All we are is dust in the wind. Stardust
Вогник свічки роздвоюється.
Його відображення танцює у калюжі розплавленого воску - мов у глибині дзеркала, чи темних вод, чи льоду.
Накриваєш свічку долонею і спостергієш, як просвічють пальці червоним...
Так дивно занурювати пальці у розплавлений віск і відчувати, неначе вкриваєшся другою шкірою.
Kammerheit посвистом вітру, клубочиться сірими хмарами, хвилями набігає на берег, шумить у скелях... Небо наливається синявою та димом. Вулицями мертвого міста ідеш, не відчуваючи ударів серця. Тільки вітер передає повідомлення невидимому Центру міріадами дротів електропередач - капілярами і пучками нервів. Повз піщаний пляж, йдеш туди, де спинами та пащами морських чудовиськ визирають з води одвічні валуни. Крок за кроком вони наближаються до тебе, пропонуючи свої гладенькі лискучі спини. Слухаєш шепіт хвиль у ребрах, крізь товщу води дивишся на небо. Хмари - це тіні риб у небі, риби - тіні хмар на дні... ледь торкаються плавнями твого обличчя...
TURM, нарешті я тебе сюди затягнула!
Його відображення танцює у калюжі розплавленого воску - мов у глибині дзеркала, чи темних вод, чи льоду.
Накриваєш свічку долонею і спостергієш, як просвічють пальці червоним...
Так дивно занурювати пальці у розплавлений віск і відчувати, неначе вкриваєшся другою шкірою.
Kammerheit посвистом вітру, клубочиться сірими хмарами, хвилями набігає на берег, шумить у скелях... Небо наливається синявою та димом. Вулицями мертвого міста ідеш, не відчуваючи ударів серця. Тільки вітер передає повідомлення невидимому Центру міріадами дротів електропередач - капілярами і пучками нервів. Повз піщаний пляж, йдеш туди, де спинами та пащами морських чудовиськ визирають з води одвічні валуни. Крок за кроком вони наближаються до тебе, пропонуючи свої гладенькі лискучі спини. Слухаєш шепіт хвиль у ребрах, крізь товщу води дивишся на небо. Хмари - це тіні риб у небі, риби - тіні хмар на дні... ледь торкаються плавнями твого обличчя...
TURM, нарешті я тебе сюди затягнула!