All we are is dust in the wind. Stardust
Вечір. Сніжить.
Твої сльози капають в захололий чай.
Сьогодні. Вперше і востаннє - можемо поговорити, про це.
В неосвітленій кухні. Пошепки.
Ні. Я не п'янію - від люті. Не шаленію від радості.
Ти боїшся. Я розумію.
Я міг би. Знаєш... Я міг би - підійти, притулитися до твоїх колін чубатою головою, розхристаний та голодний.
Покаятися. Якщо хочеш. Якщо можеш. Вибіли мою тінь. Хто, окрім тебе? З лагідними теплими руками...
Ти б пригорнула мене до теплих грудей. Певна в тому, що зможеш - зігріти, прихистити. Абощо.
Але... це була б брехня, егеж?
Я - не тінь в людській подобі. Не самотній звір, що випадково прибився до вогнища в холод.
Ти боїшся. Що не знаєш мене - насправді.
Облиш. Ти - знаєш.
Ні. Я не роблю це заради вигоди. Заради бізнесу.
Ні. Я не шаленію від крові.
Я - спокійний. Я роблю те, що мушу.
Тому що є люди, за яких я відповідаю.
Моя родина. Моя зграя.
І хто, окрім мене?..
Я відвертий з тобою.
І якщо ти боїшся...
Ти встаєш - два кроки повз мене - вилити чай, ополоснути горнятка.
Твої руки трохи тремтять.
...я не змушую тебе...
Ти ставиш чайник. З вулиці тихо лунає джазова мелодія.
Давай потанцюємо, шепочеш ти. Спокійно.
І лише на мить, не стримавшись, рвучко горнешся до мене.
Вечір. Сніжить.
Мерехтять гірлянди вогнів.
Ми танцюємо серед темної кухні.
І за стіною спокійно спить наша дитина.
[bred], ласкаво прошу!
Твої сльози капають в захололий чай.
Сьогодні. Вперше і востаннє - можемо поговорити, про це.
В неосвітленій кухні. Пошепки.
Ні. Я не п'янію - від люті. Не шаленію від радості.
Ти боїшся. Я розумію.
Я міг би. Знаєш... Я міг би - підійти, притулитися до твоїх колін чубатою головою, розхристаний та голодний.
Покаятися. Якщо хочеш. Якщо можеш. Вибіли мою тінь. Хто, окрім тебе? З лагідними теплими руками...
Ти б пригорнула мене до теплих грудей. Певна в тому, що зможеш - зігріти, прихистити. Абощо.
Але... це була б брехня, егеж?
Я - не тінь в людській подобі. Не самотній звір, що випадково прибився до вогнища в холод.
Ти боїшся. Що не знаєш мене - насправді.
Облиш. Ти - знаєш.
Ні. Я не роблю це заради вигоди. Заради бізнесу.
Ні. Я не шаленію від крові.
Я - спокійний. Я роблю те, що мушу.
Тому що є люди, за яких я відповідаю.
Моя родина. Моя зграя.
І хто, окрім мене?..
Я відвертий з тобою.
І якщо ти боїшся...
Ти встаєш - два кроки повз мене - вилити чай, ополоснути горнятка.
Твої руки трохи тремтять.
...я не змушую тебе...
Ти ставиш чайник. З вулиці тихо лунає джазова мелодія.
Давай потанцюємо, шепочеш ти. Спокійно.
І лише на мить, не стримавшись, рвучко горнешся до мене.
Вечір. Сніжить.
Мерехтять гірлянди вогнів.
Ми танцюємо серед темної кухні.
І за стіною спокійно спить наша дитина.
[bred], ласкаво прошу!
...подивилася "Хрещеного батька". Здається, щось у пазлі - листопад, дощ, джаз, присмак крові, запах пороху - нарешті встало на місце.
Гарно
Просто образ крутиться в голові - дуже давно.
Знала б про кого, мо хоча б оповідання написала...
Просто дим.
І трохи філософії.
Іноді хочеться це поговорити-зіграти. Випити - до краплі. Зрозуміти.
А тобі було б цікаво? Хоча - певно, тра спочатку більше дізнатись...
...і знайти якийсь ключовий сюжетотворчий вузол...
текст цікавий
образи теж
близькі
так що давай думати, може спонтанно