Кожного ранку я не знаю, чи відкрию вікна на людне перехрестя в центрі мегаполіса, чи на вузенькі бруківчаті вулички - понад горщиками з геранню та смугастими маркізами крамничок. Чи ген на обрії будуть синіти гори. Чи може я чутиму далекий гуркіт моря.
Часом зранку я сервірую маленькі дерев"яні столики і поправляю акварелі на стінах. А буває в залі повсюди лежать книжки - в стареньких сервантах, просто стосиками - на підвіконні, на різномасних столиках, стільцях і кріслах, вичеплених з барахолки.
Я готую латте і гарячий шоколад для мам з дітьми - й звісно, смаколики на десерт. Обережно ставлю еспресо і амерікано поруч з ноутбуками. Приношу каву з прянощами і склянку чистої води для дівчат з планшетами - і будь ласка, тепле молоко для пацючка. В півтемряві розливаю по колу глінтвейн - промочити горло після запального аркана в засніженому саду. Й приймаю купюри і монетки з невідомими профілями, мішечки з запоморочливими прянощами з незнайомими назвами. Напівдорогоцінні камінчики та історії.
Хоч, думаю, я знаю, як впоратися. Захмарене, сутінкове, зоряне - небо завжди буде небом. Тож я кожного ранку безперечно відкриваю вікна каварні на розі. Все інше - чудові деталі.



Мої рукотвори
Вікно в ЖЖ
URL
All we are is dust in the wind. Stardust
Намисто вже знайшло власницю, чарівну ученицю 2 класу.
Гроші перерахувала в ФОНД Діани Макарової.
Мирного неба всім :heart:
P.S. Дерев"яні намистинки, обв"язані гачком, та м"які намистинки, набиті синтепухом.
І квітка, вив"язана в Карпатах, десь між Петросом і Говерлою, в дощ...
Рукотвори живуть тут



Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: майстерня, галерея, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust
Занесло мене випадково минулого року в Сванетію :)
В спідничці та сандаліях, зате з наметом та дощовиком. Льодовики біля Местії та Ушгулі я ще в тотих сандаликах облазила - тим паче в пречудовій компанії веселих поляків та пари з Ізраїлю. Льолі! Які ж вони казкові, тоті гори! Особливо як видряпаєшся до озер Карулді, роззирнешся навколо - та так і вростеш в землю серед бузкових квітів, доки душа ширяє в піднебессі.
Так не хотілося з ними розставатися, що мене понесло ще на льодовик біля Ушби (вистачило хоч глузду на саму Ушбу навіть не потикатись, 4690 км :)) Двічі. Бо ж обидва рази розверзалася просто таки хлябі небесні, щойно дійшла до водоспаду (босоніж вбрід :)). Добрі грузинські прикордонники відігрівали мене потому біля грубки та поїли чи не найсмачнішою кавою в житті.
P.S. Ми ще побачимось, Триголова. Сподіваюсь.
P.P.S. А десь в привітному гестхаузі "Кока" в Местії, і в Ізраїлі теж, мо й досі живуть мої ловці снів - з бузковими квітами та бурульками льоду. У чудових людей, з якими звела доля.

photos



Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
5  (100%)
Всего:   5

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, Simple Warmth Toolkit, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
09.09.2015 в 16:20
Пишет  Karolina Cienkowska:


Мы строили и наконец построили :)
Мне давно очень не хватало преимущественно украиноязычного пространства для всяких ведьминских дел, обмена опытом и информацией, празднований и мастер-классов. И я поняла, что верный способ получить такое пространство - создать его самой ) Сегодня мы открыли паблик Вконтакте, потом будет еще группа на ФБ, а где-то с ноября - живые мероприятия, и у меня очень большие планы )
Контент будет в основном на украинском, но некоторые посты будут на двух языках, да и музыка, арт и всякие цитаты не обязательно украинские, так что подписывайтесь)
Відьмина хата
Когда я приглашала разных специалистов на слет на Лысой горе, я думала о таких, как я когда-то была: о девушках, которые ощущают в себе силу и она порой рвет их на части, но им негде найти информацию, учителя, подсказки на пути. Да, когда у меня появился интернет, я нашла Мяву и других, но не все можно узнать через сеть, не все настройки передаются, а некоторым вещам лучше учиться непосредственно через опыт, смотреть, повторять и делать. К тому же, когда я начала говорить с потенциальными сообщниками, то поняла, что создание Хаты - просто-таки ответ на запрос от мира, потому что не раз и не два я услышала "здорово, давно думала о подобном проекте". Нам всем есть, что рассказать и принести туда, и когда я вижу, что в закрытой группе собирается - книжки, цитаты, картинки, статьи, - то я просто в восторге.

