From the Core: [з нотаток велешки]

четверг, 04 ноября 2010

00:41

Llynn

All we are is dust in the wind. Stardust

слова Григория Поженяна

Возможно, наши родичи не покинули нас? Может, они просто ждут в молчании, ждут, когда же мы, наконец, придем к ним и услышим их голоса. Захотим услышать. Заговорим с ними не песней, но ладонями, сердцем.
От корня до кроны, от кончиков ветвей до пылающей алой сердцевины - мы твои, богиня лунного света. Разные имена давали тебе, но все они - одна суть. Мать леса, сердце милосердия, тайна любви. Деревья - колонны в твоем храме, источник - твой алтарь, и каждая из нас носит в себе полную воды чашу, ровно стоящую на бедрах. Руки - ветви, волосы - листва, крылья - дрожащий воздух за спиной, и мало кто слышал наш голос, мало кто видел наши танцы при луне.
Возможно, они не покинули нас.
(с - Karolina Cienkowska)

Малюнок: Ярина Вовк

нотатки велешки

Знову і знову - в казках, в малюнках, в намистинках - жінка-дерево... Повалена, все ж дає початок новим паросткам... Жінка-дерево, з гіллям рук, простягнутим до сонця... Вишня-Шеріма, Пані, з кісток народжена.
...Навіть золотаво-медвяні намистинки мої - ягоди Шеріми. Ягоди Шеріми солодкої. Що помало достигають - з білого цвіту, з червоногарячих. І колись, певно, колись, кільце за кільцем, нарешті дозріють ті чермні, гіркувато-солоні ягоди, крапельки крові на крученому вузлуватому гіллі.

Tree-women by Stephanie Pui Mun

Більше зображень в коментарях

@темы: музыка странного сна, щоденники, Кошкин дом, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, цитатник, архив, Сорочье гнездо, галерея, На іншому боці Місяця