Daha az kork, daha c,ok sev. Меньше бiйся, бiльше люби

В останнiй день в Ургюпi вирiшили не бiгати по туристичних принадах. Вештались крутими вузенькими вуличками, лазили залишками скельного мiста. А наостанок наш чарiвний хост Гьокай подарував нам просто казковий вечiр. Барбекю пiд стiнами скельного монастиря. Вогнище, яким ми опiкувались з Шарлем. Неперевершено смачнi овочi на грилi (та, певно, не менш смачне м'ясо та ковбаски), якi приготував Гьокай. Гамак, в якому ми валялись з Юстиною та говорили про Мiцкевича, Польщу та Укра1ну. I гiтара. Ми пiдспiвували до болю знайомим роковим та блюзовим пicням. Гьокай грав та спiвав - i здавалося кожен звук торкався серця. Пройшлися нiчним монастирем, помилувалися фресками церкви св.Стефана. Вляглися на схилi - пiд ягiдними гронами зiрок - ловити зорепад.
Не знайду слiв, щоб передати особливу душевнiсть та теплоту цього вечора. Залиша?ться хiба зберегти промiнчик цього свiтла в серцi. Дякую

+3 photos