URL записи

@темы: ссылки, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust
О 7 ранку я їду на роботу до школи - з околиці Правого берега на Лівий. Коли проїжджаємо міст через Дніпро - радію, мов дитина, - бризкам сонця у воді, зеленим схилам з золотими маківками церков... Сонце немов голубить: "Доброго ранку!"

На роботі бува - попри всі вади системи - вдається поговорити: про прогулянки дахами та закинутими будинками міста, про чарівну владу кави, антиутопії та автостоп. Пожартувати. Обмінятися поглядами порозуміння. І раптом так чітко й радісно усвідомлюю: оцей вияв довіри, ця можливість побачити диво становлення тягне мене до школи. І зрештою, мабуть, допомагає пережити ідіотизм, шум та навантаження. Бо ж дитина - це можливість, обіцянка дива. Й так кортить побачити, як вона "проклюнеться з яйця".

Під час "вікна" можна випити міцної кави з фургончика навпроти - помовчати, помилуватися вихором золотого листя. Послухати кілька улюблених треків. Попоїсти врешті-решт - бананів чи канапок з помідорами. Адже ніщо так не додає сил і не покращує настрій, як вчасно підкинуте пальне.

А після роботи ми сходили на пленер - помалювати казкові будиночки біля Золотих воріт. Здорово бути в компанії таких же психів - себто людей, які тебе розуміють. Радіти підтримці, вчасно позиченому теплому светру, помаранчевим ліхтарям, ультрамариновому небу... - здійсненню мрій, появі нових задумів та відчуттю, що тепер вдається краще.

Ввечері можна вертатись доріжкою на межі парку та лісу, вдивлятись в зелену ще гущавину - та вдихати пряний аромат палого листя. Здається, медвяні ліхтарі підморгують, а золоте листя лагідно шарудить вслід "Добраніч".

Зігрівшись ароматним чаєм та теплом розмов з найріднішими, зручно вмощуся в гнізді з ковдр та прошепочу небу за вікном "Надобраніч."

Серед звичайного робочого дня щедра осінь підкидає ще чарівного зілля в аптечку простого тепла. Дякую.

photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: Simple Warmth Toolkit, Autumn Charms, галерея, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust

3 днi в Манавгатi промайнули швидко та непомiтно.
Випили вранiшньо1 кави, поплюскались в басейнi, попрощались з Гiзем - та вирушили в Анталiю.
Вписались через couchsurfing у прикольного дядька-хiпана 53 рокiв, який любить жарти, рок-н-ролл, книжки та драконiв, i вирощу? вдома коноплю. Не кажучи вже про те, що до моря 3 хвилини пiшки. Тож вечiр був просто казковий: гуляли, милувалися водоспадом, плавали в нiчному морi (нi берега, нi дна), теревенiли ледь не про все на свiтi - на балконi з видом море, танцювали майже до ранку.
Наступного дня Маша та Ферхан зависали вдома - курили на балконi, теревенiли, слухали музику. А мене навпаки зi страшною силою потягнуло гуляти. Пiдiрвалася, подзвонила iншому хлопцю з CS - i вже за годину ми з Барбаром (пообiдавши смачнючим смузi у його виконаннi) загубилися в павутиннi вуличок старого мiста, Kaleiçi. Вешталися, милувалися старим портом... Пили чудовий чай з оливкового листя за вуличним столиком затишного кафе Cello - попiд стiною, заставленою горщиками квiтiв... Посмiхалися i мовчали...
Поночi я таки дiсталася додому, а серце так i лишилось десь там, заплуталося в павутиннi вулиць. Наступного дня повернулися з Машею, випили чаю в саду кафе Demli - з чудовою музикою та купою милих дрiбниць, - зазирнули в Cello, де нас пригостив ча?м химерний хiпан, зустрiлись з Барбаром, вештались мiстом... Для чого менi шукати сво? серце? Йому й тут добре.
Я забуваю, як дихати - бо повiтря, солодке мов мед. Я вмiю лiтати - бо в легенях солодко вiд свiтла. Й крiзь тiло - промiння.

