В такую погоду, желательно жить вместе:
Ходить по квартире в носках и пушистых халатах,
На кухне готовить пирог и испачкаться в тесте,
В него добавляя орехи, изюм и цукаты...
читать дальшеВ такую погоду желательно стать проще:
Принять теплый душ, вместе встав под горячую воду,
Забыть о диете и вечном желаньи быть тощей,
И в чай себе смело добавить немножечко меда!
В такую погоду желательно быть дома!
(Хозяин на улицу даже собаку свою не отпустит)
Добавить в пирог для пикантности капельку рома,
Добавь в любовь для пикантности капельку грусти...
В такую погоду желательно жить вместе!
И пусть за окном целый день вновь бушует ненастье,
Но этой погоде назло, вроде, в качестве мести,
Вдруг просто принять этот день как огромное счастье!(с) Юлия Олефир
"Що я маю вам сказати... Лайно у нас справи, - з цими словами Ллінн повернулась від вікна до нас.
Цими словами починаються мої муки, дрібні та пришелепкуваті, бо саме мені - йой-йой! був би я знав! - це дівчисько примудрилось доручити говорити - і перекладати, з потаємних комірок пам"яті в дрібні намистинки слів. Й спробуй-но бодай крихту просипати!
Отож, за вікном йшов дощ, сірий, сирий і холодний. Йшов, гупотів, вар"ятив вулицями місяць без упину. Налякані мешканці принишкли по домівках і тихенько перекашлювались, похрипували і похлюпували носом, "Де ж вона, біс із нею, з-золота осінь?!" Здавалось, земля перевернулась - і після веселого літа враз провалилась на саме денце, в найчорніший закуток темної пори року. Так що багацько-хто опинився в становищі бабки-танцівниці. Танцюй-танцюй! А що поробиш? До зими ще ой як далеко. А літні запаси вже впийшли. Підчисту.
читать дальше"Ти ж був тут раніше. Скажи, як вони готувались? Мали ж бути якісь ще запаси! Щось таке, щоб грітись взимку... - Ллінн вимогливо вдивлялась мені в очі.
"Ну-у... - я пожував губи. - Колись тут перетворювали літні спогади на медвяні намистинки. Вся каварня була прекрашена тими низочками і кісками. Відщепнув кіль, кинув в чай - й теплішає на душі, мов знов на літньому сонечку пригрівся, - я аж примружився від задоволення, пригадавши мерехтіння бурштинових намистинок - немов сонце бризнуло крізь листя. З ними холод дійсно здавався не таким пронизливим. Куди йому! Наготуєш краплинок сонячного світла, назбираєш теплих літніх спогадів, загорнешся в них, зариєшся, ще й друзів на підмогу покличеш - так щоб жодної щілинки не лишилось. Куди там протягам і холоду просочитися? Крізь міцний щит дружнього кола. Ех! було колись! вміли чарувати...
"Не вийде, - хмикнула Ллінн. - Не лишилось у мене спогадів, жодної намистинки. Літо тепер просочується крізь мене - наскрізно. Та й не лише літо. Має бути інший спосіб. Має!
"Це тебе так сильно непокоїть? - озвався Сова, попахкуючи люлькою.
Ллінн пригорнулась до нього, потерлась щокою.
"Те, що у мене більше немає спогадів? Та ні, не дуже. Це лише гра. Крім того... - й вона щось зашепотіла йому на вухо.
Еге ж! Якщо крізь когось тут і просочується час наскрізно і без сліду, то через Сову.
Варто було прочитати прінт на футболці цього худого усміхненого бороданя з тонесенькою ароматною люлькою - "За нез"ясованих причин кожна людина в цьому світі народжується з велетенською діркою прям в центрі грудей. Не те щоб вона створювала дискомфорт, але все-таки якось негарно вона виглядає. Тож люди постійно намагаються чимось її заповнити. Хтось заповнює її релігією. Хтось купує кіпу речей. Дехто навіть інших людей намагається туди запхати. Я залишив свою порожньою, тому що помітив таку прикольну штуку: якщо бігти назустріч вітру, з дірки лунає прикольний свист" - у мене більше питань не було. Жодних.
"Має бути спосіб, - повторила Ллінн голосно. Тепер вона очевидно говорила для всіх. - Такий собі простий людський рецепт ща... Варення! - вона голосго розсміялася і повисла на шиї Сови, мотляючи ногами.
"А? - не встиг я докумекати.
"Ну то я на ринок, - Сова чмокнув її в щоку, накинув куртку і зник.
"Що а? - Ллінн скорчила смішну пику. - Варення ми будемо готувати, ось що!
"А будьте такі ласкаві, мила пані, поясніть мені, з чого ви будете його готувати. Не сезон-с.
"Знайдемо. Не повіриш, скільки ще варіантів є. Банани, лимонний та апельсиновий джем. Яблука.
"Так вони цілий рік свіжі є.
"Так то ж варення! І джем! Хіба ти не розумієш? То ти з нами?
Судячи з інтонації, це було риторичне запитання.
Тож я просто пішов за нею на кухню.
Ллінн відсипала кавових зерен, потримала в долонях, понюхала.
"Говори, - прошепотіла.
"Що?
