Вечоріє. Через скверик на роботу.
Підбігає доберман, обнюхує. Зупиняється поруч і мов сам ковзає в долоні. Гладжу лискучу шерсть. Поруч дебелий хазяїн в шкірянці розмовляє по мобільному телефону. Хвилина - й зникаю за рогом. Над головою - мереживо гілля. І весняні сутінки пахнуть димом.