Шеріма

[Llynn-Wellesh]

вступ до казки

… вже давно скинула сандалії. Під стопою – тепла земля. В волоссі бавиться вітер. В очах синім-синьо…
…одесную – пам’ять...
Справа сидить дід. Гора-дід. Тільки хмаринки на маківці спочивають. І кані гнізда в’ють.
Мовчимо. Слухаємо один одного…
…Хлопчина вмощується на лавці з полумиском вишень.
– Пригощайся, – приймаю полумисок. Відчуваю пучками глину. Спокій. Плесо в оправі берегів. Мереживо гілля. В’ється візерунок під пальцями...
…червоногаряча ягідка. Бризкає солодким соком…
…вуста на білому личку
солодкі, налиті червоногарячі
першим квітом через полум’я
крізь тонке гілля за руки тримаючись
Першим квітом-заметіллю марить серце…
– Пригощайся, – бринить дитячий голосок. Дзенькає-бризкає. Під синь-синню, полуденним маревом…
…золотобока ягідка. Медвяними хвилями ніжить…
…Кров з молоком. І з медом.
В житах золотий дощ питиму.
Лопотить струмок. В мураві.
Яблучком котиться.
Крізь сорочку твою сонце світиться...
– Пригощайся, – відлунює гора. Дідо куйовдить чуприну онучка…
…ягідка-краплиночка. Темно-червона. Солона…