All we are is dust in the wind. Stardust
Десь по 4ій. Ранок.
Вночі ряд за рядом плелася чергова фенечка. І зринали рядки відомих і невідомих пісень.
Чекала схід сонця.
Дивовижну владу має схід сонця над людською душею.
З кожною миттю, як світлішає небо, наче очищуєшься і народжуєшся знову.
І відчуваєш Присутність. У кожному подиху, у вранішній тиші, у запахах літнього зела, у цвіріньканні пташок, у гіллі дикого винограду, що оплітає балкон.
Божественне диво сходу сонця... схопити й втілити словами... (не)можливо

Дай Боже! Дай Бо! Золотом променів вмивається світ.
Вночі ряд за рядом плелася чергова фенечка. І зринали рядки відомих і невідомих пісень.
"Вийди, змучена людьми"
Вийди, змучена людьми
І одурена думками,
Снами, мріями, казками,-
В лісі будем тільки ми.
В лісі дзвонять солов’ї,
Виливають щастя в звуки,
Виливають в звуки муки
Світові...
читать дальше
Вийди, змучена людьми
І одурена думками,
Снами, мріями, казками,-
В лісі будем тільки ми.
В лісі дзвонять солов’ї,
Виливають щастя в звуки,
Виливають в звуки муки
Світові...
читать дальше
(с) Кому вниz
Чекала схід сонця.
Дивовижну владу має схід сонця над людською душею.
З кожною миттю, як світлішає небо, наче очищуєшься і народжуєшся знову.
І відчуваєш Присутність. У кожному подиху, у вранішній тиші, у запахах літнього зела, у цвіріньканні пташок, у гіллі дикого винограду, що оплітає балкон.
Божественне диво сходу сонця... схопити й втілити словами... (не)можливо

et lux perpetua luceat
Дай Боже! Дай Бо! Золотом променів вмивається світ.
3 липня 2009 року.
4-8 ранку
4-8 ранку
Коли пораєшся в хаті.
...Миєш вікна... Як же ж можна, щоб очі дому були запльовані?
Коли драглюєш вишню на варення.
Краплинки вишневого соку - татуюванням по шкірі - стародавня жіноча прикраса.
І хочеться розповідати казок. Ритмічно чистячи вишні.
А мама тільки сміється....