І сяйво вранішнього сонця супроводжує кожну хвилину дня.
Коли пораєшся в хаті.
...Миєш вікна... Як же ж можна, щоб очі дому були запльовані?
Коли драглюєш вишню на варення.
Краплинки вишневого соку - татуюванням по шкірі - стародавня жіноча прикраса.
І хочеться розповідати казок. Ритмічно чистячи вишні.
Давним-давно, аж вчора, жила маленька фея у вишневій кісточці. Жила-не тужила, вишеньки їла, росою запивала. Аж налетіла відкіль чорна ворона. Ворона-воронище. Та й склювала вишеньку. Склювала, а кісточку виплюнула. От котиться кісточка полем-городом, тресеться бідна феєчка, з ніг на голову перевертається, плаче, крильця пом'яла...

А мама тільки сміється....