photos

лiричний вiдступ

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось. Жду продолжения :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Good morning! 1 турецький чувак та 2 хоббiта
Ранок в Афйонi. Маша працю? за ноутом, зручно вмостившись на подушках, та крутить нам музику. Я готую шоколадний пудинг - з крихтами печива та персиками. Коли наш милий хост Барiш прокида?ться, снiда?мо - пiд музику з "Амелi" та крики барахольщика - та знов в дорогу. В Стамбул.

З Анталь1 в Афйон нас пiдвозив дуже позитивний дiдок Рамазан. Взагалi вiн 1хав в Буджак, але зi словами "А раптом вам на дорозi трапляться поганi люди" вiн привiз нас в Афйон (десь на 160 км далi в один бiк). Нагодував та напо1в ча?м, допомiг додзвонитись до хоста, дочекався, щоб Барiш нас забрав. Та ще й персикiв з грушами дав з собою. Короче, ми в шоцi ^^ А я до того ще й рада повправлятись в сво?му бейсiк туркiш.

P.S. Про1жджали повз велике солоне озеро Бурдур. Наступного разу обов"язково хочу вiдвiдати цю мiсцину, Озерний край. Тут багацько рiзних озер серед мальовничих гiрських кра?видiв.

P.P.S. Згодом ще напишу про Анталью, мiсто, яке вкрало мо? серце.


photos

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось. Жду продолжения :) 
4  (100%)
Всего:   4

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust

Побували неподалiк Аланi1 - в гостях у Наталi, з якою Маша познайомилася в потязi Iжевськ-Москва. Наталя та 11 чоловiк Мустафа тримають чудову ферму та кiнний клуб. У них 12 коникiв, на яких вони катають туристiв в гори. А ще 2 чудовi собаки. Карпи в ставку. Кури. Сад - з бананами, апельсинами, кавунами. Зеленi сходинки бананових плантацiй збiгають вниз - до моря.
Такi кумеднi та милi люди: Наталя дуже любить тварин та постiйно пiд"юджу? свого чоловiка, а вiн поводиться як дитина. Заодно наслухались байок про туристiв: звучить смiшно, але, мабуть, якщо зустрiчати таких кадрiв кожного дня, захочеться лiзти на стiну: от хоч би казах, який дiставав Наталю цiлий день "Я ковтнув води з басейна. Дайте менi протиотруту".

+3 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Ранок в Манавгатi, на березi Середземного моря, розслаблений та повiльний. Кава. М"ятний лимонад. Снiданок. Басейн. Котики.

I - море. Неозоре, солоне, тепле. Так нiжно зваблю? обiймами хвиль.
Йдемо до нього, правда, довгенько - бо шлях проходить через ру1ни античного мiстечка Сiде. Звiсно я не можу втриматись - "Хайре!" шепочу я та пiрнаю в його порослi жухлою травою вулицi, проходжу кiмнату за кiмнатою, спочиваю у внутрiшньому подвiр"1, серед ящiрок, милуюся театром, довго вештаюся агорою, молюся в храмах... нiжно гладжу рiзьбленi квiти та морди левiв.
Стародавн? покинуте мiсто знову шумить та буя? - кафе, ресторани, магазини, човни в гаванi, музика, нестримний потiк людей та смiх. А сонце як i колись пiрна? в море на горизонтi. Плюсь!
Танцювати на хвилерiзi серед нiчних вогнiв. Сидiти на березi рiчки, що тече через мiсто. Пити найсмачнiший турецький чай на гойдалцi в кафе "07". Або на бортику басейна. Мiшати морську сiль на губах з кавою, а бейсiк тюркiш з англiйською. I знаходити порозумiння. Та смак життя. Тут i зараз.

