All we are is dust in the wind. Stardust
Не знаю, чом незаплановані акції та "встигнути за 60 секунд" вдаються мені ліпше... Але - нашвидкуруч вибралася на "Привіт, Терезко!" до Кінопалацу. І - зробила крок назустріч ще одному претенденту на місце мого чоловіка. Дозвольте представити - Język polski.
Гарне, фактурне, чорно-біле кіно. Мені бракує слів. Тож - дивіться самі. І, може, потім ми поговоримо.
Фінальний фрагмент фільму
Бузковий квітневий вечір на сходах колишнього Інституту шляхетних дівчат. Заплутаний шлях додому - через Круглоуніверситетську та Шовковичну, певно, щоб я прочитала афішу Французької весни-2011 та проекту "Зробимо Україну чистою".
Гарне, фактурне, чорно-біле кіно. Мені бракує слів. Тож - дивіться самі. І, може, потім ми поговоримо.
Фінальний фрагмент фільму
Бузковий квітневий вечір на сходах колишнього Інституту шляхетних дівчат. Заплутаний шлях додому - через Круглоуніверситетську та Шовковичну, певно, щоб я прочитала афішу Французької весни-2011 та проекту "Зробимо Україну чистою".
Як на мене, це дуже сильна сцена. Особливо, коли вона переповідає Едзю (каліці). (плани обличчя...)
Коли Терезка оповідає не про те, що сталося, а про те, на що сподівалася, мріяла...
Самообман-самозахист... і міфологізація?
p.s. ось таки мої враження)
Дякую