cienkowska:

There is no agony like bearing an untold story inside you (c)


URL записи

"Однажды внутри меня завелся зверь. Он свил себе гнездо у меня под грудью - на ладонь выше живота. [...] С тех пор я, от округлого изгиба до острого угла каждой буквы, прочувствовала роковую фразу "Можешь не писать - не пиши!". И поняла: пока написанное на бумаге кажется тебе безобидным отстраненным текстом, это означает лишь то, что ты не сумел постигнуть его смысл. Понимание приходит, когда каждое слово, каждый слог, каждая буква врезается тебе под кожу, как заноза. И слово "можешь" - жжет, хотя мягкое "шь" немного сглаживает изжогу. "Не писать" - похоже на след смазанной ссадины, а "не пиши" - звучит, словно жестокая насмешка. Я не могу не писать. Если я не буду писать, зверь выжрет меня изнутри."
(с - Лада Лузина)


"Запертые звуки трепыхались и бились о тонкие стенки черепной коробки - стайки бабочек или птиц ("Им здесь не место!") - и не в силах пробить скорлупу падали замертво, серым тряпьем на дне зрачков. Она боялась смотреть в глаза: что если люди увидят остекленелые-бусинки-распахнутые-клювы-пыль-и-потроха сквозь толщу темной воды."

Ее сшили из бархата и шелка. С мягким наполнителем - "Теперь с приятным клубничным запахом!". Выпотрошили и выбросили все лишнее - железное, опасное и неудобное, острые закорючки букв и нот, непонятные сочленения звуков.
"Только сегодня и только у нас - Хорошая Девочка по сходной цене! Новая усовершенствованная модель!
(с - In retrospect. Llynn. 20... )


@настроение: Rainy Day - True Scottish Weather

@темы: Із зошита, що потрапив у зливу, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, архив, Сорочье гнездо

22:44

All we are is dust in the wind. Stardust
Смертельна страсть во тьме ночей
Для струн души певучих,
Мне больно от твоих очей,
Огромных, тяжких, жгучих...
(с - Михай Эминеску, "Лучафэрул")


читать дальше
(с - Мирча Элиаде, "Девица Кристина")


lib.aldebaran.ru/author/yeliade_mircha/
www.koob.ru/mircea_eliade/

 Эльже,  tes3m, Фогель, wilkommen!


Душный день, тяжелый, мертвый. Небо - низко, давит серым брюхом. Темным, опухшим. Никак разродиться не может. Да, видно, мертв ребеночек-то, сгнил ребятенок, пуповиной задохся... Порвалось брюхо - только не видать ливня. Меленький дождик. Не напьешься. Стоячая, тухлая вода...
Рассказать бы легенду о Радуге. Девице Радуге, ткачихе, мастерице парусов. Крылья птиц дарила им Радуга, чтоб нашли дорогу домой.
О Засухе с желтыми стопами и мелкими зубами. И 12 ее дочерях. Меньшая - в суме попискивает. Закрутила, заплела все дорожки Засуха, спутала нити-клубочки да зеленые травы. И задохлось дитятко пуповиной в небесном брюхе. Семь ключей серебренных от вод небесных. Только вода стоячая. Цвелая. Мертвая. Жаба на ключах сидит.
О женщинах, что кормили грудью кволых дочерей Засухи. Молоком и кровью. Припадали люди к земле, прорастали белесой травой, осыпались песком.
О ноже каленном - в небесное брюхе. Хороша кровь небесная = землю напоит, травой прорастет. Хороша, да не та.... С гноем.
О нитках да иголках. И Радужных парусах. Семь ключей серебренных в землю бьют - воды отворяют. Поднимите лица умытые - радужные паруса в небе заместо бинтов. Взмахивают птицы крыльями - пробуют - домой возвращаются.

... Ливень. Упругие струи в лицо. Наконец-то.

@музыка: Bukarester Tango

@темы: ссылки, rough-drafts, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, библиотека, На іншому боці Місяця

All we are is dust in the wind. Stardust
12.07.2009 в 23:43
Пишет  Karolina Cienkowska:

Сегодня болеющую меня приходила морально поддерживать названная дочка  Llynn, принесла чудесных печенек, выпечку с яблоками и кубинскую музыку )) Мы разговаривали о бусах, рассматривали привезенные из Крыма камни, мечтали о совместной мастерской и просто уютно пили кофе. Вообще мы хотели его сварить сами, но кухню заняла мама, и, чтобы мы не отвлекали ее от чтения Агаты Кристи, она сама сварила нам кофе за две минуты %) Сразу видно, что когда-то она была кофеманкой со стажем - получилось так вкусно, мне еще учиться и учиться до нее. Она даже не смотрит, когда готовит. Для меня приготовление еды пока что напоминает священнодействие, где все делается медленно и постепенно) Еще больше - если я делаю чай или горячий шоколад. Мы с Ллинн весной его варили вдвоем, как зелье, а потом поили наших мужчин )
Вообще у нас есть мечта на двоих - открыть кофейню. В Киеве нет настоящей кофейни, такой, как на Западной Украине, чтобы там был действительно хороший кофе и вкусная, не однообразная, выпечка. Готовить бы по рецептам начала прошлого века, когда пирожные не были одинаковыми кусочками бисквита с желе, фруктами и сливками из баллончика - нет, настоящие торты, струдели, рулеты, печенье, кексы, десерты, для которых нужно вручную растирать желтки, готовить крем на водяной бане, резать цукаты. И чтобы витражные окна, фонарик у входа и столы темного дерева. И горячий шоколад в маленьких чашках, с пышной шапкой настоящих сливок) А мы бы сидели за стойкой, плели бусы и рассказывали посетителям сказки.
Вообще есть что-то правильное в том, чтобы сидеть вот так рядом, мечтать о всяких вещах и слушать, как за окном барабанит дождь - почти в такт кубинским ритмам. И добавлять в свой незримый вишлист очередной пункт из искусства тысячи мелочей, которыми нужно овладеть. В моем понимании это правильная дружба - когда вам есть о чем поговорить, и когда вместе вы становитесь лучше, чем-то делитесь, учитесь друг у друга. Немного солнца в чашке чая)
Я давно хотела здесь сказать, как я ее люблю. И как рада, что у меня есть вот такая маленькая семья, и что Ллинн - ее часть. И что с ней можно часами сидеть на ее кухне и пить мятный чай, и говорить обо всем, или просто встречаться в коридоре иняза и ободрять друг друга перед очередной битвой на учебном фронте, или даже идти вместе до метро.