фото Сiде

Нам щастить. Добралися з Конь1 в Анталiю (Манавгат) швидко та комфортно. Нашi хости поспiшали на весiлля. Сто1мо на дорозi та мiрку?мо, як дiстатися в протилежний кiнець Конь1 долмушами. Наш перший водiй Мерт вочевидь перейнявся нашим положенням, бо вивiз на трасу до Анталь1, хоча було очевидно, що йому не по дорозi. До моря - повз брунатнi пагорби та мальовничi зеленi гори - нас довiз Месут, що 1хав на весiлля доньки.
2 фото

В Манавгатi нас вписала чудова хiпанська пара, клавiшниця Гiзем та барабанщик Омер, в затишнiй квартирцi з трьома котиками та басейном на подвiр"1 - кажуть, тут на Пiвднi це типово. Омер та Гiзем грають в готелях i працюють кожного дня, тож ми мало провели часу разом, але кожна хвилина з ними вiдлунювала 1х розслабленiстю та задоволенiстю життям. <3
Запам"яталось, як вони попросили нас порадити якiсь популярнi хiти для росiйських туристiв (бо ж грати сам лише "Ласковый май" якось... нецiкаво). Залiзли в хащi пам"ятi та видобули звiдти Браво, Чiчерiну та "Полковнику никто не пишет". Кажуть, сподобалось ^^

+1 photo with cats

Вопрос: Доброй дороги :)
1. пожелать 
5  (100%)
Всего:   5

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust

Наша подорож була спланована так, щоб не напружуватись i не поспiшати: стопимо на вiдстанi в 300-400 км, ато й менше, зависа?мо в цiкавих мiсцях на кiлька днiв, вешта?мось, спiлку?мось з людьми.
Тож, пiсля Каппадокi1 рушили на Пiвдень, до Середемного моря. З промiжною зупинкою в Конь1.
Konya

Вопрос: Сказать автору
1. Понравилось! Спасибо. 
4  (44.44%)
2. Доброй дороги! 
5  (55.56%)
Всего:   9
Всего проголосовало: 5

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Daha az kork, daha c,ok sev. Меньше бiйся, бiльше люби

В останнiй день в Ургюпi вирiшили не бiгати по туристичних принадах. Вештались крутими вузенькими вуличками, лазили залишками скельного мiста. А наостанок наш чарiвний хост Гьокай подарував нам просто казковий вечiр. Барбекю пiд стiнами скельного монастиря. Вогнище, яким ми опiкувались з Шарлем. Неперевершено смачнi овочi на грилi (та, певно, не менш смачне м'ясо та ковбаски), якi приготував Гьокай. Гамак, в якому ми валялись з Юстиною та говорили про Мiцкевича, Польщу та Укра1ну. I гiтара. Ми пiдспiвували до болю знайомим роковим та блюзовим пicням. Гьокай грав та спiвав - i здавалося кожен звук торкався серця. Пройшлися нiчним монастирем, помилувалися фресками церкви св.Стефана. Вляглися на схилi - пiд ягiдними гронами зiрок - ловити зорепад.
Не знайду слiв, щоб передати особливу душевнiсть та теплоту цього вечора. Залиша?ться хiба зберегти промiнчик цього свiтла в серцi. Дякую :heart:

+3 photos

Вопрос: Пожелать
1. доброй дороги :) 
7  (100%)
Всего:   7

@музыка: Nothing else matters

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust


2 день в Каппадокi1

+2 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
5  (100%)
Всего:   5

@музыка: Baris Manco - Gesi baglari

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
В Каппадокi1 вiдчува?ш, як сплива? час. Як все мина?. Слуха?ш, як мiльйони рокiв осипаються скелi, як приходять та зникають люди... Все мина?. Все мине. Все мiня?ться. Немов слiди на пiску. I чи не вперше прийма?ш це - легко, спокiйно...

