All we are is dust in the wind. Stardust
Чорнобиль, Україна, 26.04.1986
Хіросіма та Нагасакі, Японія, 6.08.1945
Злочини радянської влади в Україні 22.11 - День пам'яті жертв Голодомору
Carnival of Rust, або Історія в світлинах
Довго намагалася підшукати слова, доки пост лежав у чернетках...
Можливо, не варто забруднювати це словами... Не варто... Слова - давно вже розмінна монета ідеологічних, політичних тощо махінацій... Нехай факти, нехай світлини, нехай обличчя говорять за себе... Але раптом це також не більш ніж маніпулювання? Чхати! Людині треба у щось вірити. Людині потрібна її Правда, "моральний закон у серці і зоряне небо над головою" (с), інакше... Зі мною можна не погоджуватись. І нехай правда у кожного своя...
Я можу викарбувати либонь одне слово: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ,
ответственность, responsibility, Verantwortung, responsibilitè...
Хіросіма та Нагасакі, Японія, 6.08.1945
Злочини радянської влади в Україні 22.11 - День пам'яті жертв Голодомору
Carnival of Rust, або Історія в світлинах
Довго намагалася підшукати слова, доки пост лежав у чернетках...
Можливо, не варто забруднювати це словами... Не варто... Слова - давно вже розмінна монета ідеологічних, політичних тощо махінацій... Нехай факти, нехай світлини, нехай обличчя говорять за себе... Але раптом це також не більш ніж маніпулювання? Чхати! Людині треба у щось вірити. Людині потрібна її Правда, "моральний закон у серці і зоряне небо над головою" (с), інакше... Зі мною можна не погоджуватись. І нехай правда у кожного своя...
Я можу викарбувати либонь одне слово: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ,
ответственность, responsibility, Verantwortung, responsibilitè...
-
-
23.11.2008 в 14:14Колись, ще в універі, написала:
Новітній вибух. Відкриття в науці.
В житті – це смерть і лихо, каяття.
Нова війна. Ми прийдем до розлуки
З усім, що ми любили за життя.
У небі вибухи гармати спалахнуть,
Вони всім нам укажуть хибний путь –
Цей шлях веде до смерті, не життя.
І знов в кінці нас буде каяття.
Та не повернеш ти назад до берегів
Все що спливло і всіх гірких часів.
Життя не хоче жити,
Смерть не йде.
От що зробили ви – радійте над усе!
Іде війна, і голод і розбій.
Не можу я, але не можу йти -
Піти, і відвернутись, і забути.
І я беру смертельну зброю в руки.
І в цьому винні ви – чоловіки!
Що маю я в руках тримати зброю.
Не мати і дочка, а мужній воїн.
І не пробачать вам ваші сини,
Що нас ви на поталу оддали.
Все зміниться і кров зазеленіє,
Травою поросте і забуттям.
Та пам’ятайте, що з нами зробили.
Хай запізніле, але каяття.
Могли колись ви це призупинити,
Але таке вже певно це життя.
За наші помилки відповідають діти.
За нас горить вогнем чуже життя.
Я помираю, та не припиняю
В вас вірити, й любити це життя.
І може ви колись устигнете
Не так вже пізно проявити каяття...
І нещодавно:
З розбитими очима залишені міста.
Давно осиротілі будинки так дарма
Чекають на безсмертя у вічності землі,
Залишені так швидко як з тіччю кораблі.
В порожніїх коридорах і досі плаче біль,
І не лунають кроки по сходах в височінь.
Покинуті будинки, залишена земля.
Надовго гибле цісце. Десятиліття зла
Коли одна помилка - це вижжена земля.
Лише одна помилка призводить до кінця.
І сотні сотен духів цю тишу стережуть.
Лише одна помилка… Не можна це забудь.
Не повернуться діти до спорожнілих шкіл,
Нема кому радіти, не мали душі крил.
Безжальним жестом пекла разчавлені життя.
Колись було тут щастя – пішло у небуття…
З німим докором стіни обшарпані не сплять.
Та шепіт за спиною, лише хрести мовчать.
І не пробачить Прип’ять людський експеримент.
Жадобу мародерів, цікавість врешті-решт.
-
-
23.11.2008 в 15:21це справді страшно... і безповідально...
...і це більше не повинно повторитися... ми не повинні дозволити цьому повторитися...
лишень б знати ЯК...
-
-
23.11.2008 в 15:24-
-
23.11.2008 в 15:27-
-
23.11.2008 в 15:35але "зрячість" - це тільки початок... яка вартість співчуття та переживань, якщо вони не виливаються в дію?
-
-
23.11.2008 в 23:02Ты даже нашла один из мультиков моего детства, про Хиросиму и Нагасаки.
-
-
23.11.2008 в 23:28постапокаліптика (після Третьої Світової, ядерної зими...). на стіні метро малюнок: Ісус, в терновому віночку, кидає бомби на людей... і підпис "Зачем..."
десь так... точно не пригадую...
Мультик навіть страшніший за реальні кадри...
Ще щось скажеш щодо концепта?
До речі, якщо є якісь посилання по темі (В'єтнам включаючи), кинь, будь ласка, сюди.
буду вельми вдячна...
-
-
05.04.2009 в 23:53lord-k.livejournal.com/tag/dresden