All we are is dust in the wind. Stardust
Іноді від пилу можна задихнутись...
Прибрала в кімнаті. І в голові. *Звичайно, ще лишилося кілька старих запилюжених комірчин, які давно потребують жіночої руки. О тільки збируся з силами!))*
Прохолодно. Вітер гуляє, мов кіт, - сам по собі. Треться об ноги, грається подолом спідниці і китицями пов'язаної на поясі старої хустки *Така, важка зелена з барвистим квітковим візерунком... Пригадується бабуся*.
Кутаюся в червону шаль. Варто замружити очі і - ось воно! - аромат шоколаду, стиглих яблук данешта, кориці, гвоздики, мускатного горіха, липового чаю, гречишного меду, свіжої випічки і кави...
З далекої станції чути стогін колес і гудки електрички...
Розлітаюся вихором листя - понад містом, понад лісом... - на поріг "Кав'ярні на розі". Музика вітру - ліхтарики і дзвіночки , бусинки і пір'я...
Осінній вітер напинає шаль - мов вітрила.
Яблучний пиріг чи імбирні коржики?
Начни с простого – вымой всю посуду -
Уменьши список будущих задач.
Свои носки, лежащие повсюду,
Сложи в мешок, мешок подальше спрячь.
Толпу бумажек возле монитора
Сожги, свалив в большой железный таз.
Всё нужное тебе – в мобильном на повторе,
А остальное гуглится на раз.
В конце концов - повесь на кухне полку,
Пять лампочек сгоревших замени.
И не ворчи, что в этом мало толку,
Особенно в масштабах всей земли.
Да, нелегко идти к великой цели,
Стремясь повсюду причинять добро,
При этом дважды в день, пять дней в неделю
Шагать пингвином в переход метро.
Желанье доказать чего-то свету
С утра пораньше - малость придуши.
Не приводи в порядок всю планету,
Достаточно квартиры и души.
Начни с простого – вымой всю посуду...
© Игорь Бурмистров

Прибрала в кімнаті. І в голові. *Звичайно, ще лишилося кілька старих запилюжених комірчин, які давно потребують жіночої руки. О тільки збируся з силами!))*
Прохолодно. Вітер гуляє, мов кіт, - сам по собі. Треться об ноги, грається подолом спідниці і китицями пов'язаної на поясі старої хустки *Така, важка зелена з барвистим квітковим візерунком... Пригадується бабуся*.
Кутаюся в червону шаль. Варто замружити очі і - ось воно! - аромат шоколаду, стиглих яблук данешта, кориці, гвоздики, мускатного горіха, липового чаю, гречишного меду, свіжої випічки і кави...
З далекої станції чути стогін колес і гудки електрички...
Розлітаюся вихором листя - понад містом, понад лісом... - на поріг "Кав'ярні на розі". Музика вітру - ліхтарики і дзвіночки , бусинки і пір'я...
Осінній вітер напинає шаль - мов вітрила.
Яблучний пиріг чи імбирні коржики?
Начни с простого – вымой всю посуду -
Уменьши список будущих задач.
Свои носки, лежащие повсюду,
Сложи в мешок, мешок подальше спрячь.
Толпу бумажек возле монитора
Сожги, свалив в большой железный таз.
Всё нужное тебе – в мобильном на повторе,
А остальное гуглится на раз.
В конце концов - повесь на кухне полку,
Пять лампочек сгоревших замени.
И не ворчи, что в этом мало толку,
Особенно в масштабах всей земли.
Да, нелегко идти к великой цели,
Стремясь повсюду причинять добро,
При этом дважды в день, пять дней в неделю
Шагать пингвином в переход метро.
Желанье доказать чего-то свету
С утра пораньше - малость придуши.
Не приводи в порядок всю планету,
Достаточно квартиры и души.
Начни с простого – вымой всю посуду...
© Игорь Бурмистров

Може я трохи перелиняю, і теж буду в Осені, як в рідній оселі... А поки що тяжко із цим. Поки ще серце гаряче.
**Хто зна, може в осіні також гаряче серце - палахкотить, мов кленове листя, черрвона горобина... і вогнище. Пригадуєш наші вогнища, сетро? Мо' до лютого вуглі охолонуть...**
Karolina Cienkowska
KittyCat., да, прекрасный совет