1 день в Каппадокi1

+3 photos

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
8  (100%)
Всего:   8

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Якщо вдома, в Ки?вi, я роздумувала, чи не час змiнити професiю, то в Туреччинi я реагую на реплiку "я хотiв би вивчити англiйську" як собачка Павлова - одразу пропоную допомогти, обмiнятись контактами тощо - навiть якщо звертались в першу чергу не до мене.
В 1й вечiр в Ургюпi сидимо такi в родинному кафе "Зейтiн" (Олива) - 2 сором"язливi бiдосi. Перед нами поставили хлiбницю та солiння. Поруч американськi гостi нашого хоста Гьокая замовляють собi нормальну вечерю, а я така тоненьким писком "чай!" (насправдi, цiни майже такi, якi в наших кафе, але ж i вони менi не по зубах). Дивлюся я на тотий хлiбчик i солiння i думаю - "ми не замовляли, може 1х приносять безкоштовно, як от горiшки до пива в деяких генделях" - i по троху таскаю той хлiбчик, як горобець. Зрештою таки спитала у господаря (Каппадокiя - туристична мiсцина, тож тут бiльш-менш знають англiйську; але я продовжую вправлятись в турецькiй) - i правда, хлiб i солiння завжди ставлять на стiл i вони безкоштовнi. Звiсно, менi було соромно, що я така бiдачка. Але... вже за кiлька хвилин я почула розмову господаря з вiдвiдувачами за сусiднiм столиком: його доньцi (яка працю? тут офцiанткою) потрiбно пiдтягнути англiйську. Спрацьову? умовний рефлекс - i ось я вже дiлюся контактами та пропоную допомогу. Ось так ми потоваришували з родиною, яка трима? кафе. А чай - чай був за рахунок закладу.
Наступного дня ми знов прийшли в Оливу - бо Машi потрiбний iнтернет для роботи (а наш хост як раз перебирався в нову квартиру, тож вай-фай yok). Нас прийняли, як рiдних, - i доки Маша працювала, я подумала-подумала та й засiла з Озге в куточку - вчити англiйську. Але кожного разу, коли нас пригощають, я продовжую страшенно соромитись. :)

А про прогулянки Каппадокi?ю я напишу згодом :)


Вопрос: Пожелать
1. кафе "Зейтин" процветания :) 
8  (100%)
Всего:   8

@темы: щоденники, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust

Вчора добиралися з Сiваса в Каппадокiю, в маленьке мiстечко Ургюп. Вранiшня кава, пластiвцi, якi я завбачливо взяла з дому. Заспаний Фатiх, який попри все провiв нас на трасу - i ось ми в дорозi. Й досi зачудовуюсь: гостинностi людей та готовностi допомогти нам, милозвучностi турецько1 мови, яка да?ться менi все легше, красi кра?видiв навколо... Бiльшу частину дороги нас пiдвозив дуже милий торговець жiночим одягом Нуреттiн. В Кайсерi у нього були справи на кiлька годин, тож ми вирушили на пошуки кафешки з вай-фай, щоб Маша могла попрацювати. В базарнiй частинi мiста з цим туго, але на щастя нам трапився торговець килимами, який знав англiйську та запросив до свого магазину, де був вай-фай, пречудовi килими та милий хлопчик-помiчник рокiв 11, сирi?ць, який пригостив нас яблучним ча?м та трохи знав англiйську. Сподiваюся, ситуацiя на його батькiвщинi прокращиться.
Нуреттiн зробив крюк, щоб завезти нас в мiсто та ще й передав нас з рук в руки нашому хосту Гьокаю. Разом з його гостями з Калiфорнi1 зустрiли захiд сонця над Червоною долиною. Гарно. Якщо бодай на хвильку вiдпустити внутрiшн? напруження, забути про туристiв навколо, захiд сонця заворожу?...
Якщо очiувати чогось надзвичайного, як обiцяють туристичнi буклети, можна розчаруватись (бо ж зрештою туристи, сонце може сховатись за хмари, та й взагалi хто вас зна? з вашими критерiями краси). Тут в Туречиинi я вчуся не очiкувати - просто приймати, те що вiдбува?ться - красу, труднощi перекладу, гостиннiсть людей (нашi хости хором стверджують, що мiсцева гостиннiсть - звичне явище, частина культури, але менi бiльше подоба?ться не звикати i зачудовуватись) :)
+2 photos

