All we are is dust in the wind. Stardust
- Вчасно вирішили влаштувати концерт, - посміхається Лінте, витираючи столи. - Диви, як морози вдарили.
Еге ж. Стривожено позираю на двері. А раптом не прийдуть? Вирішать за ліпше лишитися вдома, в теплі, аніж ризикувати пертися кудись - крізь мороз, ожеледицю і нечищені вулиці... Або щось станеться в дорозі? Або - з електрикою, й апаратура не працюватиме? Або...
Прибираю, в сотий раз перевіряю, чи все на місці - щоб якось притлумити неспокій. Й зрештою починаю сперечатися - прийдуть. Ті, кому потрібно, прийдуть...
Слухати музику - й барабан серця. Гоцати і витинати - так що горить кров. Ділитися важкими кухлями меду й обіймами. Відчувати, як коло струмом пронизує єдиний ритм, спільний шал. Такий потужний, що здається можна запалити сонце - наново.
...дзвіночки на дверях вітають перших гостей. Бліді з морозу, вони важко скидають зимовий одяг й осідають за столом. І в очах горять нетерплячі вогники.
...зрештою, якщо щось станеться - ми впораємося. Придумаємо спосіб - разом. Й розігнавши остаточно тіні неспокою, з усмішкою підхожу привітати тих, хто сьогодні танцюватиме зі мною в колі. Запалювати вогонь.
Й луною на мої каварняні мрії озвався концерт Spiritual Seasons, 11 лютого в Києві. Дякую всім, з ким чудово погоцали. Й підійшли на крок ближче до весни. Мррррр)
-
-
23.02.2012 в 14:37-
-
24.02.2012 в 00:14