All we are is dust in the wind. Stardust
Вечір. Дощить.
Вона заходить до каварні, кутаючись у довге чорне пальто, шморкаючи носом, бліда, з синцями під очима.
Лінте допомагає їй зняти мокре пальто, садовить у фотель і турботливо вкриває пледом.
- Там так холодно, мокро і холодно. Так... гидко, - шепоче вона з глибини фотелю.
Доки Лінте готує гарячий напій. Кава, чорна чоколяда, лимонна цедра, дещиця лікеру...
- Кожної ночі мені сниться, як кімнату заливає вода. Темна холодна вода... Я намагаюся щільніше зачинити вікна та двері, але вона все-дно знаходить якусь найменшу шпарину та просочується... холодом, мертвим холодом... Я хочу ввімкнути світло, але... не виходить! Не виходить! - вона дрібно тремтить. - Бодай знайти якусь цілу лампочку... Хоча б одну... Натомість в шафі завжди лише одна свічка, одна-однісінька свічечка... Але що мені з неї? Хіба її вистачить? Холодно... холодно-холодно-холодно...
Лінте подає гості великий бокатий кухоль з кавою, поправляє плед і вмощується на ручці крісла...
читать дальше

Початок тут.
...помалу виписую історію, що розпочалася в вересні...

@темы: музыка странного сна, The Cookbook of Good Mornings, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, архив, кав'ярня, галерея, мистецтво тисячі дрібниць

Комментарии
15.11.2010 в 00:26

коммуникофаг


теплая осень
15.11.2010 в 20:49

Trust your heart, and trust your story.
Дякую.
24.07.2012 в 23:02

Дякую, чудові стиль та мова.
25.07.2012 в 15:24

All we are is dust in the wind. Stardust
DIrre, дякую.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии