to cut a long experience story short
Завчасно телефоную їй з таксі.
- Сонце, мені на ногу наклали гіпс. Зараз їду в таксі. Так, мені допомогла Аелле. Зустрінь мене, будь ласка.
Вона зустрічає мене на порозі каварні й, спираючись на її плече, я застрибую всереду. Вмощуюся у фотелі й обережно кладу травмовану ногу на стільчик. Посміхаюся й махаю кільком знайомим відвідувачам - мовляв, все гаразд.
- Як ти? - питає вона.
- Гаразд, - посміхаюся.
- Каву будеш?
- Дякую. Залюбки.
- Принести тобі...
- Можеш принести...
... лід, - кажемо ми одночасно.
Й обмінюємось посмішками.
Вона повертається - з горнятком кави, шматочком пирога і мішечком льоду. Примощую лід на нозі й ласую кавою.
Пересвідчившись, що вона не потрібна відвідувачам, сідає поруч.
- Можеш привітати мене з бойовим хрещенням. Я вперше танцювала перед глядачами. Аелле запросила виступити у них на святкуванні Нового року. Правда, на оберті я наступила на спідницю. Але знаєш, дотанцювала. Дивилися ледь не з роззявленим ротом, навіть про святковий стіл забули, - хвалюся я. - Разом ми впоралися, з Аелле та ще кількома глядачами. Таксі. Травмпункт. Все гаразд.
- Ви молодці. - Вона дивиться в моє усміхнене обличчя і додає: І ти, й Алле. Добре, що вона була поруч і змогла допомогти.
- Добре, - киваю. - Добре знати, що я можу дати собі раду. Добре мати підтримку. Вона часом робить нас навпаки - сильнішими.
Хтось з відвідувачів просить рахунок. Вона підводиться й запитально дивиться на мене.
- Я впораюся, - посміхаюся.
Я можу. Ходити, спираючись на милиці чи ходунки - до речі, досить зручно з табуретом, на нього можна класти потрібні речі, ба навіть горнятко гарчої кави. Я можу - дати собі раду й просити по допомогу тоді, коли це дійсно необхідно. Коли мені можуть її дати. І я готова її прийняти.
...позираючи на щойно отриману з іншого кінця світу листівку, на чарівні зелені пагорби, випробовую ескізи в скетч-буці - піймати дракона за кінчик хвоста, драконенятко, якому чухає животика худорлявий підліток...
...обережно примощую налагоджену Котом гітару. Тамуючи подих від кожного відгуку струн...
...закриваю очі й за пульсом музики плавні хвилі руками чергуються з ритмічними ударами плечима чи груддю. Як ми вже десятки разів робили в колі на трайблі...
Тому що... Й вхопивши таки золотого дракончика за хвіст, я пишу на дошці поруч з меню.We dance with our whole body. Not just legs or arms. We dance with our breast, and shoulders, and every single finger. We dance with brushstrokes and stitches, strings and spices. With our feelings. And our beautiful minds. As long as we're alive, we can dance. And, who knows, may be even when we're not, we still can.
We're strong coffee.
And as matter of fact, we're yet stronger together.
@настроение:
strong coffee
@темы:
музыка странного сна,
щоденники,
Simple Warmth Toolkit,
кав'ярня,
галерея,
мистецтво тисячі дрібниць
-
-
30.12.2011 в 16:09-
-
30.12.2011 в 20:34На английском - тоже твои слова? Я бы их в Рулетку взяла)
-
-
30.12.2011 в 22:27Англійською - мої. Рада, що сподобалися))
-
-
30.12.2011 в 22:57Прекрасные слова.
-
-
30.12.2011 в 23:39Дякую. Спишемось потім))
Гарних свят=))
П.С. Але мене можна привітати з дебютом))
-
-
30.12.2011 в 23:42-
-
30.12.2011 в 23:59В бібліотеці, де Каріне і Саша працюють (і я книжки беру).
Імпровізація під музику, що я вперше чула)) "Сахара". Казали, вийшло класно!))
-
-
31.12.2011 в 00:04-
-
31.12.2011 в 00:43-
-
31.12.2011 в 00:44-
-
03.01.2012 в 14:41Начальниця про тебе перепитала, побажала одужання швидшого. Казала - що дуже гарно було, але шкода.
І так - дуже гарно, але шкода, що...
Одужуй-одужуй, зірко.
-
-
03.01.2012 в 19:12Десь після 15 знімуть гіпс.
Начальниці вітання. Я дуже рада, що вдалося виступити.
-
-
03.01.2012 в 19:25-
-
03.01.2012 в 19:50На жаль, я не знаю. Можливо, моя сестра з дитиною переїдуть до нас. Зараз все вирішується.
Так буде краще.
Але я ще не знаю, що далі.
Коли я знатиму - я скажу. Дякую
П.С. Побажайте нам пережити міні-апокаліпсис з мінімальними втратами)) Дякую.
-
-
03.01.2012 в 19:53Добре, скажешь, що і як. Я з радістю зайду в гості, коли та якщо можно буде.