наша подорож очима Маши

Вопрос: Пожелать
1. доброй дороги :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
День в Сiвасi почина?ться i завершу?ться езаном та мiцним турецьким ча?м. Вiн сповнений молитовного спокою, затишку та порозумiння.
Неспiшно гуля?мо мiстом, милу?мось госпiталем та медресе османських часiв та численними мiсцевими рукотворами, що там зараз продаються. П'?мо турецький чай та слуха?мо нашого хоста Ерджана - про мiсто, про османськi часи, традицi1... про жiнку-духмяну троянду, яка потребу? захисту гострих шипiв... i без поваги не1 чоловiк не бiльше як тварина.
Будиночок колишнього базару-готелю, перетворений на школу, нинi музей, мiг би видатись черговою iсторичною пам'яткою. Але варто переступити порiг чайно1 кiмнати, як тебе сповню? душевним споко?м i силою. Колись тут, у домi духовного вчителя, дiлилися ча?м з самовара та думками. Йдемо в кiмнату, де колись читали Коран, й наш хост диву?ться i радi?, коли просимо його прочитати. Так глибоко й музично, що, зда?ться, торка?ться серця без слiв. Розмови залишають вiдчуття розумiння та свiтла всерединi. Радicно, коли вда?ться знайти порозумiння в тому спiльному, що об'?дну? рiзнi релiгi1, бо ж зрештою вони часто говорять про одне й те саме - мир, вза?моповагу та любов, - все iнше - деталi.
Мила квартирка, перетворена на кафешку R1ht1m (тобто пiрс), чай, нарди та кальян. З другом Ерджана, Фатiхом, навча?мо один одного турецько1 та англiйсько1.
Сади з фонтанами в Aksu, традицiйна турецька музика, чарiвний звук балами - i вiдчуття всеохопно1 любовi.
День в Сiвасi почина?ться та завершу?ться езаном та горням турецького чаю. День, сповнений музики, гостинностi, розумiння та любовi.

враження Маши

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Сиджу на пiдвiконнi над вулицями Сiваса та слухаю езан, заклик до молитви.
Кожен день приносить плоди, часом солодкi, часом гiркi.
Вчора добиралися з Трабзона в Сiвас. Наш хост Сервет потурбувався про мапу для нас, снiданок, навiть домовився iз знайомим водi?м бензовоза пiдвезти нас в Ерзiнджан. Наступнi кiлька годин пройшли серед мальовничих гiр, в компанi1 привiтного та турботливого Алi Кемаля. Але в Ерзiнджанi ми не захотiли чекати, доки Алi Кемаль вивантажить бензин та знайде нам iншого водiя, та поспiшили ловити наступну машину. Ми зловили фуру - та пригоди на свою дупу. Висновки: дорожнi знаки не брешуть, i якщо водiй везе вас в протилежному напрямку - виходьте. All is well that ends well. На темнiй трасi наляканих нас пiдiбрав старенький азербайджанець Явуз, вислухав, втiшив, нагодував вечер?ю та довiз в Сiвас. В Удмуртi1, на Машинiй батькiвщинi, у нього лишилась родина, кохана дружина та маленький син. I як нормальна людина вiн теж хоче, щоб люди жили в мирi та злагодi один з одним. Кожна зустрiч з такими людьми, як Явуз, або Сервет, або наш хост в Сiвасi Ерджан, це дар :)
Хоча ми дiсталися в Сiвас по першiй ночi, Ерджан зустpiв нас та привiв додому. В студентську пацанську зйомну квартиру, але ж таку по-сво?му затишну. Певно, тому що нам знов пощастило опинитись серед хороших людей.
Дякую Тобi за кожен урок.
P.S. Хочу пiдкреслити, що сволота не ма? нацiональностi або вiросповiдання, i може трапитися на вашому шляху будь-де.

ось що пише про нашi пригоди Маша у Фб



+2 фото

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
11  (100%)
Всего:   11

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
Кiлька годин - i ми в Трабзонi. Перший водiй, як i хотiла Маша, старенький грузин Рамi. Потiм 2 туркiв, 1 з яких добре знав росiйську. I нарештi момент, коли знадобилася моя куца турецька - 2 молодикiв Адем та Мерт, що самi зупинились допомогти нам на розв'язцi, 1 трохи знав англiйську. Тож моя куца турецька, мова жестiв та Машин оптимiзм - i ми в Трабзонi, не без смiшнючих випадкiв :)

Але найяскравiший спогад дня - традицiйна турецька вечеря у батькiв нашого гостинного та турботливого хоста Сервета (мiй перший вечiр у турецькiй родинi, серед цих теплих та гостинних люде вiдчува?ш себе вдома) та нiчний Трабзон, особливо вид на мiсто з Boztepe. А ще - розмови, про все на свiтi, до 4 ранку, пiсля яких залиша?ться вiдчуття сонячного свiтла крiзь ребра та зачудування нашим свiтом, таким рiзним, мiнливим, чудовим.

