Від учора у мене на підвіконні оселилися крокуси.
Феєчки та хухи часом визирають між пелюстками. Кружляють у сонячному промінні. Ніби ніхто не бачить. Ніби їм ніколи не завдавали болю.
А за вікном - весна.
Дзвінко-прозоре небо.
Зі стріх вода крапле.
Прокидаюся ранком - від пташиного співу.
Годую хлібом. Вирішила не бути бездумною - і перевірити, чим можна годувати птахів. Отже: гарбузове та соняшникове насіння (не смажене), пшоно, просо, крихти сухого білого хліба, випічки, шматочки фруктів, горобина.
На губах - солоно-металічний присмак.
На кінчиках пальців - проміння.
В голові - вітер. Вітер куйовдить листя - розбурхує зі сну. Вітер - в грудях. Напинає вітрила між ребрами. Вітер.

Малюнок: Сесіль Мері Баркер


...У Юлі тепер також житимуть крокуси. Дякую, що почув мене, що допоміг здійснити чарування тисячі дрібниць. Й її обличчя освітило посмішкою...