"Що ти пам"ятаєш про це літо? Що ти побачив тут, у каварні? Що ти побачив - п"янкого, мов аромат трав і квітів, медвяно-золотого, мов сонце, неозоро-синього, нестримного, солодкого, гарячого? Що?
Я відвернувся від незмигного погляду розширених зіниць, хмикнув.
"А хто такий хотів стати прозорим, мов вітер? Хто такий надумав не ховатися від листопада в теплому гніздечку? Передумала, краля? В спогади вирішила заховатись? Та ще й в чужі.
"Не верзи дурниць, - Ллінн відмахнулась. Заторохкотіла кавомолка. Запахло свіжозмеленою кавою. - У мене спогадів як не було, так і нема. Сам знаєш. Не бачу я - куди їх притулити, до якого діла? Тим паче, все так - плинно. Випадково. А от що буває з домом, про який не піклуються, який не ладнають на осінь, я бачила - і не раз. Я може і вийду в листопадове коло вихорове, чом ні. А каваня як? В таку негоду? Погниє. Відсиріє. Вихолоне. А гості як? Не годиться. Не верзи дурниць. Краще - говори. Вона є. Каварня на розі. І вона тебе слухає.
Цукор тане на денці турки, змішується з лимонним соком і прянощами. Насипати кави. Залити холодною водою.
Я це вже бачив. Я вже стільки разів бачив, як ти готуєш каву, Ллінн.
Щойно підніметься пінка, долити трошки холодної води. Щоб осіла гуща. І видушити свіжого імбирного соку. Саме зараз. В жодному разі не варити імбир. Якщо ви хочете насолодитись пряним смоком та ароматом.
Вдячно приймаю горнятко й дослуховуюсь до відтінків лимону та імбиру.
Коли Сова повертається - з лимонами, апельсинами, бананами та мішком цукру, Ллінн як раз наливає новим гостям какао з пряженим молоком, шавлію на молоці, імбирний чай. Тут, на кухні, щоб не відволікатись від приготування крем-супа з гарбуза та квасолі.
"Йой! А ми як раз джем зібрались робити. Лимонний та помаранчевий.
"Здорово! - гостя примружуєтся від задоволення. - Варення! Ммм.
"Приєднаєтесь? - усміхається Ллінн.
"Питаєш? - сміються гості. - Авжеж! Залюбки!
Сова усміхається і запалює свічки.
"А доки варенька варитиметься, можна баночки прикрасити. Прикольно ж!
Спогадів у вас немає? Не знаєте, як попередні утримувачі каварнею опікувались? Авжеж! У вас і так непогано виходить, малі. При-род-ньо! Чи може то просто сама Каварня краще знає, як треба.
Чи не тому Ллінн змінила свої штанці-мілітарі на барвисту брунатну спідницю та шаль? Чи ж вона знає, як схожа зараз на ту, хто порядкував тут раніш? Яку я влітку так силувався знайти в цьому засмаглому дівчиську в ношених чоловічих штанях, з оголеним животом і привітанням Aloha, foa!
Ти хочеш пригадати солодкі миттєвості літа? Ти мене слухаєш, Каварня?
Зачекай трохи. Я лише допоможу приготувати суп і знайду нарешті слова."
З любов"ю.
Один з поціновувачів
Гарбузово-квасолевий крем-супчитать дальшеПотрібно: часник, спеції, гарбуз, квасоля (з консервованою швидше)
Наливаємо в каструлю (краще з товстим дном) трохи олії, вичавлюємо часник, додаємо спеції (чорний та червоний перець, щоб екстрагувалися в олію). Висипаємо нарізаного шматочками гарбуза, тушкуємо-присмажуємо під кришкою - з незначно! кількістю води. Коли гарбуз стане м"яким, додаємо варену квасолю (в цьому випадку використала консервовану), пряні трави (сушений базилік, кріп, майоран, орегано тощо, різні суміші). Варимо разом 1-2 хвилини, за допомогою блендера подрібнюємо в пюре. Додаємо вершки і варимо ще 2 хвилини. Все! Можна додати подрібнену зелень, свіжий сік імбиру, сухарики. Смачного!
Усі бажаючі запрошуються в гості до Каварні на розі - на приготування варення та консервації (планується лимонний, помаранчевий та банановий джем; крім того, приймаються пропозиції), а також прикрашання баночок для варення, посиденьки-поспіванки й навіть гру на фортепіано та гітарі в процесі. Пропозиція діє кожного дня до кінця цього тижня - потім за домовленістю. Каварня відкрита за адресою: Логово Змієве, Дім-На-Пагорбівисилається умиломP.S. Вітаю нових відвідувачів Каварні. Смачного!
А відтак можна буде щось почарувати
Дякую)
До речі, які у вас побажання до меню? (про що цікаво буде почитати?)
Пиши как пишется, для меня этого довольно
Мені наразі майже і не пишеться. Є кілька "заборгованих" постів, ті самі "Листи на той бік". А потому - я не знаю, чим ще пригостити. Відтак і питаю. Може в тебе є якісь улюблені страви? Побажання до меню? Що, що хотілося б дізнатись? Щось новеньке, що хотілося б тут спробувати? мрррр)
Karolina Cienkowska, дякую)) там же, куди і переїхала минулої осені) квартира твого рольового дитинства))