All we are is dust in the wind. Stardust
2... листопада.
Сонячний день. Доплітаєш жовтневе намисто. Бо такі сонячні дін нагадують останні подарунки жовтня, останній помах рухою - Осінь вже сіла в потяг - і лишився тільки цей жест затягнутої у рукавичку руки крізь тьмяне сіре скло. В сонячний променях палахкотять скляні листочки і сяють краплі дощу на тоненьких чорних гілочках. На диво мої місяці помінялись місцями - листопад в жовтні і жовтень в листопаді....
Останні дарунки жовтня. Міцна кава на балконі, тіні дикого винограду на обличчі, тріпоче на вітрі тоненька крепдешинова спідниця - під важким теплим пальто. На робочому столі - листочки платану та клену - мов червоне саше "на вдачу".
Вона спить - під ковдрою листя та жухлої трави. Болотяна велешка. Я приспала її - колисковою бузкового туману. Вона спить і перебирає дрібненький бісер, з якого низала намисто квітів. Доки не визбирає весь, вона спить...
...тільки сліди на шиї завжди залишаються...
численні порізи та подріпини на долонях, білі павутинки шрамів... Цього разу відбулися малою кров'ю.
Я приспала її ніжною колисковою - і добрий вітер листопада оминув нас.
Або ж мені тільки здалося.
Сонячний день. Доплітаєш жовтневе намисто. Бо такі сонячні дін нагадують останні подарунки жовтня, останній помах рухою - Осінь вже сіла в потяг - і лишився тільки цей жест затягнутої у рукавичку руки крізь тьмяне сіре скло. В сонячний променях палахкотять скляні листочки і сяють краплі дощу на тоненьких чорних гілочках. На диво мої місяці помінялись місцями - листопад в жовтні і жовтень в листопаді....
Останні дарунки жовтня. Міцна кава на балконі, тіні дикого винограду на обличчі, тріпоче на вітрі тоненька крепдешинова спідниця - під важким теплим пальто. На робочому столі - листочки платану та клену - мов червоне саше "на вдачу".
Вона спить - під ковдрою листя та жухлої трави. Болотяна велешка. Я приспала її - колисковою бузкового туману. Вона спить і перебирає дрібненький бісер, з якого низала намисто квітів. Доки не визбирає весь, вона спить...
...тільки сліди на шиї завжди залишаються...
численні порізи та подріпини на долонях, білі павутинки шрамів... Цього разу відбулися малою кров'ю.
Я приспала її ніжною колисковою - і добрий вітер листопада оминув нас.
Або ж мені тільки здалося.
-
-
28.11.2009 в 16:19-
-
28.11.2009 в 17:34Був такий чудовий сонячний день)) Помітила, як світяться листочки - іне змогла втриматися, щоб не сфотографувати.
-
-
28.11.2009 в 17:39-
-
28.11.2009 в 18:12