All we are is dust in the wind. Stardust
 ~Совка~, добро пожаловать!

Диво: сьогодні побачила перший кущ, що його бруньки вже спалахнули зеленню...
Нестерпно захотілося ранком - зібрати наплічник, альбом, кілька канапок - і в пущу, в Китаєво, ген за обрій - впасти горілиць в траву, загубитися в зелені. Й так довго нагадувала собі: зарано, ще зарано. Ще півподиху до того буяння, ще півкроку...
Два-три тижні. Місяць.


Півкроку - до пронизливої безмежної блакиті.
Півкрику. До пташиного зойку, що ширяє в повітрі.
Півподиху - до губ неба. Торкнутися - й очі заполонить синню.
...й бурштин медвяних крапель в намисті щемно пахне - полином на сонці, глицею та дорожнім пилом...

Крізь гілля ольвійських верб прозирає берег Росі, між колонами стої - мов марево - стіни фортеці в Старому Селі, хрести Крехівського монастиря, львівські костели... Оплутані тріщинами стежок автобусних та залізничних шляхів. Застиглі в живиці сонячного проміння. В глибині бурштину - неподільність часу...

Дороги открыты. Весна...
"Дай мне напиться железнодорожной воды..."

Nolwenn Leroy - Tri Martolod clip

@темы: музыка странного сна, щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, галерея, мистецтво тисячі дрібниць

Комментарии
03.04.2011 в 02:27

Смысл дороги в том, что дороги нет. (с)Кирлиан
Надо куда-то поехать.
03.04.2011 в 09:46

All we are is dust in the wind. Stardust
raidhe, звісно))

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии