Продовження прогулянки Херсоном я буду поступово друкувати в коментарях до цього запису - не піднімаючи пост."Люба К! Гречний привіт з Херсона.
Подорож минулася добре. Приємно подивована, які прості та привітні люди на Півдні..."
Денис зустрів мене на вокзалі та влаштував на ночівлю - в Грецькому передмісті, вул. Пестелевська (або Говардська), а нині - проспект Ушакова, № 16 - до нічного притулку, споруджений Фальц-Фейнами (згодом краєзнавчий та археологічний музей), нині це - Херсонський обласний центр туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді. Вважається, що в цьому нічному притулку зупинявся в серпні 1891 р. Максим Горький по дорозі в Крим.
...Доки ж Денис не повернувся з "присутніх місць" (Обласна інспекція з охорони пам'яток історії та культури управління культури облдержадміністрації - в приміщенні меморіального музею-квартири Лавренєва (літературний відділ Херсонського краєзнавчого музею)), я снідаю - на лавці, неподалік Олексіївської спільноти Червоного Хреста, нині - клінічної лікарні. Хліб, сир та молоко. Годую голубів та горобців. Прибираю де-не-де сміття. Немов шукаю спосіб - подякувати за гречний прийом, висловити - радість...
...Над головою склепіння молочного неба, розписане пальметами чорного гілля...
За кілька годин ми гулятимемо містом - до пізнього вечора.
Слухатиму його - вбираючи кожне слово, краплю зоряного сяйва. І в темній воді очей відіб'ється - вулиці старого Херсона, вікна будинків - тут жили Суворов та Ушаков, Сєнявін та Лавренєв, Тьомкіна - донька Потьомкіна та Катерини Великої - і здається, за мить засвітиться і залунає музика та гомінкий сміх веселого товариства, "Наталка-Полтавка" за режисурою Марка Кропивницького, розпашілі офіцери шукатимуть достойного продовження веселого вечора - по-під п'янким чорнооким південним небом... Аби лишень не вибили й друге око майбутньому великому полководцю у п'яній бійці. Не полізли мірятися мужністю - на нічний штурм. І навели переправу - бодай через місяць. Відірвавшись од теплих духмяний грудей.
...Чуєш? Ковила, євшан-зілля та запах крові. Іржуть коні - скіфів, гуннів, половців, татар, козаків та російських солдат. Осипаються піщинки - дихають саги. Споглядають кам'яні баби - понад античними поселеннями, скіфськими городищами, понад затопленою столицею Германаріха, руськими шоломами в Олешші та козацькими могилами, понад степом, сагами та солончаками - день за днем, рік за роком, крок за кроком - сходить сонце.пройтися проспектом Ушакова - від вокзалу до Херсонської фортеці
Вокзал. Проспект Ушакова.
Ми йдемо від вокзалу провідною вулицею міста - проспектом Ушакова. Він тягнеться від набережної Дніпра через місто до Миколаївського шосе (Миколаївської поштової дороги) та вокзалу (колись саме з Дніпра, з військово-польового укріплення Олександр-Шанць на його високому правому березі, закладеного під час російсько-турецької війни, й почалася історія міста, що в перекладі з грецької називається просто "Берег").
Раніше вулиця звалася Пестелівською - на честь херсонського цивільного губернатора Володимира Івановича Пестеля (1839-1845).
"При Пестеле был осуществлен проект засыпки болот между дамбами вдоль набережной Днепра, и он же был инициатором устройства каменной набережной. В результате город был защищен от разливов Днепра... В 1890 году к столетию со дня смерти известного английского филантропа Джона Говарда, похороненного вблизи Херсона, улица была названа его именем."
Джон Говард (англ. John Howard, *2 вересня 1726, Лондон — †20 січня 1790, Херсон) — англійський юрист, філантроп, дослідник масових інфекційних захворювань у Європі.
Джон Говард — юрист-реформатор, який започаткував соціологічний метод в юриспруденції. Цим він заклав підвалини диференційованого законоположення в судових справах, при розгляді яких почали враховувати соціально-об'єктивні причини злочинства.
У 1781 році Говард прибув у Росію, яка його зацікавила, як країна, що відмовилася від прилюдної смертної кари. Він відвідує, зокрема, міста Петербург, Москву, Херсон. Тут він досліджує госпіталі, лікарні, в’язниці. На береги Дніпра уродженець Великої Британії прибув з тим, щоб вивчити причини масової інфекційної захворюваності солдатів та матросів гарнізонів і жителів Новоросійського краю. В той час в Херсоні лютувала епідемія тифу і Говард доклав багато зусиль для лікування хворих. Своєю діяльністю здобув загальну шану і любов жителів, відвідуючи хворих, він заразився на висипний тиф. Саме від цієї хвороби помер цей друг людей у січні 1790 році у віці 65 років.
На могилі Говарда (нині - на цвинтарі по вулиці Некрасова) за його заповітом було встановлено сонячний годинник («Не переносите моего праха в Англию, - просил он, чувствуя скорую кончину, - там, как и здесь, буду я в одном расстоянии от неба... Я не желаю ни памятников, ни надписей: по хотел бы, чтоб на моей могиле были поставлены солнечные часы...») з написом "Ad sepulcrum stabi, quisquis es, amici" (Хто б не був ти, тут друг твій схований). За розпорядженням Олександра І в травні 1820р. було відновлено пам'ятник на могилі Говардр та споруджено ще один поблизу в'їзду до Херсона з боку Миколаєва (нині - проспект Ушакова). Це обеліск з сонячним годинником, медальйоном з барельєфом Говарда та написами "Alios salvos fecit" (Робив інших здоровими) та "Vixit propter alios" (Жив для інших)). Кошти були зібрані жителями Новоросійського краю - зокрема мешканцями Херсона та Одеси.