Подорож - мов танець зi свiтом, запропонований богами. Якщо приймеш запрошення.
Seviyorum!

Дякую Тобi за плоди цього літа.

ось що пише моя попутниця Маша

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды, Gold in the Air of Summer, галерея

All we are is dust in the wind. Stardust
3 ночi. Я сиджу з червоним вином в Батумi - на вписцi у подруги Маши з Росi1 - слухаю 11 улюбленi пiснi гурту Бумбокс та Один в кано? (про останнiй я вперше вiд Маши й почула) - та водночас вчу турецьку.
Цiлком задоволена собою, бо кiлька годин тому допомогла Машi через скайп отримати американський Employment Identification Number.
Kargia!

(Не мо? фото Тбiлici, чарiвного мicта, з яким я познайомилася минулого року. Menetreba!)

мiй вчорашнiй скетч Маши - обережно, фотка велика

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Дай мне напиться железнодорожной воды

All we are is dust in the wind. Stardust
"Летом надо жить на даче, носить ситцевые платья, соломенные шляпы и обгорелые плечи. Купаться в речке, есть укроп прямо с грядки, собирать на лице веснушки и гербарий в книжки, и ни о чем не беспокоиться, ни о чем... "
(с)

Зазвичай влітку хочеться так багато встигнути, що бува навіть забуваєш поспати. Еге ж, сотні різних заманливих заходів: фестивалі, концерти, виставки... Танці та барабани під відкритим небом - до глибокої ночі, якщо не до ранку. Мапа, поцяцькована прапорцями чергових "must go" цього літа. Не забути вибратись на набережну, до лісу, на пікнік. Влаштувати фотосесію місту та макрозйомку квітам. Покупатися в морі. Сходити в похід в гори. Записатись на курси, на майстер-клас, спробувати щось новеньке. Поволонтерити в дитячому відділені лікарні чи на міському арт-пікніку... Доки є час. Доки світить сонечко - і треба всотати кожну краплинку його світла, зібрати щедрий врожай як не плодів і трав, то вражень та умінь...
Аж-но одного ранку сонячне світло настільки медово-густе, що плин часу вповільнюється - загусає бурштиновою краплею. Ні вчора, ні завтра. Нікуди поспішати. Нема про що хвилюватись.
Такими ранками хочеться спакувати наплічник та гайнути на дачу.

поїхати на дачу?

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
8  (100%)
Всего:   8

@темы: щоденники, The Cookbook of Good Mornings, Gold in the Air of Summer, кав'ярня, галерея, мистецтво тисячі дрібниць

All we are is dust in the wind. Stardust

Літо. Саме час попіклуватися про чудодійні чаї та взвари, що будуть зігрівти та втішати, особливо посеред зими. Саме час збирати та сушити трави. Липа вже відійшла. Але ще ж можна назбирати чорниць, чебрецю, м"яти...
Я розглядаю ароматні пучечки, мішечки та пакуночки: звісно, не так багато, як хотілося б; за останній рік-два Каварня кілька разів переїжджала, тож брати доводиться найнеобхідніше. Але колись... - посміхаюсь своїм мріям.
Звісно трави можна купити. Часто ми так і робимо. Але... кожне зібране власноруч зілля цінне не просто своїми цілющими властивостями, ароматом чи смаком. Кожне - чарівна скарбничка спогадів, що може перенести в той літній день, коли його було зібрано. Варто лише запарити чай.
Сьогодні я запарюю останні суцвіття вересу із старих запасів - і ароматний бурштиновий напій переносить мене в Камінне село, 2 роки тому.
ковтнути?

Про тра'янi збори для чаю можна багато дiзнатися в Обители лесной ведьмы. Наприклад, тут

Вопрос: Понравилось?
1. Да :) 
7  (100%)
Всего:   7

@темы: Дай мне напиться железнодорожной воды, Simple Warmth Toolkit, Gold in the Air of Summer, галерея