Summer Magic Toolkit: Збирати трави

среда, 15 июля 2015

14:15

Llynn

All we are is dust in the wind. Stardust

Літо. Саме час попіклуватися про чудодійні чаї та взвари, що будуть зігрівти та втішати, особливо посеред зими. Саме час збирати та сушити трави. Липа вже відійшла. Але ще ж можна назбирати чорниць, чебрецю, м"яти...
Я розглядаю ароматні пучечки, мішечки та пакуночки: звісно, не так багато, як хотілося б; за останній рік-два Каварня кілька разів переїжджала, тож брати доводиться найнеобхідніше. Але колись... - посміхаюсь своїм мріям.
Звісно трави можна купити. Часто ми так і робимо. Але... кожне зібране власноруч зілля цінне не просто своїми цілющими властивостями, ароматом чи смаком. Кожне - чарівна скарбничка спогадів, що може перенести в той літній день, коли його було зібрано. Варто лише запарити чай.
Сьогодні я запарюю останні суцвіття вересу із старих запасів - і ароматний бурштиновий напій переносить мене в Камінне село, 2 роки тому.
ковтнути? Тут ми з Совою та Антарою збирали верес - серед велетенських вкритих мохом брил, схожих на скам"янілі хати. Кажуть, чи то Бог перетворив село на камінь, коли йому в подобі жебрака відмовили в притулку, - на деяких брилах вам навіть покажуть Його сліди. Чи то чортів млин розвалився та закам"янів з першими півнями. Ачи то сліди боротьби за світ між Білобогом і Чорнобогом. А може, то прадавній льодовик залишив після себе тоті могутні камені.
Тиша і спокій. М"який мох. Килим вересу. Шарудіння жухлого листя. Афени та брусниця. Лежати на брилі, дивитися в небо. Тиша і спокій.
Від подорожі не лишилося фотографій, щоб пригадати - сільський автобус з Олевська до Руди Замисловицької (тричі на тиждень?); подекуди дерев"яні біло-блакиті хати; запліснявілий всередині намет (якщо ви спакували вологого після дощу чи роси намета, при першій нагоді його провітріть і висушіть) та наше лігво орків (натягнутий на дуги тент, вивернутий намет як підстилка, з загнутими та підтикнутими дерев"яними кілочками бортами)...
Залишився вересовий чай. Останній ковток - і його теж нема...

Суцвіття деревію відкривають віконце до чарівного, дзвінко-прозорого озера між Халеп"ям та Витачевом, на березі якого живе пустельник. Пижмо переносить кудись на береги Канівського водосховища, до яких приставав наш вельбот. М"ята, листя малини та іван-чай - у дерев"яні будиночки на березі Десни... Може, колись почуємо байки про тоті подорожі - коли їх повідає горня трав"яного чаю.

Про тра'янi збори для чаю можна багато дiзнатися в Обители лесной ведьмы. Наприклад, тут

Вопрос: Понравилось?

1. Да :)	7	(100%)



Всего:	7

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, Simple Warmth Toolkit, Gold in the Air of Summer, галерея

URL

Поделиться

Был тихий осений вечер. По крыше тихо барабанил дождь. Он... Закончился 1 тайм. Англичане под конец все-таки закати... Порой дни кажуться такими длинными, скучными, обыденными,...

вчера вечером пошла в театр. "Кабае или Боб Фосс жив... м-да... и еще раз - рррр... Апостол раз за разом забрасывал сети, пытаясь поймать рыб...

Комментарии

15.07.2015 в 22:09

Karolina Cienkowska

Trust your heart, and trust your story.

Чудесно) И да, я травы не собираю, но чаи меня часто переносят в те места, где я их купила.
Очень хочу в Каменное село.

URL

15.07.2015 в 22:09

Karolina Cienkowska

Trust your heart, and trust your story.

Чудесно) И да, я травы не собираю, но чаи меня часто переносят в те места, где я их купила.
Очень хочу в Каменное село.

URL

15.07.2015 в 23:40

Llynn

All we are is dust in the wind. Stardust

Karolina Cienkowska, чаи, они такие, волшебные

В Каменное село стоит поехать. Только добираться общественным транспортом не очень удобно. Стоит учитывать.

Хочу выбраться в Букский каньон. По рассказам и фото - он чудесен. Тем более, что естт прямой проходящий автобус с Центрального автовокзала

Спасибо за коммент. Мяв

URL