На жаль - "в 1950 г. при строительстве Степановского каменного карьера было разрушено надгробие памятника, а прах Говарда перезахоронен в неизвестной могиле." Обеліск на проспекті Ушакова стоїть і нині.
Після встановлення диктатури пролетаріату (4 лютого 1920 р.) вулицю було перейменовано у Червоноармійську.
Проходимо повз площу Свободи - тут й досі стоїть пам'ятник Леніну. Також пам'ятка мистецтва - та історії, яку не можливо викреслити і не варто забувати.
...від 1947 р. - це проспект Ушакова.
Фёдор Фёдорович Ушаков (13 (24) февраля 1745 — 2 (14) октября 1817) — выдающийся русский флотоводец, адмирал (1799). Русской православной церковью причислен к лику святых как праведный воин Феодор Ушаков, святой покровитель российского военно-морского флота.
С 1769 года в Донской (Азовской) флотилии, участвовал в русско-турецкой войне 1768—1774 годов.
С 1783 года на Черноморском флоте, участвовал в постройке кораблей в Херсоне и строительстве пункта базирования флота в Севастополе. Свою первую награду — орден Святого Владимира IV степени (1784) получил за успешную борьбу с эпидемией чумы в Херсоне. В начале русско-турецкой войны 1787—1791 годов командовал линейным кораблем «Святой Павел» и авангардом Черноморского флота, развивал новые принципы тактики маневренного морского боя. Одержал ряд блестящих побед над турецким флотом - в сражениях у Фидониси, Керчи, мыса Тендра (сражение у Гаджибея), при Калиакрии. Был произведен в вице-адмиралы. кому цікаво - може досліджувати тему далі
Пам'ятник Ушакову розташовано перед Херсонським державним морським інститутом (який бере свій початок від училища торгівельного мореплавства, заснованого за наказом Миколи І 20 лютого 1834 р. - за клопотанням новоросійського губернатора, графа Михайла Воронцова), на проспекті Ушакова 20.
(символ Херсона - лінкор "Слава Катерини")
Херсонское мореходное училище
Училище торгового мореплавания было основано в 1834 году и помещалось в здании бывшего путевого дворца Екатерины II в упраздненном Херсонском адмиралтействе. Училище открыто по ходатайству графа Воронцова, который в первые годы посещал публичные мероприятия училища, проводимые с особым торжеством. В училище мореплавания поступали преимущественно дети купцов и мещан. Группа учащихся состояла из 24-х воспитанников. Курс обучения был рассчитан на 4 года, по окончании которого воспитанники для совершенствования мастерства поступали на 3 года во флот на правах кондуктора. В программу училища кроме общеобразовательных и специальных предметов входили иностранные языки: греческий, турецкий, итальянский, позднее - немецкий и французский. Училище выпускало штурманов, помощников штурманов, а также корабельных мастеров. В 1872 году, благодаря Городскому управлению, училище было открыто уже как Мореходные классы II разряда для подготовки штурманов и находилось в ведении Министерства торговли и промышленности. 1 декабря 1872 года Херсонские мореходные классы торжественно открылись в арендованных двух частных домах владельцев П.Лаликуля и О.Розенталя за плату по 600 рублей в год. Потом арендовали дом С.Волохина по 400 рублей в год. По случаю празднования 25-летнего царствования императора Александра II, в 1880 году заложили и в 1882 году окончили постройку собственного здания училища, а учебному заведению присвоено имя императора Александра II.
К 1-му января 1896 года общее число учащихся составило 90 человек. С 1 июля 1903 года мореходные классы были преобразованы в Мореходное училище малого плавания. Согласно указу от 10 мая 1904 года училище малого плавания преобразовано в 1905 году в «Херсонское мореходное училище дальнего плавания имени Императора Александра II».
В августе 1920 года, согласно постановлению Херсонского райкомвода, училище ликвидировано и на его базе в сентябре 1920 года создан Техникум водного транспорта. Сучасне приміщення інституту (тоді - технікуму) знаходиться, між іншим на місці 1-ї Маріїнсько-Олександрівської жіночої гімназії, приміщення якої було підірване нацистами в березні 1944 р.
На территории, занятой проспектом, найдено сарматское погребение с бронзовой фибулой (застежкой), серьгой, керамикой первых веков до нашей эры.
Повертаємо на вул. Перекопську (Пестелівський бульвар) - до Херсонської фортеці, з якої народилося місто.
Повз парк ім. .Леніна (з 1939 р.), колишній Олександрівський (з 1880 р.). Власне, вперше парк на території між фортецею та містом був закладений ще засновником Херсона, князем Г.О.Потьомкіним-Таврійським, у 1785 р.
Що ж до вул. Перекопської, то у 80-х рр. 18 ст. тут були солдатські казарми. Згодом - базар (і Базарна вулиця) між фортецею та Воєнним форштадтом. І лише після нівелювання укріплень Херсонської фортеці з 1907 р. тут остаточно сформувалася вулиця... Херсонської фортеці, що дала початок місту. Фортеці, що так і не знадобилася під час війни - так само як Київська.
To be continued