All we are is dust in the wind. Stardust
"И я с головою склоненной в чашу снов любовь наливаю" - шепочу я, коли загортаю шматочки шоколаду у конвертики тіста.
...коли наливаю чай в горнятка, коли смажу оладки, коли цілую в чоло та заколисую в обіймах...
Крізь золото листя - сонце навсибіч.
"В ладонях зеленых листьев протянута вечность, увитая цветами" - шепочу я, коли нанизую зелені намистинки перших весняних листочків, коли готую каву на сушениці чи на молоці, коли купую чай та печивко, коли ламаю хліб...
В горнятку кружальце лимона світиться.
"Сегодня я не буду дышать, ведь в легких налита сладость света" - наспівую я, коли вкриваю Тебе ковдрою, коли прибираю в кімнаті, коли несу вечерю в таці...
Коли кінчикам пальців зустрічаються душі на дужці цебра. На грифі гітари в колі вогнища.
Дзвенять золоті струни - арфами, арфами! - у полиново-медвяному повітрі.
"И не узнают, что эта сладость, быть может, из горечи, из отравы. Из горечь-травы этот мёд" - мовчу я, коли стікаю в чашу золотом меду... коли простягаю Тобі повен ківш меду світла...
"Angel yours and angel mine merge in one forming new burning sun" - я знаю, коли сплітається коло, коли до флейти гітара озветься.
..."Коли крізь тіло проміння"... і світло на кінчиках пальців...
...коли крізь сорочки рідних сонце світиться...
...гуляти доріжками осінніх парків, пити каву, відчувати проміння крізь шкіру - серце на кінчиках пальців - тендітність світла...
про що говорять золоті струни
...коли наливаю чай в горнятка, коли смажу оладки, коли цілую в чоло та заколисую в обіймах...
Крізь золото листя - сонце навсибіч.
"В ладонях зеленых листьев протянута вечность, увитая цветами" - шепочу я, коли нанизую зелені намистинки перших весняних листочків, коли готую каву на сушениці чи на молоці, коли купую чай та печивко, коли ламаю хліб...
В горнятку кружальце лимона світиться.
"Сегодня я не буду дышать, ведь в легких налита сладость света" - наспівую я, коли вкриваю Тебе ковдрою, коли прибираю в кімнаті, коли несу вечерю в таці...
Коли кінчикам пальців зустрічаються душі на дужці цебра. На грифі гітари в колі вогнища.
Дзвенять золоті струни - арфами, арфами! - у полиново-медвяному повітрі.
"И не узнают, что эта сладость, быть может, из горечи, из отравы. Из горечь-травы этот мёд" - мовчу я, коли стікаю в чашу золотом меду... коли простягаю Тобі повен ківш меду світла...
"Angel yours and angel mine merge in one forming new burning sun" - я знаю, коли сплітається коло, коли до флейти гітара озветься.
..."Коли крізь тіло проміння"... і світло на кінчиках пальців...
...коли крізь сорочки рідних сонце світиться...
...гуляти доріжками осінніх парків, пити каву, відчувати проміння крізь шкіру - серце на кінчиках пальців - тендітність світла...
про що говорять золоті струни
-
-
21.10.2010 в 01:14-
-
21.10.2010 в 01:29-
-
21.10.2010 в 10:59Хоча зараз така мила мокра золотава осінь. Наче новонароджене котенятко. Золотаве, мокре, ніжне...