URL записи

@музыка: Buena Vista Social Club - Chan Chan

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust


Спека. Курить. Автобус трясеться розбитою дорогою. У власному ритмі. Наче заворожує духів дороги. Шкода, що старий. Голос порипує, підводить. Не ті вже суглоби, щоб викидати колінця...
Мимоволі ловиш ритм, прикривши стомлені, червоні з безсоння, очі...
Густі, прогріті запахи. Цукати, кава, випічка... Везу ліки. Для Пані Дев'яти Ключів.
Сир. Цибуля. Піт і цигарки.
Бабусі і бабища поправляють барвисті сукні і платки. Поважно мовчать.
Може, це достойне похитування сивими головами також покликане допомогти старому автобусові умилостивити духів дороги?

Спека вибухає. Небесне черево репається і проливається рясним дощем.
Прадавній алфавіт - дощові краплини - накладається на примарні старі будинки, худорлявих смаглявих дітей в дорожній куряві, бабів на плетених стільцях у затінку веранд, собак і сурйозних чоловіків, що поважно спльовують тютюн у пилюку.

В незнайомому районі покладаєшся на нюх не менше, ніж на мапу... І, звичайно ж, на браслети і намиста, амулети і брязкальця... Що супроводжують кожний танцюючий крок. Виплітаєш добру стежину.

Очі кориці. І шоколаду. І живого дерева гітари.
Спеції. Запашне м'ясо. Коржики з цукатами і шоколадом. Духмяний чай. І кава. Вівтар Гайї. Якомога ближче до неба.
Низатимемо розмови, мов рядочки дрібного бісеру. У гранях - раптовий спалах моря. Чи дощу. Відблиск посмішки у хвилі.
Перебиратимемо зерно. Пісок. І бісер. У долонях вони змішаються.
Краплю кави з перцем. Краплю гарячого вина. І краплю поту зі смаглявого плеча.
Розпашілі у танці - піняться довгі спідниці, тінькають брязкальця, хвилями ходять руки, змахують чаячими крилами, відбивають ступні серцебиття, звиваються змії на плечах і зміії вколо стегон, чарівні коштовні пояси. Стилет і троянда між бронзових грудей. Дев'ять Ключів при поясі.
Дай мі дрібку гарячої крові!

Пада дощ на вівтар Гайі.
З зерна, бісеру, піску, з моської піни і краплі крові... Коштовності між нашими долонями. Дощова прохолода топазів, лісовий затінок нефритів і малахітів, глінтвейн гранатів, мовчання аметистів. Прикладати до рани під вечір, як міниться вітер. До мокрого з гарячки чола "надобраніч". Пити з молоком, вином, чи кавою - з ложкою меду і дрібкою перцю.

Заплітаю доріжку назад. Крок за кроком. Слід у слід. По відбитках у глині, заповнених дощовою водою.

Крізь вогні, музику, вихор танцю і машини.... старий автобус обережно везе мене додому.
Слухати землю ступнями. Витанцьовувати холодними відображеннями вогнів у калюжах.
І прохолодний м'ятний листочок сховався між гарячих грудей. Оберіг.

Для Кароліни, з любов'ю.


@музыка: Buena Vista Sovial Club - El Cuarto de Tula

@темы: музыка странного сна, щоденники, The Cookbook of Good Mornings, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, архив, Місто, кав'ярня, На іншому боці Місяця

All we are is dust in the wind. Stardust
12.07.2009 в 03:32
Пишет  raidhe:


технология и пр.

URL записи

@музыка: Azure Ray - Rise

@настроение: serenity

@темы: ссылки, комірчина, Сорочье гнездо, мистецтво тисячі дрібниць

00:12

All we are is dust in the wind. Stardust
Шутка с древнейших времен была надежным способом опровержения всякого вздора. Достаточно хорошо пошутить над высокопарными фразами вроде «все прогрессивное человечество едино в своей готовности дать отпор идеологии ненависти», и их магический эффект тут же рассыпается.
Внушительные государственные мужи оказываются обычными болванами.
Короли оказываются голыми.
(c - A.Rozoff)


@темы: кава з перцем, цитатник