We're Dancing to the Beat - Round the Fire

[Llynn]

Внесла правки й, сподіваюся, дописала зимовий цикл. В голові - вітер, бруньки і хмари - поступаються березовим сережкам й сонцю...

запалити танцем ватру?

Amidst the White Silence
The Heartdrum Is Beating
And We're Dancing to the Beat
...round the fire...

Повільно, щоб не тремтіли руки, я вимкнула електричне світло в каварні. Мить - темрява. Принаймі для очей. Справді ж темрява визрівала поступово. Ніби виявлялася - з кожною краплею тиші, що наповнювала каварню. По вінця.
Спітнілою рукою намацала барабан.

Гаряче б'ється барабан-серце. Щораз швидше. Й притупцюють в такт ті, що в колі. Пливуть. Летять. Не розриваючи рук. Сяючі очі й усмішки - зливаються в іскру. Аж-но спалахує ватра. Сиплються-котяться навсибіч жаринки. Краплі масла на золотих, з жару, млинцях. Золотий мед в чарках. Бринять струни. Співає флейта. Дзвенить сміх - розсипається іскрами. Ширшає коло, котиться коло-колесо долиною - ген, за обрій...
...якщо раптом затнешся - коло підтримає. Захочеш перепочити - випустить й миттєво сплете руки знов. Захочеш повернутися... Втягти ще когось...
Ширшає коло. Крутиться сонячне колесо...


Між танцюючим колом в моїй уяві й спалахом ватри - густа тиша й важкий барабан у спітнілих руках. Немов на крок у прірву, зважуюся на перший удар - й падаю, ледь тамуючи стогін, - бо перший же удар - непевний, глухий, недолугий.
Тут вже або бий - щоб серце озвалося. Або облиш й не блюзнюй.
Що як мене не вистачить, не стане сили - й вийде не вогонь, вбога пародія?
Ну то облиш.
Не можна - навіть не спробувавши. Не можна - дозволити комусь замерзнути. Хіба не очевидно? Це ж бо ніч насподі зими. Темна ніч насподі зими - ні, не люта - голодна. Хороший господар - й то часом непокоїться, чи вистачить - до весни. А є хто - ледь жевріє. Темна ніч насподі зими - холодна. Й ледь жевріє голодний вогонь. Погодуй його. Інакше... коли прийде весна, чи доживемо? Чи прийде весна, коли не покличемо?
Ну то бий, бий - гучніш.
Але... що як ніхто не озветься? Що як це насправді нікому не потрібно?
А ти питала? Кликала? Звідкіля знаєш?
Зрештою, це й не мусить бути комусь потрібно. Бо кожен розпалює свій вогонь - сам.
Кожен розпалює свій вогонь сам.
Вчепившись в кінчик думки, залишаю барабан й виходжу з каварні. Хто ж бо розпалить вогонь без дрів?
Але спершу - телефоную Ерхе.
- ... ніч на споді зими - ...
- Голодна.
- Давай годувати...
- Вогонь. Ходімо по...
...по дрова й хмиз ми йдемо разом...
...дослухаюся до тріскоту вогню - й беру в руки барабан. Підводиться Ерхе, витинається - й в її очах танцює вогонь...

...Вмита каварня світиться - медвяно - сотнею свічок. Бо чи не кожен приніс з собою вогник.
Готуємо млинці - золоті, з пшениці та кукрудзи, зеленкаві - з подрібненим шпинатом. Начиняємо сиром. Овочами. Варенням і медом. Розливаємо мед і чай - з імбиром та м"ятою.
Дзвякає посуд. Дзеленчать дзвіночки. Бринять струни. Гудуть флояри. І барабани. Рипить сніг - в саду розкладають ватру...
Спада вечір. Й повільно рушають тіні довкола темної ватри. Озивається до дримби й барабана серце. Дужче. Дужче. Бринить дека між пруттями ребер. Зміїться вервечка кроків. За першим рядом сплітають другий, третій... Швидше. Швидше. Бубнявіє звук - теплом. Ось-ось репне. Калатає. Гримить. Ось-ось вдарить. Крутиться коло, сонячна квітка - ось-ось... Спалахує ватра...
...й розбігаються навсибіч вовки. П"янкий вітер в обличчя. Похрустує під лапами сніг.
Біжи-біжи, стара біла лосице. Вовки вже взяли слід.
...Повертаються - розпалені, з сяючими очима. Хижо накидаються на млинці. Регочуть. Бавляться... Й знов - хтось дістає гітару. Й йому підспівують, підіграють на флейті, на барабані... Й сп"янілий від жару, хтось наважиться - вийти танцювати, заспівати, зробти кілька замальовок в блокноті - подарувати на пам"ять випадковим знайомим, - поділитися, висловити, звучати...
...Проводжаю їх поглядом - вогники в передранкових сутінках.
Всередині - бубнявіє й тягне. Ось-ось репне - й крізь ребра проб"ється, світло і листя трави.

Скрикую і прокидаюся. Млосно й солодко. Сонце в обличчя. За вікном - зі стріх вода крапле.
Біжи-біжи, стара біла лосице. Нехай не сьогодні. Але вовки вже взяли слід.

(лист від 24 лютого)
Особисте.
Розпалити справжнє вогнище ми не встигли. Щойно домовилися - в Києві почалася відлига. Але добряче погодували вогонь - на квартирнику Юлі та Михайла, на концерті morj, млинцями з Арітою, в студії гончарства.
Тим паче, часом втілене уві сні не менш втілене, ніж ява. Тож, ватра - палала, коло - крутилося. Але треба одразу сказати: часом буває інакше, й замість тисячі слів потрібна дія.

 Aerkarri Beyliar,  *Bridgewalker,  пресветлая Морриган, ласкаво просимо!

запись создана: 01.04.2012 в 23:12

@темы: музыка странного сна, щоденники, МАГІЧНИЙ ТЕАТР ТІЛЬКИ ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ, Letters to the OtherSide, Amidst the White Silence, архив, галерея

Comments

[Satrena]

Дякую. Якщо Господиня дозволяє, буду з великим задоволенням відвідувати її кав'ярню)

[пресветлая Морриган]

Llynn, дякую)

[Llynn]

*Bridgewalker, приходьте, влаштовуйтесь зручніше. Рада бачити)

[CaerRynn]

Llynn, Ми вижили. Ми живі. Живі ми (с) )

[Llynn]

CaerRynn, ) як тобі смакує текст?

[CaerRynn]

Llynn, Завершено ) Дуже добре. Багів не бачу.

[Llynn]

CaerRynn, дякую)

[Llynn]

[Llynn]

[CaerRynn]

Няяя))))